Церква Ісуса Христа святих останніх днів формально визнає Божественну Трійцю, проте вважає, що Бог-Отець, Бог-Син і Святий Дух існують окремо; причому Бог-Син і Бог-Отець мають таке ж саме тіло, як в людини, а Святий Дух є безособовою енергією, яка сходить від перших двох. Мормони вірять, що Ісус Христос, прийшов врятувати людство, проте, майбутнє кожної людини залежить тільки від неї самої, тобто від її думок, слів і вчинків. Що ж до людини в цьому контексті, то вона може стати Богом, якщо буде відзначатися вірністю і доблестю. З часом люди, отримавши вічне життя, взагалі зможуть стати богами, оскільки Бог також колись був звичайною людиною і тільки шляхом самовдосконалення став Богом, таким чином походить від звичайної людини, а не навпаки. Мормони вірять в те, що духовної досконалості, а отже і близькості до Бога, кожний індивід може досягнути через духовний розвиток.

Така точка зору є неабияким стимулом в житті молодих мормонів, не зважаючи на те, чи народжені вони в лоні цієї церкви, а чи в силу своїх особистих переконань вирішили охреститись саме в ній. В житті вони намагаються керуватися тільки гідними не просто християнина, а свідомої в своєму виборі людини, вчинками. До уваги беруться всі моменти, що можуть допомогти як духовному, так і фізичному вдосконаленню і самовдосконаленню, оскільки такий істинний шлях, в прямому розумінні даного значення, веде до Бога. Таким чином найбільша увага звичайно акцентується на утриманні від шкідливих звичок і веденні здорового способу життя в цілому, де термінуючись до загальновизнаної істини того, що «в здоровому тілі здоровий дух». Аргументація такого способу життя підкріплюється ще й тим, що в розумінні послідовників Церкви Ісуса Христа святих останніх днів людина не може бути врятована тільки своєю щирою вірою і здійснюваними над нею в церкві таїнствами. І взагалі побутує оптимістичний погляд на суспільство в цілому і на місце молодої людини в ньому в контексті благодійницької діяльності і постійного самовдосконалення, що приведе до бажаного спасіння від духовного занепаду. Необхідним і чи не найважливішим чинником для спасіння є не тільки добрі справи і вчинки, а також відвідування богослужінь, та щотижневих зібрань.

Члени церкви, зокрема і молодь, збираються кожної неділі у спеціально відведених приміщеннях для місцевих зібрань. Це можуть бути занятття в недільній школі, що є прерогативою саме молоді, чи вечірні богослужіння, які є відкритими для всіх бажаючих, в тому числі молодих людей, що не є членами церкви. Існують ще зібрання священства, в яких беруть участь тільки чоловіки і, які є закритими для всіх інших. Молоді юнаки також беруть активну участь у таких зібраннях, оскільки ще від дванадцятирічного віку всі мормони чоловічої статі, стають членами т.зв. корпорації священослужителів. Священство дає можливість молодим і дорослим чоловікам-мормонам виконувати священні євангельські обряди, щоб “благословляти життя чоловіків, жінок і дітей по всьому світі” [70,С.30]. Ставши на священичий шлях молоді хлопці нерідко вже з шістнадцяти років стають священиками. Проте, в храми, де відбуваються релігійні церемонії, допускаються лиш найбільш достойні члени церкви, що характеризуються не юнацьким, а поважним віком, і, які багато зробили для розвитку своєї церкви.

Проте, коли ми ведемо мову про священичий сан, то варто зауважити, що в Церкві Ісуса Христа святих останніх днів немає різких відмінностей між мирянами і духовенством, оскільки професійних священнослужителів, як от наприклад, скажімо в традиційних християнських церквах, в них немає. Проте в Церкві Ісуса Христа святих останніх днів існує поняття і явище священства за чином Аарона і Мелхиседекового священства. Ааронове священство було названо за ім’ям Аарона, брата Мойсея. Ааронове священство діє під проводом Мелхисидекового священства, яке нібито дарували мормонам Апостоли Ісуса Христа Петро, Яків та Іван, котрі з’явилися Джозефу та Оліверу. Ті, хто є носіями цього священства, мають повноваження виконувати певні євангельські обряди, які допомагають підготуватися й отримати Святого Духа та повернутися, щоб жити з Богом. Головний обов’язок носіїв Ааронового священства – запрошувати всіх прийти до Христа. Ааронове священство допомагає тим, хто його має, підготуватися до отримання Мелхисидекового священства. Зауважимо, що є чотири чини в Аароновому священстві (диякон, учитель, священик і єпископ) і п’ять чинів в священстві Мелхиседека (старійшина, «семидесятник», первосвященик, член президентської колегії, апостол). Однак для кожного хлопчика чи юнака відкрита можливість стати дияконом чи священиком за чином Аарона. Для цього молодій людині необхідно зарекомендувати себе з найкращого боку, тобто ще з дитинства дотримуватися гідного життя, а також мати активну позицію щодо загальної діяльності церкви вцілому.

Отже підлітки, котрі позитивно себе зарекомендували, у віці дванадцяти років стають дияконами за чином Аарона, тобто тепер вони можуть виконувати такі обов’язки священства, як розносити причастя, збирати пожертвування від посту, зустрічати людей біля входу, виконувати доручення єпископа або президента філії та допомагати у збереженні церковного майна. У віці 14-ти років гідний молодий чоловік може бути висвячений учителем. У той час, як він може виконувати обов’язки диякона, він також виконує такі додаткові обов’язки: готує причастя, служить домашнім учителем, піклується про членів приходу чи філії та допомагає їм жити за Євангелією. У 16-річному віці хлопець може бути висвяченим священиком. Він продовжує виконувати обов’язки диякона і вчителя, одночасно виконуючи такі додаткові обов’язки, хрещення, благословення причастя, висвячення інших священиків, учителів та дияконів.

Крім обов’язків, отриманих