темні-ють, довговічні і чудово захищають фарбовий шар від впливу зовнішнього середовища.
4.5. Специфікація до виготовлення “ Тяблового іконостаса “
Довжина(мм.) |
Ширина(мм.) |
Товщина(мм.) |
Кількість(мм.) |
Деревина
Іконостас
(каркасна частина)
3300
2700
800
550
800
550
550
500
500
650
400
550
1500
Ікони
1880
1680
700
Тетрапод
900
300
750
750
300
300
160 |
120
100
900
400
120
250
120
40
100
100
100
550
100
700
450
30
440
120
170
150
150
250
160 |
40
40
40
40
40
40
40
30
30
15
10
30
15
15
15
20
30
30
30
30
30
30
10 |
2
4
1
2
2
2
2
2
2
2
4
1
1
1
2
12
6
6
1
1
2
2
4 |
дуб
дуб
дуб
дуб
дуб
дуб
дуб
дуб
дуб
дуб
дуб
кедр
кедр
кедр
кедр
дуб
дуб
дуб
дуб
дуб
дуб
дуб
дуб
висновки
Підсумовуються основні ідеї і положення пов’язані з осмисленням естетичних особливостей співвіднесення іконопису і словесності в культурі України XVI-XVIII століть: полемічна література другої половини XVI-першої половини XVIII століть захищала ікону в її традиційному, в дусі візантійсько-староруської естетики, варіанті. Слідування традиції характерно і для іконопису даного періоду, хоча в ньому вже починають проглядатися ренесансні ідеї. На ці світоглядні зміни реагує і полемічна література, яка, виходячи з неоплатонівських засад єдності Бога і природи, стверджує, що об’єктивна краса природи є явищем наскрізь духовним через причетність до Абсолютної краси. Як наслідок – виростає чуттєве захоплення природою і людиною, що знайшло своє відбиття і в літературі, і в іконописному мистецтві, хоча в полеміці ще й надалі фігурують ідеї, пов’язані з візантійською естетикою. Український іконографічний канон стилю бароко виступав посередником між релігійною словесністю (канонічними та апокрифічними Євангеліями з їх розповідями про земне життя Ісуса Христа і Богородиці) та живописом (іконою). Він втілював в себе як ряд істотних характеристик християнського світогляду, так і ментальні особливості українського етносу, виступав носієм його художньо-естетичних традицій. У ньому знайшла своє теологічне вираження нова українська ментальність, яка прагнула подолати бінаризм земного і небесного світів, показати земний простір як втілення вищої благодаті, мудрості й досконалості. Літургійне дійство розглядається в християнській традиції як високе видовище Таємної вечері Ісуса Христа, і мовою особливих образів і символів, як вербальних, так і візуальних, передає Його життя від ясел Віфлеємських до Вознесіння на небо, з метою загострення моральної орієнтації у сфері естетичної свідомості, яка виражається у спрямованості до внутрішньої, духовної краси – прекрасного, релігійно-морального за своєю суттю і намагання наповнити цим вищим змістом земне людське буття. Іконостас, як і літургія, показує шляхи сходження людини до Бога: через прийняття євангельського благовістя (євангелісти на Царських воротах) – в літургії – читання Євангелії; поєднання волі людської з волею Божою через образ Ісуса Христа (ікона “Благовіщення”), через залучення до таїнства Євхаристії, про яке образно говорить “Таємна вечеря” з іконостасу. Іконостас показує, ставлячи перед очима віруючих образне вираження того, у що вони сходять як члени, показуючи тіло Святої Трійці, яка розміщується на вершині іконостасу. І, нарешті, ікона “Воскресіння” й ідея Воскресіння в літургії, зокрема, в останній її частині - як надія теперішнього і майбутнього віку. Так молитва і образ ведуть до повноти участі в літургії, тілесного причастя і спілкування в молитві через образ. Через свій зв’язок з божественним як досконалим іконостас стає не тільки богословськи, але й естетично всеохоплюючим. На основі літургійної символіки відбувається взаємодія іконопису і словесності в літургії: так вербальним символам літургійного тексту (Святе Письмо, молитви, піснеспіви) відповідають невербальні символи (ікони, розписи церкви), які є тотожними за змістом, взаємно доповнюють, розкривають один одного, завдяки чому досягається органічна повнота духовно-естетичного вираження.
На сьогоднішній день ще не існує спеціальних досліджень, де розкривається еволюція придніпровського іконопису, немає її цілісної картини. Вивчення придніпровського іконопису обмежувалося певним часом, розглядалося побіжно в загальному контексті. Що ж до наукового осмислення цього великого шару історії нашої культури, то на нього потрібно чекати. Дуже важливо саме сьогодні визначити місце придніпровської ікони в історії української культури.
Додатки
Додаток А
Додаток Б
Додаток В
Додаток Е
Додаток Є
Список використаних джерел
1. Квасюк Л.В. Теорія образу в працях християнських богословів // Наукові записки. Острог. Острозька Академія, 1997.- Т.1.Ч.1.- С. 79-80.
2. Квасюк Л.В. Значення ікони для сучасної культури // Наукові записки. Острог. Острозька Академія, 1998.- Т.1.Ч.2.- С. 177-179.
3. Квасюк Л.В. Ікона в культурі ХХ століття (Значення ікони для сучасної культури) // Науковий вісник ВДУ. Мистецтвознавство. - Луцьк, 1997. - №11. - С. 23-26.
4. Квасюк Л.В. Канонічні та апокрифічні Євангелія в пам’ятках іконографії Острозького краєзнавчого музею // Виховання молодого покоління на принципах християнської моралі в процесі духовного відродження України. Наукові записки. - Острог: Острозька Академія, 1999.- С. 351-355.
5. Квасюк Л.В. Символіка східнохристиянського храму // Наукові записки. - Острог: Острозька Академія, 1999.- Т.2. Ч.1.- С. 351-355.
6. Квасюк Л.В. Іконостас як текст вівтаря і літургійне місце ікон //Науковий вісник ВДУ. Філософські науки. - Луцьк, 1999.- №11.- С. 133-136.
7. Квасюк Л.В. Богословські та естетичні аспекти дослідження ікони Волинської школи ікономалювання "Ісус з лозою виноградною"(XVIII століття) // Минуле і сучасне Волині:Олександр Цинкаловський і Волинь: Матеріали IХ наукової історико-краєзнавчої конференції 20-23 січня 1998 року.-Луцьк, 1998.- С.216-217.
8. Квасюк Л.В. Іконостас як образне вираження літургійного життя церкви // Пам’ятки сакрального мистецтва на Волині на межі тисячоліть: питання дослідження, збереження, реставрації. Матеріали VI міжнародної конференції по волинському іконопису. Луцьк, 1-3 грудня, 1999. – Луцьк: Надстир’я, 1999.- С. 30-32.
9. Квасюк Л.В. Візантійсько-руські відносини в Х столітті // Матеріали ХХХ111 студентської наукової конференції. – Луцьк, 1992. - С. 27.
10. Квасюк Л.В. Формування світогляду на основі загальнолюдських цінностей // Національне виховання: формування світогляду і духовних цінностей у студентської молоді: Матеріали і тези міжвузівської науково-практичної конференції (12-13 березня 1996 року). - Рівне: Рівненський державний інститут культури,1996. - С. 139 -141.
11. Антонович В. Короткий нарис з історії козаччини / Володимир Антонович // Вітчизна. – 1992. – № 9. – С. 184-203.
12. Брайчевський М. Ю. Перспективи дослідження української старовини ХV–ХVІІ століття /