разом із свяченням того чи іншого чину, молоді хлопці займаються викладанням в церковних школах, та здійсненням певних ритуалів в місцевих общинах («уордах»). «Уорди» являються локальними організаціями Церкви Ісуса Христа святих останніх днів, що об’єднують по кількасот людей (в середньому 500-600) і очолюються єпископами. Існують також більш великі об’єднання, так звані «стейки», котрі можуть нараховувати 2-10 тисяч членів і котрими керують президенти і патріархи.(1,С.866-867)
Щодо священства за чином Мелхиседека, то це є вища категорія священства і належати до неї може тільки зрілий чоловік не менше двадцяти років. Спочатку воно називалося “Святим священством за чином Сина Божого”, але потім, через надто часте повторення імені Господнього, його стали називати Мелхіседековим священством за іменем великого первосвященика, який жив в часи Авраама [70,С.35]. Носії Мелхіседекового священства можуть виконувати обов’язки і носіїв Ааронового священства. На відміну від священства за чином Аарона, вище священство в церкві Ісуса Христа святих останніх днів має вже не чотири, а п’ять чинів:
старійшина (покликаний навчати, хрестити людей та наглядати за церквою, а також давати дар Святого Духа покладанням рук, вести збори, благословляти хворих, благословляти і надавати ім’я та благословення маленьким дітям);
первосвященик (має право й відповідальність головувати і у нього висвячуються ті, хто покликається до президентства чи єпископату);
патріарх (дає благословення членам церкви);
сімдесятник (особливий свідок Ісуса Христа, який допомагає у розбудові, впорядкуванні та зміцненні церкви в будь-якому місці світу, куди їх призначають);
- апостол (особливий свідок Ісуса Христа, який отримує всі ключі Божого царства на землі, а також служить під керівництвом старшого апостола – Президента Церкви, який застосовує всі ключі). Дана категорія включає старійшин, так званих «семидесятників» (котрі є членами великих священичих кворумів, котрі нараховують сімдесят членів), первосвящеників, членів президентської колегії.
У кожному приході первосвященика висвячують і рукопокладають єпископи. Єпископ головує над Аароновим священством у своєму приході та служить президентом кворуму священиків. Він також керує піклуванням про бідних та слідкує за іншими громадськими справами. Як головуючий первосвященик він має повноваження головувати над усім приходом та проводити інтерв’ю для отримання храмових перепусток (без храмової перепустки жодний мормон не може попасти у храмову святиню), висвячення у священство та з інших питань. Велика частина роботи єпископа полягає у тому, щоб давати поради членам релігійної громади.
Отже священича робота посідає дуже важливе місце в Церкві Ісуса Христа святих останніх днів, а цікавою для нас вона є втому сенсі, що до священичого служіння активно залучаються молоді члени церкви. Тому священичу діяльність в мормонів ми можемо назвати одною із форм молодіжної діяльності в межах даного релігійного напрямку. Якщо говорити про позитив даного явища, то він очевидний, оскільки кожна молода людина прагне зарекомендувати себе з найкращої сторони, щоб бути поміченою з боку духовних наставників. А це в свою чергу приводить до прагнення самовдосконалення і втілення цього прагнення в дійсність через вдосконалення своєї поведінки, ведення здорового способу життя (утримання від шкідливих звичок), підвищення наукової та професійної кваліфікації, дотримання морально-етичних приписів тощо.
Однією з ознак Церкви Ісуса Христа Святих Останніх Днів є місіонерська робота. Їй відведено особливе місце як в житті церкви, так і в житті кожної окремої молодої людини (буває, що вже й немолодої). Вже у вісімнадцятирічному віці молодь закликають на півтора-два роки для місіонерської праці, яка є неоплачуваною і здійснюється за кошти самих місіонерів та їхніх родин. Програма місіонерської діяльності базується на біблейському зв’язку – посилати місіонерів по двоє. Близько 60 тисяч святих останніх днів служать на місії більш, ніж у 100 країнах світу, використовуючи Біблію та Книгу Мормона, перекладену більш ніж на 80 мов.
Більшість місіонерів Церкви – це молоді хлопці й дівчата у віці від 18 до 23 років, але є досить багато літніх подружніх пар, що також служать на місії. Всі вони родом з різних країн світу. Близько 250 місіонерів служать в тому числі і на Україні. Є також і українські молоді місіонери, які знаходяться на місії за кордоном і там представляють Церкву і свою батьківщину. Всі молоді місіонери їдуть на служіння за власний кошт або отримують фінансову підтримку від сім’ї чи фонду підтримки своїх місцевих громад і ця місія триває від 18 місяців до 2-х років. Вони ніколи не просять пожертвувань і не продають нічого для свого утримання. Протягом свого місіонерського служіння молоді мормони прагнуть розповідати про свої вірування іншим, виконувати громадське служіння і допомагати тим, хто не може забезпечити себе сам. Вони розвивають глибоке почуття любові і вдячності до людей в країнах, де служать. Під час служби місіонери навчають людей за Біблією та Книгою Мормона, але перевагу надають навчанню всієї сім’ї. Тому нерідко пропонують людям, що зацікавилися ідеями їхнього релігійного напрямку, відвідувати їх вдома і в сімейному колі проводити навчання. Власне, робота цих місіонерів по всьому світі виступає головним чинником, який сприяє зростанню кількості членів Церкви Ісуса Христа святих останніх днів.
Коли ми ведемо мову про таку форму молодіжної діяльності, як місіонерство, то слід зауважити, що вона безпосередньо зв’язана з проблемами міждержавної взаємодії молоді, а також міжконфесійної толерантності і взаєморозуміння. Під час місійного служіння кожна молода людина набуває неоціненного досвіду, збагачує свої знання в різних сферах життєдіяльності, в решті-решт знайомиться з культурою тої країни, в якій відбувається її місія. Звичайно, все це позначається