3. Релігія може бути розглянута і з позиції виявлення тих функцій, які вона виконує у суспільстві. Однією з найважливіших функцій релігії є світоглядна. Світогляд – це сукупність поглядів, оцінок, норм, які визначають відношення людини до світу і які виступають у якості орієнтирів та регуляторів її поведінки. Функція релігійного світогляду полягає не тільки в тому, щоб надати людині певну картину світу, але перш за все, щоб завдяки цій картині вона зуміла знайти зміст свого життя. Інтегруюча функція відноситься до основних функцій. Об’єднуючи людей у межах релігійного світогляду будь-яка релігійна концепція висвітлює норм і порядки та сприяє соціальній, ідейні та політичній інтеграції. Тісно пов’язана і інтегруючою і компенсаторна функція. В ілюзорно-містичній формі вона компенсувала безсилля людини, відсутність знання. Важливою є регулюючо-контролююча функція. Створивши структури, ідейні догмати та практичні методи впливу на мислення і поведінку людей, релігія пристосовує до своїх потреб системи духовних та етичних цінностей. В цій функції протягом століть закладалися основи релігійної моралі. Богослужбова функція – задоволення релігійних потреб віруючих через проведення проповідей, обрядів, ритуалів. Місіонерська функція – це поширення за допомогою місіонерів віровчення, іноді насильницькими методами (католицизм у Африці та Америці). Просвітницька – поширення певної суми знань про історію, культуру, мораль певної релігії. Нормотворча – створення норм і правил, що допомагають церкві здійснювати своє панування (інструкції для священників, статут церкви). Благодійно-філантропічна – здійснюється через систему матеріальної допомоги різним організаціям та установам. Господарсько-економічна – ведення господарства, виробничої діяльності для внутрішніх потреб; проведення реставраційно-будівельних робіт.

Історичний досвід кожного етносу подає різні приклади існування релігії та держави. Види їх відносин були різними. Існували та існують держави з узаконеною панівною церквою (Російська імперія – православ’я; Данія – лютеранська церква; Іран та Ірак – іслам). У конституціях деяких держав визначено традиційну релігію в суспільстві, яка посідає пріоритетне становище серед інших віросповідань. Так, наприклад, у конституції Греції зазначено, що панівною релігією є східно-православна церква; у Конституції Норвегії –євангелічно-лютеранська.

Історична доля України тісно пов’язана з православ’ям. Характер взаємовідношень церкви і держави в Україні визначається законом України «Про свободу совісті та релігійні організації» («Релігійні організації мають право брати участь у громадському житті») та Конституцією України. У ст. 35 Конституції зазначено, що «церква і релігійні організації в Україні відокремлені від держави». Держава визнає також рівність всіх конфесій перед законом і не поділяє церкви на панівні, терпимі, чи гнані. У разі порушення закону діяльність релігійної організації припиняється.

2

Релігія існує з тих пір, як існує людство розумне до неандертальської людини духовної сфери у діяльності людей не було, отже не існувало і релігії. Не залишилося жодних залишків релігійного культу від «людини умілої» (homo habilis) – найдавнішого предку людини – архантропа, залишки яких було знайдено у Танзанії в 20 ст. Ця людина жила 2,5-3 млн. років тому. Не було виявлено релігії і у пітекантропа (мавполюдини), залишки якої знайдені в кінці 19 ст. на о. Ява. Пітекантропи жили близько мільйона років тому у добу раннього палеоліту. Не було виявлено релігії й у синантропа (китайської людини). У середині 19 ст. було відкрито залишки неандертальців у Німеччині (100-40 тис. років тому). Неандертальці почали ховати померлих (печери Каїк-Коба у Криму та Тешик-Таш в Узбекистані). Більш-менш чіткі релігійні уявлення помітні у кроманьйонської людини, залишки якої знайшли в печері Кро-Маньйон у Франції (40 тис. років тому, пізній палеоліт). Їхні поховання свідчили про існування виразних релігійних уявлень 50-30 тис. років тому. Не виключено, що цей процес тривав близько 20-25 тис. років. Всі існуючі теорії походження мають відносний характер. Але можна уявити логіку виникнення релігії, виходячи з певних методологічних засад. І перша з них – релігія передбачає функціонування у соціальній взаємодії символів.

Маскування розглядається як первісна стадія формування символу (ряження під тварину). У процесі розвитку суспільства відбулося відділення символічних дій від практичних. Історично першою формою на шляху становлення обряду були танці, що відбивали практичну діяльність людей. Т.ч. відбувається зміна соціальних функцій діяльності. З функції безпосереднього виробництва матеріальних благ, вони переходять у функцію закріплення та передання досвіду і починають функціонувати як самостійні види діяльності. У танках закріплюється момент передання досвіду, відділених від трудового процесу.

Міф. У найдавніші часи діяльність людини мала лише привласню вальний характер. Тому вона була цілком залежною від навколишнього світу і світ уявлявся як певна проекція кровно-родових відносин. Такий тип первісної релігії називається міфом. Людині первісного світу були більш зрозумілі громадсько-родові відношення. Ось чому від неба до підземного світу уявлялося їй як величезна родова громада, населена мешканцями людського типу. У самій родовій громаді немає нічого міфологічного або магічного, але як тільки громадсько-родові відносини переносяться на природу, як вона ставала міфічною та магічною.

Тотемізм Ця рання форма