Чільне місце у раціоналістично-релігійних конструкціях єговізму посідає космологія. В уявленні прихильників течії, Бог виступає першопричиною світу, який розвивається за попередньо розробленими законами. Всесвіт постає єдиним великим полем невпинної боротьби Божественних і сатанинських сил. На боці перших — свідки Єгови, других — весь сучасний світ, що уособлює сатану. Змінити світ неможливо, тому необхідно знищити у священній війні Армаґеддон, після чого настане Царство Боже на землі для всіх праведників.

Отже, течія наслідує єретичний дуалізм, а водночас виявляє спільність з адвентизмом. Як адвентисти і социніани, свідки Єгови заперечують безсмертя душі. Це виступає логічною ланкою в їхньому есхатологічному вченні, в центрі якого — ідея “великого дня Єгови”, тобто Армаґеддону, коли воскреснуть всі люди, котрі жили на землі. Той, хто дотримувався єговістського учення, врятується для вічного життя. Інших очікує страшна смерть у вогні. На думку прихильників течії, епоха Армаґеддону вже давно розпочалась: її раннім етапом була Перша світова війна, внаслідок якої 1918 року відбулося “духовне”, невидиме пришестя Христа на землю. Впродовж 1918-1935 років він зібрав навколо себе військо відданих слуг Божих, що мало 144 тис. воїнів, з яких, за останніми підрахунками керівників течії, живими залишилося близько 9 тис. —найдостойніших членів Товариства.

Сьогодні людство перебуває у перехідному періоді рішучої битви між Христом і сатаною, якого Єгова скинув на землю вже давно. Ця битва невидима, головне її поле — душі людські. Поки що сатана перемагає, однак Армаґеддон покладе кінець його владі й “цьому сатанинському світові”. Оскільки дату битви знає тільки Єгова, віруючим залишається здогадуватися про час її наближення, пильно стежачи за світовими подіями. Те, що вона близько, засвідчує сповнення багатьох пророцтв Старого і Нового Заповітів. Це підтверджують численні локальні війни, стихійні лиха, політичні кризи, екологічні катаклізми, голод, епідемії, економічні та етнічні проблеми тощо. Чим більше земних негараздів, тим ближче Армаґеддон.

Своєрідним проявом раціоналістичної традиції є майже повна відсутність богослужіння у громадах свідків Єгови, навіть у протестантській спрощеній моделі. Молитовні збори єговісти замінили на студії — зібрання віруючих, коли під керівництвом старшого брата читають та обговорюють свої журнали. Кожна студія проводиться за розробленим тематичним планом. Причому, тлумачення Біблії без відповідного роз’яснення, взятого зі сторінок “Вартової Башти” або “Пробудись!”, забороняється. Біблійні проповіді, молитви, колективний спів під час студій також відсутні, що фактично перетворює їх у звичайні співбесіди єдиновірців. Методичність і тематична цілеспрямованість, з якою проводять студії, зумовлює надзвичайно глибоке знання свідками Єгови текстів Біблії. Це вони постійно демонструють у “свідченнях” на вулицях, у транспорті, під час місійних подорожей, відвідувань квартир і домівок.

З християнських обрядів єговісти дотримуються хрещення та євхаристії. Хрещення, крім загальнопротестантського розуміння (укладання договору з Христом і прийняття церковного членства) має ще один аспект — доказ готовності віруючих служити Єгові та присвятити життя поширенню Його благої вістки. Євхаристія у свідків Єгови, що водночас є своєрідним святом (проводиться у пам’ять про смерть Христа; інших християнських свят вони взагалі не відзначають), відбувається в усіх громадах. Однак причащатися можуть тільки одиниці обраних — той, хто зачислений у “вірний залишок 144 тис.” (тепер 9 тис.) духовних християн.

Вирізняються свідки Єгови особливою місіонерською наполегливістю. Знання Біблії та постійне свідчення про віру — головне завдання кожного члена громади. Віруючі, котрі вступають у Товариство, зобов’язані: “Неухильно впроваджувати у життя настанови, які дає “Вартова Башта”, розглядати Товариство свідків Єгови як дбайливого батька, котрий дає улюбленому синові корисні життєві поради; брати активну участь в обговоренні “Вартової Башти”, розповсюджувати єговістську літературу й проповідувати благу вістку про Боже Царство іншим; підтримувати тісний зв’язок з братами і сестрами та перешкоджати їхньому приєднанню до інших колективів цього злого світу; використовувати вільний час для проповідницької діяльності, а не віддаватися земним насолодам; не втрачати пильності, постійно стежити, щоб розум не наповнювався думками цього злого світу та його цілями; не йти на жодні компроміси щодо Бога, постійно удосконалюватися духовно, примушуючи себе до цього, оскільки спочатку удосконалення дається нелегко; не задовольнятися мінімумом праці у Товаристві, а з радістю брати на себе максимальне навантаження” [22].

Значно сприяє досягненню цих завдань сама структура течії. За єговістським вченням, Товариство — “невидима частина теократичної* організації Єгови, яка знаходиться під наглядом Ісуса Христа”. Теократичний характер Товариства полягає, насамперед, у його централізації та ієрархізації всіх складових, надзвичайній, майже військового взірця дисципліні та конспіративному способі функціонування громад, методів діяльності віруючих (у багатьох країнах свідки Єгови діють нелеґально). Очолює Товариство керівна корпорація у Брукліні (США). Її президентові підпорядковано 96 філіалів, що, у свою чергу, поділяються на крайові бюро. Первинні осередки цієї структури — стрефи (тобто громади). Стрефи складаються з груп, групи — з гуртків, куди входить декілька осіб — віруючих (слуг, або свідків). При такій побудові члени однієї стрефи, входячи у різні гуртки, можуть іноді не знати один одного. У