Але поряд з цим, за рахунок надання пільг, можна вирішити також два основних завдання:

Тож не дивлячись на недоліки надання пільг, я вважаю, що все-таки в зв'язку з тяжкою економічною ситуацією в нашій країні, така кількість пільг виправдана. До того ж можна було б розширити перелік пільг щодо товарів першої необхідності саме для того щоб захистити малозабезпечені верстви населення. Також для вирішення вищезгаданих проблем потрібно створити фонд відшкодувань для сплати ПДВ, необхідно узаконити механізм відшкодувань і налагодити контроль за використанням коштів за призначенням.

Якщо порівняти правомірність використання ПДВ для поповнення доходної частити бюджету з тяжкою економічною ситуацією, що склалася в Україні, то ситуація з надходженнями від ПДВ, складається на користь бюджету. Дефіцит бюджету, інфляційні процеси, державний борг, високі темпи , спаду виробництва створили умови коли із зародженням ринкових основ господарювання в Україні рівень збільшення цін відхилився від рівня доходів кінцевих споживачів, У такому випадку виробник конкретної продукції, купивши сировину, матеріали, комплектуючі вироби, обладнання за ціною, збільшеною на суму ПДВ, змушений також підвищувати ціну на власні вироби на суму ПДВ, адже інакше матиме збиткове виробництво. Вироби потрапляють на ринок, де їх купують як працівники виробничої, так і невиробничої сфери. У зв'язку з тим, що ціна зросла, необхідно підвищувати обсяг коштів, призначених для сплати заробітної платні, пенсій, стипендій і т.п. Звідки ж їх взяти? Звичайно, використовують ту суму ПДВ, що надійшла як доходи до бюджету плюс емісійні кошти. Таким чином, кожний новий виток спричинятиме новому підвищенню цін. Про зменшення дефіциту бюджету у такій ситуації за допомогою сум ПДВ необхідно забути.

Ще однією глобальною проблемою стосовно ПДВ є його ставка. В сучасних умовах низької заробітної платні переважної частини населення, постійної затримки її виплати, тяжкої економічної ситуації ставка ПДВ все-таки завищена. Я вважаю, що на період подолання економічної кризи доцільно було б знизити ставку до 10-15% з метою розширення сукупного суспільного попиту. А також можна було б ввести декілька податкових ставок для різних груп товарів.

При зменшеній ставці податку у суб'єктів господарювання можуть з'явитися додаткові стимули для збільшення обсягів виробництва продукції та надання послуг, в результаті чого буде мати місце розширення бази оподаткування та, у кінцевому рахунку, зростання загальної суми доходів бюджету. Нарешті, зменшення податкового тиску може сприяти збільшенню доходів населення та зростанню сукупного попиту.

3.2. ПДВ в світлі нового податкового Кодексу

В усіх країнах, на різних етапах розвитку національних економік

податкам і податковій системі приділялася і приділяється значна увага, а в умовах кризи приймалися термінові й кардинальні рішення в цій галузі. В

Україні вперше у кризовий період ставиться завдання сформувати нову

податкову систему на базі прийняття Податкового кодексу. Затримка з прийняттям нової податкової системи на початку 1997 р. пояснюється, на нашу думку, не стільки опором лівих сил, скільки недосконалістю самих проектів законодавчих документів про податки. Адже пропоновану податкову систему не апробовано, і ще ніхто не знає, як вона діятиме. Проте обговорення цієї системи в парламенті та порівняння різних точок зору щодо неї показують, що діятиме вона так само, як і теперішня, оскільки будується на старих засадах: зменшуються нормативи одних податків за рахунок введення нових

Проектом Податкового кодексу України передбачається запровадити такі загальнодержавні податки - податок на прибуток юридичних осіб; податок на доходи фізичних осіб; ПДВ; акцизний збір; податок на майно; податок у вигляді державного мита; податок у вигляді імпортного мита; податок на транспортні засоби; рентні збори; єдиний збір за перетинання митного кордону; збір за використання природних ресурсів; екологічний збір; інші податки, а також місцеві податки - готельний збір; єдиний збір за видачу дозволів на будівництво жилих будинків; збір за видачу дозволів на будівництво об'єктів виробничого призначення; збір за видачу дозволів на розміщення об'єктів торгівлі та сфери послуг; збір за використання місцевої символіки; збір з гаст-рольних заходів нерезидентів; збір за паркування автотранспорту і розміщення реклами; ринковий збір.

Особливу заінтересованість викликає ПДВ. а тому він потребує пильної уваги. Відомо, що до 1992 р. основними джерелами надходжень до бюджету від підприємств були податки з обороту, на прибуток, прибутковий з громадян, а також - незначний період - платежі за виробничі (основні та оборотні) фонди і податок з продажу. Після 1992 р. головними статтями доходної частини бюджету стали ПДВ, податок на прибуток і акцизний збір (табл. 4).

Таблиця 4

Питома вага окремих статей доходів бюджету

Показники | Роки

1988-1991 | 1993-1996 | 2002-2003

всього (млн. грн.) | питома вага (%) | всього (млн. грн.) | питома вага (%) | всього (млн. грн.) | питома вага (%)

Доходи бюджету | 197910,5 | 100 | 56461,8 | 100 | 97900 | 100

Утому числі:

Податок з обороту | 57494,5 | 29,1

Податок на прибуток | 53866,5 | 27,2 | 11855,1 | 21 | 18760 | 19,2

ПДВ | 12282,3 | 21,8 | 27010 | 27,6

Акцизний збір | 1247,1 | 2,2 | 7550 | 7,7

ВСЬОГО | 111361 | 56,3 | 25384,5 | 45 | 45770 | 54,5

Отже, майже нічого не змінилося на краще, оскільки залишився податок на прибуток, а податок з обороту замінено на ПДВ. Дані свідчать, що