За повелінням Ягве Мойсей накреслив на скрижалях 10 заповідей і став першим єврейським законодавцем.

1. Не буде в тебе інших богів;

2. Не роби собі кумира;

3. Не виголошуй даремно імені Бога;

4. Пам’ятай день суботній;

5. Поважай батька і матір;

6. Не вбивай;

7. Не перелюбствуй;

8. Не кради;

9. Не говори неправди;

10. Не бажай будинку ближнього твого, ні раба його, ні віслюка.

За допомогою різних чудес Мойсей зумів врятувати свій народ від загибелі ось чому він вважається батьком іудейської релігії (англ. «мозаїзм»).

Згідно Біблії, Бог Ягве через пророка Мойсея запропонував народу Ізраїля союз – «завіт», який мав два ключових положення: 1) Євреї повинні визнати Яхве єдиним Богом, творцем всього; 2) Будучи вибраним Богом, єврейський народ буде знаходитися під його особливою опікою. Ці два положення є центральними у релігійно-культовій системі іудаїзму. Орієнтуючи єврейський народ на етнічну замкненість, іудаїзм протиставляв євреїв іншим народам. Але завоювання О.Македонським Палестини, іудейська війна у 1 ст. н.е. антиримське повстання приводить до розселення євреїв по всьому світу. Ця епоха в історії іудейської релігії отримала назву епохи «діаспори». В діаспорі виникла синагогальна організація єврейських громад. Синагога (гр. «зібрання) – молитовний дім, центр суспільного життя, орган громадського самоврядування. Тут читали і тлумачили священне письмо, молилися, але не приносили жертви. У 3-2 ст. до н.е. всі книги Біблії було перекладено на грецьку мову на пропозицію єгипетського царя Птоломея 11. Не виключено, що це було зроблено для єврейського населення діаспори, яке вже не розуміло єврейської мови. В цей час виникають також секти саддукеїв (дотримання релігійних традицій), фарисеїв (демонстративна набожність), евсеїв (аскети). В ідейному змісті іудаїзму з’явилося багато нових рис, зокрема віра в прихід месії – національного вождя, який звільнить народ від пригноблювачів. У більш ранній період месіями (помазаниками) називали реальних царів. З вченням про месію була пов’язана ідея про есхатологічне вчення (вчення про кінець світу). З’являються ідеї про кінець світу, воскресіння з мертвих, загробне життя.

Іудейський культ має велику кількість обрядів, постів, вимог, заборон і свят. Молитва здійснюється тричі на день з одяганням на лоб і ліву руку філактерії (амулету із текстами Тори); омовіння здійснюється напередодні суботи та свят перед входом до синагоги; кошерна (трефна) їжа – м'ясо дозволених тварин, з яких вийшла кров; обрізання – особлива відзнака заповіту Бога з єврейським народом.

Іудейські свята можна поділити на три групи: 1) свята, на які здавна здійснювали паломництво до Єрусалима (Песах, Шавуот, Суккот); 2) релігійні свята Рош-Ашана (Новий рік) і Йом-Кіпур (Судний день); 3) свята на честь знаних подій з історії життя єврейського народу – Ханка, Пурим.

Шабат (Спокій) – відпочинок у суботу був першим святом. У цей день приписано радіти, а не тужити. Песах (Пасха) – свято звільнення, вихід із єгипетського полону євреїв. Існує традиція поїдати мацу (прісний хліб) упродовж семи днів. Шавуот (Тижні) – назва семи тижнів від пасхи до Шавуот – прикрашають будинки зеленими гілками дерев (дерево життя). Рош-Ашана – свято Нового року (вересень-жовтень). Йом-кіпур - свято Дня відпущення, або Судний день (помиритися з усіма). Сукот (кущі)- свято куренів. В пам'ять про те, як Бог розмістив народ у кущах після виходу з Єгипту. Пурим – прийнято веселитися, обмінюватися гостинцями; Ханка – свято світла та оновлення, присвячене перемозі над грецькими завойовниками.

У 19 ст. почалася модернізація іудаїзму з метою його пристосування до нових соціально-економічних та політичних умов. Це призвело до утворення трьох різновидів іудаїзму: реформованого, консервативного та реконструктивістського. Р. іудаїзм набув поширення у 20-х рр. 20 ст. у США і є панівним серед населення Ізраїлю. Ортодокси шанують правила Талмуду, суботній день, вживають лише кошерну їжу. Поширеним в іудаїзмі є хасидизм (благочестя), що виник у 18 ст. серед євреїв Польщі та України. Крім Бога нічого не існує, слід служити Богу дотриманням релігійних заповідей, молитвами і благочестивою поведінкою. Хасидизм поширений на теренах України. На початку 1990-х рр. іудаїзм сповідували 17 млн. 400 тис. віруючих у світі; в Україні – 480 тис.; в Сумській області – 55 тис. В Ізраїлі державною релігією фактично є іудаїзм. У країні 7 тис. синагог, які об’єднуються в общини.

4

Тема 4. БУДДИЗМ, ЙОГО ІСТОРИЧНИЙ РОЗВИТОК ТА ВІРОВЧЕННЯ

План лекції

1. Походження буддизму. Зміст раннього буддійського віровчення.

2. Історичний розвиток буддийського віровчення. Розмаїття форм існування буддизму.

3. Буддизм в сучасному світі.

Найдавнішою з трьох світових релігій є буддизм, який виник в Індії у 6 cт. до н.е. Її послідовники нараховують бл. 700 млн. віруючих. Які проживають у країнах Південної. Південно-східної та Східної Азії (Індія, Непал, Бутан, В’єтнам, Японія). Будучи релігійно-філософським вченням, буддизм створив унікальну та різноманітну літературу та релігійні інститути. В залежності від точки зору буддизм можна розглядати як релігію, філософію, ідеологію, культуру, образ життя. Спочатку він був реформаторською течією в індуїзмі. Незадоволені цією релігією, яка визнавала другорядними та неповноправними всіх не брахманів, прагнули створити свою альтернативну релігію, яка б протистояла брахманізму. Першими прихильниками буддизму стали царі, сучасники Будди. Потім послідовники Будди утворювали мікрогромади. Відмовляючись від власності, вони голили голову і вдягалися у грубий одяг жовтого кольору. Весь свій час вони проводили у мандрах, бесідах, самопізнанні та медитаціях. На місці поховань відомих буддистів будували куполоподібні будівлі, склепи – ступи.