крові тварин, м'яса нежвачних тварин (наприклад, свині), одночасного вживання м'ясної і молочної їжі.
Важливим обрядом є обрізання-продовження древніх обрядів ініціацій або посвячення хлопчиків 12-16 років в чоловіки. Ритуальне обливання пе-ред суботою і в свята здійснюється в мікве — спеціальному басейні, напов-неному дощовою чи джерельною водою. Перед кожною молитвою відбуває-ться обов'язкове обливання рук.
Головним святом в іудеїв є Пасха. Її чин заповнений обрядами, присвя-ченими приходу месії і його предтечі Іллі. Пасха пов'язана також як свято виходу євреїв з Єгипту. Свято шебуот щорічно вінчає дарунок бога Яхве пророкові Мойсею тексту Тори (П'ятикнижжя). Свято йом-кіпур (судний день) - це покаяння перед богом і очікування знаків про те, як пройде на-ступний рік.
б) Індуїзм виник в IV-VI століттях н.е. на основі брахманізму і як ре-зультат боротьби останнього з буддизмом. Як наслідок, сьогодні 90% насе-лення Індії сповідує цю релігію. Індуїзм стає наслідком спрощення, вульга-ризації доволі складного вчення Вед і законів Ману. В результаті склалася зрозуміла і доступна простому індійцеві система етичних норм, принципів і цінностей, вірувань і уявлень, обрядових і культових дій, міфів ї легенд то-що. Були розроблені громадські публічні церемонії, обряди, засновані свя-тилища, храми, ашрами (монастирі), місця паломництва.
В центрі цієї політеїстичної релігії пантеон з трьох богів: Брахми (бога-творця), Вішну (бога-хранителя) і Шіви (бога-руйнівника).
Брахма створив все-суще в світі, відділивши від початкового Єдиного одиничні речі та істоти. Брахма - деміург світу, однак своїм творінням він прирік земні істоти на страждання. Він - необхідний член тріади богів (трімурті), але культу його не існує, йому практично не поклоняються. Не дивно і те, що Брахмі часто дорікають за те, що він викинув людину в світ небажа-ного багатоманіття, протиріч і змін, де добро змушене боротися зі злом, лю-бов'ю ненавистю.
Звідси більш зрозумілим стає сутність культу бога-руйнівника Шіви. Цей грізний бог незримо присутній на полях битв, він є покровителем аске-тів і постійно занурений в медитацію. Як грізний бог, оточений злими духа-ми і демонами, він уособлює смерть і тлінність всього живого. Складові поклоніння Шіві – екстаз, самозабуття і захоплене переживання. Руйнування і зміни в індуїзмі розуміються як можливість злиття з Єдиним, з Абсолютом. В шіваїзмі поширеним є культ життєвої сили і духовної енергії.
Культ бога Вішну пов'язаний із збереженням сущого, цей бог м'ягкий і добрий. Вішну має десять аватар або втілень чи перетворень: риби. черепа-хи, вепра, людини-лева, карлика-велетня. Далі слідують аватари Парашурами, епічного героя Рами, мудреця-філософа Крішни, Будди і Мессії-Калки.
Головні жрецькі і культові функції в індуїзмі виконуються спеціально підготовленими представниками касти брахманів. Саме їм належить привілей приносити жертву богам, бути присутнім на урочистих сімейних обря-дах, керувати ритуальними діями і встановлювати норми життя для рядових послідовників індуїзму.
В багатонаселеній Індії ця релігія строго реґламентує місце, значення, права та обов'язки члена кожної касти, вводячи в межі релігійних законів їхні складні взаємовідносини.
Канонічними - текстами індуїзму є епіко-міфологічний твір "Махабхарата" і його головна релігійна інтерполяція "Бхагавадгіта".
в) Конфуціанство разом, з даосизмом є національними релігіями китай-ців. В конфуціанстві існує ряд своєрідних і унікальних рис.
По-перше, бог чи боги не є головними об'єктами поклоніння. Вони існують як абстрактне "Небо" і бог "Шань-ді" (небесний владика), але відіграють другорядну до-поміжну роль.
По-друге, відсутні вчення про загробне життя, воздаяння, рай і пекло, кінець світу тощо. Головні події відбуваються в світі живих, а не в світі мер-твих.
По-третє, повністю відсутній інститут жреців або професійних священ-нослужителів. Культові функції виконували державний чиновник або голова родини.
Засновником конфуціанства був китайський філософ Кунцзи (Конфуцій), який жив в У}-У ст. до н.е. Центральне місце в цій релігії відіграють соціально-етичні проблеми, для вирішення яких встановлюються певні нор-ми, правила і ритуали поведінки.
Конфуцій перш за все створив ідеал високоморальної людини ("цзюнь-цзи"), яка вирізняється двома головними достоїнствами: людяністю ("жень") і почуттям обов'язку ("І"). Людяність включає в себе ієрархію дещо незвич-них для європейця чеснот. Головною з них є стриманість, далі йдуть розум, доброта, вірність і делікатність.
Обов'язок ("І") розуміється як незаперечне виконання приписів, традицій і ритуалів у всіх соціальних сферах (на державній службі, в сім'ї, в побу-ті), як повага до предків, готовність вивчити їх мудрість тощо.
В перші століття нашої ери, асимілювавши різноманітні народні віру-вання (поклоніння небу, культ предків, віра в духів природи тощо) конфуці-анство стає релігією. Культ предків стає його найважливішою обрядовою частиною. Для цього кожна сім'я мала свій окремий молитовний храм. Те ж саме стосувалось і роду, який мав більший храм ("мяо"), присвячений за-сновнику роду. Спочатку мяо будувався поряд з могилами предків, але вже за Ханьської династії (206р.до н.е.- 220р. н.е.) побудова мяо була обумовле-на низкою строгих правил і залежала від соціального становища їхнього власника. Чиновник міг мати один мяо, вельможа - три, князь - п'ять, імпе-ратор — сім, а простолюдин - жодного, і змушений був приносити жертви духам предків прямо у власній оселі.
Спочатку в мяо ставили ляльку або статую, яка зображувала померлого. З часів династії Хань цю роль виконував згорнутий і перев'язаний посереди-ні довгий шматок шовкового полотна /"хунь-бо"/. З Суньської епохи (960-1260рр.) їх заміняють чорні дерев'яні таблички з ієрогліфічними надписами на них червоною тушшю.
Щоб помістити душу померлого в