монопольну презентацію всього православ'я в ук-раїні, є виявом небувалої в історії нашої країни кризи православ'я. До того ж цю кризу поглиблює грубе втручання у внутрішньоцерковні справи представників політичних партій та рухів, а також сприяння конфліктній ситуації з боку окремих за-рубіжних релігійних центрів, які виборюють "свої канонічні українські території".

Українська греко-католицька церква започат-кована Берестейською (1596) та Ужгородською (1649) уніями. З моменту легалізації (1989 р.) УГКЦ відновила свою структуру, а за кількістю громад (3200) посідає нині друге місце після пра-вослав'я в Україні. Переважна більшість парафій (97%) знаходиться в західних областях України. До цієї церкви належать і 19 греко-католицьких єпархій, що діють серед української діаспори. Очо-лює церкву (опріч Мукачівської єпархії, безпосе-редньо підпорядкованої Ватикану) верховний архієпископ.

Хоча процес відбудови УГКЦ перебігає ста-більно, ця церква втягнута у складні та гострі про-тиріччя з православ'ям. Історично склалося так, що територією сучасної України пролягала межа між зонами домінування православ'я і католициз-му. На цій межі й точилася боротьба за вплив неї громади УГКЦ. Греко-католики боронили свою не-залежність і від православних, і від католиків, що обумовило сучасні конфліктні ситуації.

Загалом УГКЦ активно впливає на національне відродження, розвиток національної свідомості й. культури народу. Важливою ознакою суспільної діяльності УГКЦ є зусилля з подолання застарілої міжконфесійної ворожнечі між греко-католиками і православними. Між ними поступово налагоджую-ться нормальні цивілізовані контакти, їхні ієрар-хи беруть участь у спільних заходах (церемоніях і святах), висловлюють прагнення до християнської єдності, створюють в окремих областях Еку-менічні ради для погодження міжконфесійних і міжцерковних непорозумінь за участю представників облдержадміні-страцій тощо.

Римсько-католицька церква існує на території України з XIV ст. внаслідок утворення Католиць-кої митрополії та поширення католицизму в XVI ст. переселенцями з Польщі. РКЦ практично закінчила свою розбудову, утворивши Львівську архідієцезію як її духовний центр, відповідні уп-равлінські та духовно-навчальні структури. У підпорядкуванні нунція (посла) Ватикану в Украї-ні автономно діє структура РКЦ у Закарпатті — Закарпатська апостольська адміністрація Рим-сько-католицької церкви. Нині більш як 700 като-лицьких громад діють у всіх областях України.

Основні зусилля церкви на сучасному етапі спрямовані на відродження церковної мережі, що існувала в період найбільшого впливу католициз-му в Україні — у XVIII—XIX ст. Водночас като-лицькі громади беруть активну участь у розбудові національної державності, духовного відродження народу, в подоланні міжконфесійної ворожнечі, яку постійно роздмухували всі попередні режими. РКЦ стає, зрештою, повноправним членом нашого церковно-громадського життя. Її ієрархи та вищі духовні особи беруть участь у роботі Всеукраїнської ради церков і релігійних організацій, які є прообразом майбутнього єднання віруючих різ-них конфесій.

Досить широко представлені в Україні церкви протестантського напрямку. Вони об'єднують близько 4 тис. релігійних громад. Разом із право-славними, греко-католиками й католиками хрис-тиянські течії об'єднують понад 17 тис. релігійних організацій, що діють в Україні. У протестант-ських церквах є необхідні управлінські структури, що діють на підставі статутів, зареєстрованих в установленому законому порядку. Тут панують спокій і діловитість, відсутні гострі протиріччя між громадами, активно ведеться релігійно-просвітницька, морально-виховна, місіонерська та благодійна робота. Найбільше поширені такі про-тестантські церкви:

Церква християн віри євангельської (ХВЄ, або п'ятидесятники) — одна з течій п'ятидесятників не тільки в світі, а й на теренах України. Послідов-ники американської церкви Асамблеї Бога з'яви-лися на території нашої країни у 20-х рр. XX ст. Зокрема, на території Тернопільської області було започатковано віросповідання ХВЄ, а в Одесі під впливом проповідника І. Воронаєва, місіонера аме-риканської церкви п'ятидесятників, започаткова-но віросповідання християн євангельської віри (ХЄВ, або воронаєвці). Окремо від зазначених цер-ков існує ще велика кількість відрубних релігійних громад п'ятидесятників (ХВЄ). Нині в Україні діє Всеукраїнський союз ХВЄ (п'ятидесят-ників) України та Союз вільних церков ХВЄ Ук-раїни.

Церква Свідків Єгови, послідовники якої в Ук-раїні з'явилися після возз'єднання західних зе-мель, де у 20—30-х рр. XX ст. було засновано перші громади. Це — пізня течія у протестан-тизмі, що виникла в 70-х рр. XIX ст. (офіційна назва існує з 1931 р.). Після довгого невизнання з боку держави наприкінці 80-х рр. цю церкву було, зрештою, юридично оформлено. Українські гро-мади Свідків Єгови підпорядковані центру в Брукліні (США).

Церква адвентистів сьомого дня (АСД) — одна з найбільших течій в адвентизмі, послідовники якої в Україні (Криму та Запоріжжі) з'явилися 1887 р. Внаслідок розколу в АСД від них відійшли громади адвентистів реформаційного руху, які все ж таки залишились у межах віросповідання. Гро-мади адвентистів у нашій країні об'єднано в Українську уніонну конференцію АСД. Загалом, вищезгадані протестантські церкви справляють помітний вплив на всі сфери суспільного життя і, передусім, на духовність народу.

Церкви окремих національних меншин в Ук-раїні представлені такими релігійними кон-фесіями:

Закарпатська реформатська церква (угор-ська) має своїх послідовників серед угорців (ма-дярів), які проживають головно в Закарпатській області. Реформатське віровчення близьке до дог-матів ортодоксального кальвінізму, започаткова-ного у 20-х рр. XVI ст. в період Реформації. Послідовники реформатського віровчення з'яви-лися на теренах України внаслідок угорської ко-лонізації Закарпаття, що мала місце в період за-гарбання Угорщини Оттоманською імперією, та витіснення звідти українського населення. Слід зазначити, що частину послідовників реформат-ської церкви складають чехи, а певна частина угорців є послідовниками католицизму. Взагалі, протестантські течії, що набули поширення в Ук-раїні, беруть активну участь у суспільному житті, відродженні української духовності та держави.

Російська православна старообрядницька церк-ва (Білокриницької згоди) та Російська право-славна старообрядницька