У нас: 141825 рефератів
Щойно додані Реферати Тор 100
Скористайтеся пошуком, наприклад Реферат        Грубий пошук Точний пошук
Вхід в абонемент


/> Хрест набуває богословської категорії, яка виражає спасенну дію страстей, особливо у проповідях та роздумах над Біблією. Тут виявляється типологічна інтерпретація Писання, за якою факти, епізоди, образи та персонажі Старого Завіту мають христологічне значення і отримують своє повне і правдиве значення у подіях та особах Нового Завіту. Таке пояснення хреста виникає із потреби обґрунтувати його почитання та усунути його значення як засобу кари, але ще більше -щоб виявити його містичне та спасенне значення. Завдяки біблійній типології хрест сприймається у своєму христологічному значенні. Таким чином, мідяний змій, якого підняв Мойсей у пустелі (Чл. 21,9), інтерпретується як прообраз хреста вже у Євангелії від Йоана (3,14) й повторюється у багатьох древньохристиянських письменників. Дуже частим є образ розпростертих рук Мойсея, що став майже синонімом хреста (Вих. 17,8).

У світлі біблійної типології особливо поширився паралелізм дерево-хрест. У ранньохристиянських текстах часто зустічаємо вислів, що Христос помер на дереві. Вже апостол Павло через паралелізм Адам-Христос (Рим. 5, 13-) запропонував типологічне наближення між сценою про гріх з Буття, яка сконцентровується навколо дерева (Бт. 3), та сценою Голготи, де завдяки іншому дереву в світ прийшло спасіння. Це значення з'являється у найстарших Пасхальних гоміліях , автором яких є Мелітон Сардійський (ІІ ст.). Власне в тих гоміліях ніколи не з'являється слово “хрест”, це поняття виражає грецьке слово, що означає “дерево”. Хрест є новим деревом життя, на противагу до райського дерева, на якому розпростерту руку Христа бачимо як протилежність до руки, простягнутої до забороненого плоду. Цей образ збагачується євхаристійним мотивом: дерево хреста дає поживу, і хто споживає від неї, той не помре, і пожива ця доступна лише християнам, тому що вони мають незнищенне духовне пізнання, що походить від віри.

Св. Юстин, апологет ІІ ст., полемізуючи із юдеями, для яких смерть на хресті було ганьбою та прокляттям, намагається показати необхідність того, що Бог християн помер саме на хресті на основі пророків, які усе виявили наперед у символах. Розп'ятий Христос здійснює те, що символізували слова та події Старого Завіту. Св. Юстин представляє 17 старозавітніх прототипів хреста, основою яких завжди є дерево життя, що росло у Раю (Бт. 2, 9). Комплекс образів, які стосуються хреста, основується на трьох складових: дерево, палиця, вода. Цей тісний зв'язок є основою передхрещальної катехизи, фундаментальною ідеєю якої є те, що дерево (хрест) та вода (хрещення) дають життя і визволяють людську природу з полону гріха та смерти. Квітуче дерево стає деревом життя, оскільки символізує Христа у його спасительній жертві: як від одного дерева у світ увійшли гріх та смерть, так від другого дерева, древа хреста, увійшло життя. Дерево є також символом віруючого, який у хрещенні з'єднується з Христом, стаючи немов “дерево, посаджене над водами” (Пс. 1,3). У відношенні до хрещення св. Юстин впроваджує в богослов'я типологію крові агнця, якою помазали одвірки домів юдеїв у ніч виходу (Вих. 12, 7-), як знак таїнственного помазання кров'ю Христа, істинного пасхального Агнця.

Космологічне значення хреста

“...щоб Христос вірою оселивсь у серцях ваших, а закорінені й утверджені у любові -спромоглися зрозуміти з усіма святими, яка її ширина, довжина, висота і глибина, і спізнати оту любов Христову...” (Еф. 4, 17-)

Серед опрацювань значень хреста важливим є наголошення його космологічного значення. Хрест бачився як знак, вкладений Богом у всі елементи всесвіту, що проникає усю дійсність, підтримує вселенну та пов'язує небо із землею. Поміщення хреста у космічну переспективу також впроваджує св. Юстин. Усі речі всесвіту розміщуються згідно зі структурою хреста. За допомогою символів природи св. Юстин показує, що основні знаряддя людської праці нагадують форму хреста: вітрило корабля, плуг, лопата. Особливого значення набуває образ корабля як прообраз Церкви, де антена паруса у перехрещенні із деревом утворює хрест. Фігура людини є прямою і з розпростертими руками нагадує хрест. Людське обличчя природно є ознаменоване знаком хреста у структурі чоло-ніс. Цікаво, що й грецькі філософи надавали значення об'єктам у формі хреста. Платон твердить, що божествений Логос міститься у всесвіті у формі грецької літери Х. Ця буква своїми чотирма сторонами зображує установлений Богом космічний порядок та присутність його сили у всесвіті. Космологічне значення знаку хреста переходить і у подальшу християнську екзегезу: хрест означає “довжину, висоту, ширину та глибину” (Еф. 4, 19) любові Христа. Руками, розпростертими на ньому, Христос поєднує Старий та Новий Завіти і обіймає весь світ аж до границь землі. В Пасхальних Гоміліях Мелітона дерево хреста, що простягається від землі до неба, поєднує землю з небом, ідентифікується з Христом: головою торкаючись неба, ногами упираючись в землю, руками сягаючи кожної частини безмежного простору, він є основою всіх речей, присутній у кожній речі.

У Мучеництві Андрія (ІІ ст.) космічний характер хреста символізує його форма: частина, яка сягає неба, є знаком небесного Логосу, горизонтальна перекладина, спрямована вправо та вліво, проганяє ворожі сили і в той сам час надає всесвіту єдність; та частина, яка є у землі, служить для того, щоб поєднати земне та підземне із небесним.

У богослов'ї св. Іринея Ліонського (ІІ ст.) хрест набуває вселенського значення спасіння. У невидимій формі Боже Слово охоплює весь всесвіт, обіймаючи його по довжині, ширині, висоті та глибині, даючи існування усім речам, а у хресному знаменні

Сторінки: 1 2 3 4 5