УДК [024
УДК [024.1:027.7]:004
Н. А. КОРЖИК
ЕЛЕКТРОННИЙ АБОНЕМЕНТ БІБЛІОТЕКИ В УМОВАХ УПРОВАДЖЕННЯ ІНФОРМАЦІЙНО-КОМУНІКАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ: МЕТОДИЧНІ ЗАСАДИ
Розглядається бібліотечне обслуговування в сучасному контексті. Підкреслюється актуальність створення електронного абонементу бібліотеки.
Ключові слова: бібліотека, бібліотечне обслуговування, відділ обслуговування, електронний абонемент, інформаційно- комунікаційні технології.
Рассматривается библиотечное обслуживание в современном контексте. Подчеркивается актуальность создания электронного абонемента библиотеки.
Ключевые слова: библиотека, библиотечное обслуживание, отдел обслуживания, электронный абонемент, информационно-коммуникационные технологии.
It is considered the library services in a modern context. Underlined the urgency of creating an electronic subscription libraries.
Key words: library, library services, service department, an electronic subscription, of informatively-communications technologies.
Прагнення України долучитися до інформаційного суспільства та простору знань передбачає активне впровадження новітніх інформаційних технологій у бібліотечно-інформаційну діяльність і потребує мобілізації зусиль усіх суб'єктів її інформаційної інфраструктури для створення та використання національних інформаційних ресурсів. Сучасні бібліотеки мають відігравати інтегруючу роль у здійсненні технологічної взаємодії виробників електронної інформації країни та забезпеченні відносин і комунікацій між суб'єктами інформаційної сфери.
Мета статті — розглянути використання інформаційно-комунікативних технологій у діяльності бібліотек, зокрема у відділі обслуговування, та можливість створення електронного абонемента.
Сучасна бібліотека характеризується актуальними тенденціями впровадження інформаційно-комунікаційних технологій: від автоматизації окремих робочих місць і створення ЕК та БД (через повну автоматизацію всіх ділянок бібліотечної діяльності) до електронних бібліотек (або «бібліотек без меж»), які працюють на базі мережевих та Інтернет-техно- логій. У широкому сенсі комп'ютеризація бібліотеки нині трактується як гармонічне поєднання процесів внутрішньої автоматизації бібліотеки і процесів зовнішньої бібліотечної кооперації через світову мережу Інтернет. А позиції бібліотеки як суспільного інституту в умовах упровадження Інтер- нет-технологій необхідно закріплювати в системі інформаційних комунікацій з метою підвищення своєї ролі та забезпечення конкурентоспроможності в порівнянні з небібліотечними віртуальними інформаційними службами Інтернету.
Серед особливостей внутрішньобібліотечної автоматизації відзначається недостатній розвиток автоматизації відділів обслуговування користувачів, оскільки цей підрозділ характеризується комплексністю та багатьма взаємозв'язками з іншими відділами бібліотеки, що ускладнює
підготовчі етапи формалізації й алгоритмізації процесів та операцій; крім того, для сфери бібліотечного обслуговування притаманними є постійні форми спілкування з користувачами, що потребує розробки й впровадження інтерактивних засобів комунікації «користувач-бібліотекар».
Відзначимо, що у фахових публікаціях також зазначалися як актуальні проблеми створення електронного абонемента та його складових. Так, у статті Л. І. Госіної, Т. І. Масляк, К. П. Погорєлко йдеться про необхідність розвитку електронного абонемента з метою вдосконалення розвитку системи обслуговування в галузевій академічній бібліотеці (на прикладі Бібліотеки з природничих наук Російської академії наук) [1].
Наголошується на необхідності впровадження електронної видачі й електронного замовлення на абонементі наукової літератури університетської бібліотеки [2], створенні абонемента як електронної кафедри видачі [3].
Проблемним питанням діяльності навчальної бібліотеки залишаються видача та повернення літератури. На ці процеси витрачають дуже багато часу як студенти, так і співробітники бібліотеки. Електронні бібліотеки починають вирішувати це питання завдяки створенню персональних електронних абонементних карток студентів. У бібліотеці Одеського державного медичного університету планують завершити таку роботу до початку навчального року, коли вже має працювати електронний абонемент, а кожен студент матиме свою електронну картку-абонемент з персональним кодом, який відповідає номеру студентського квитка, і на процес отримання та повернення літератури буде затрачено лічені хвилини [4].
Усе це — складові єдиного електронного абонемента, який має забезпечувати користувачів оперативною та достовірною інформацією, використовуючи як функції АІБС, так і сервісні можливості Інтернету.
Необхідно додати, що вже кілька років провідні зарубіжні бібліотеки реалізують послуги міжбібліотечного абонемента (МБА) на основі електронного МБА, який забезпечує обмін та передачу документів по комунікаційних каналах Інтернету через електронну доставку [5].
Розробку електронного абонемента слід розглядати в контексті інтегрованого інформаційно-комунікаційного середовища бібліотеки (АІБС) та тієї установи, якій вона підпорядкована.
Предметна галузь АІБС передбачає реалізацію певних бібліотечних процесів і операцій, які проводяться з інформацією. Фахівці відзначають, що в узагальненому варіанті наочна галузь може бути позначена як бібліотечні технології [6, 7]. У процесі перетворювальної діяльності будь- якої бібліотеки, зокрема й при переході до технології автоматизованого обслуговування, фахівці розробляють стратегічні й технологічні завдання відповідно до тих принципів, які б забезпечували послідовний їх розвиток: системність, цілісність, комплексність, інтегрованість, ефективність.
При розробці автоматизованих інформаційно-бібліотечних систем і їх підсистем визначаються всі функціональні завдання бібліотеки або інформаційної служби. Так, на думку розробників, що здійснюють бібліотечну автоматизацію, всі функціональні завдання об'єкта автоматизації — бібліотеки або інформаційної служби, які визначають вимоги до системи і її програмного забезпечення, належать до двох груп: а) групи «сервісних» функціональних завдань, орієнтованих безпосередньо на обслуговування користувачів та інших зовнішніх користувачів; б) групи «службових» або внутрішньосистемних функціональних завдань, які є засобами підтримки реалізації «сервісних» завдань [8, 9].
Аналіз відділу обслуговування як предметної галузі розкриває особливості відділу, надає можливість ознайомитися з напрямом функціонування відділу, основними послугами, підкреслити особливості змісту фонду. На состав фонду впливають напрям вищого навчального закладу, навчальні програми та специфіка інформаційних запитів усіх категорій користувачів бібліотеки. Необхідним є дослідження відділу обслуговування та проведення системного аналізу відділу, який дозволив би визначити бібліотечні технологічні процеси, проблемні ділянки технологічного обслуговування, визначити структуру відділу обслуговування, розробити проект автоматизації процесів обслуговування.
Результатом аналізу має стати розробка моделі предметної галузі відділу обслуговування. Зазначимо, що об'єктом предметної галузі є розгляд структурних елементів, технологій відділу обслуговування.
Діяльність відділу обслуговування здійснюється в основних