Одним з найнаполегливіших і найдосвідченіших дослідників іконопису Придніпров’я була Л. І. Яценко, яка у своїй книзі “Українська ікона” описала українські ікони кінця ХVІІ – початку ХХ ст. у зібранні Дніпропетровського художнього музею, розглянула підвалини запорозької духовності. Довгий час працюючи у Дніпропетровському художньому музеї, Л. І. Яценко вивчала історію збиральництва та формування колекції. У своїй книзі Яценко проаналізувала та ввела в науковий обіг “Отчетъ Екатеринославскаго областного музея имени А. Н. Поля 1905–1906 гг.”, який вважала “першим і досі останнім каталогом церковної старовини в музейній колекції Яворницького”. Оригінал Звіту зберігається в науковій бібліотеці Дніпропетровського історичного музею. Розпочаті нами спроби провести нові дослідження з історії Придніпровської ікони привели нас до Дніпропетровського обласного архіву, в якому було виявлено виданий 1910 р. Типографією Губернскаго Правленія міста Катеринослава “Каталогъ Катеринославськаго областного музея имени А. Н. Поля 1910 г.”, що містить перелік експонатів музею на 1910 р. Цей Каталог, як і Каталог 1905 р., ще не введено у науковий обіг. Ці першоджерела залишилися невідомими для фахівців, що негативно впливає на процес дослідження колекції Яворницького. В згаданих документах, незважаючи на досить детальний опис сюжетів ікон, важливі відомості про основу, на якій створено ікону, її розміри, стан збереження ікони, її оздоблення тощо взагалі відсутні. Саме тому “Отчетъ Екатеринославскаго областного музея имени А. Н. Поля