У нас: 141825 рефератів
Щойно додані Реферати Тор 100
Скористайтеся пошуком, наприклад Реферат        Грубий пошук Точний пошук
Вхід в абонемент


Тема . Предмет pелігієзнавства. Релігія і суспільство

План лекції

1. Предмет, структура, завдання курсу "Релігієзнавство".

2. Поняття релігії, основні концепції та класифікацікація релігій.

3. Функції релігії та її роль у житті суспільства.

Література

1. Калінін Ю.А., Харьковщенко Є.А. Релігієзнавство: Підручник.- К., 1995. - 257с.

2. Бублик С.А. Релігієзнавство: Навчальний посібник. - К., 1998. - 496с.

3. Лубський В.І. Релігієзнавство: Підручник.- К., 1997. - 480с.

4. Лекции по религиеведению. -М., 1998.

5. Угринович Д.М. Введение в религиеведение. -М., 1985.

6. Гегель Г.В. Философия религии: в 2т. -М., 1976.

7. Кривелев И.А, История религий: в 2т. -М.,1975.

Предмет, структура, завдання курсу "Релігієзнавство"

Для підготовки висококваліфікованих спеціалістів та високоосвідчених громадян України курс "Релігієзнавство" (як одна з важливих гуманітарних дисциплін) орієнтований на те, щоб дати грунтовне знання з проблем релігії, її стосунків з державою, місця і ролі релігії у політичному, економічному, духовно-моральному житті суспільства.

Курс має істотне значення для виховання студентів, збагачення їх розуму гуманітарними знаннями.

Курс містить аналіз виникнення, становлення, розвитку релігії як соціально-історичного феномена, його впливу на розвиток людської думки, стрктуру, цілі і завдання.

Курс досить "молодий". При його вивченні найбільшу увагу буде приділено вивченню історії релігії, важливим філософсько-релігійним питанням, історії та сучасному станові релігії в Україні.

Завданням цього курсу є розвиток гуманітарної загальної освіти.

"Релігієзнавство" - це загальноосвітній ознайомчий курс, який має на меті привернути увагу до релігії Як такої, висвітлити її роль у житті суспільства і окремої людини, зорієнтувати в питаннях різноманітності релігійних копоресій, їх походження, історії, сучасного стану і взаємних стосунків особливо ж у питаннях релігійного досвіду власного народу та історично пов"язаній з ним релігії.

 

2. Поняття релігії, основні концепції та класифікація релігій

 

Релігія (лат. religio - "благочестя", "святиня", "побожність", "предмет культу", "зв"язок"). Це явище відноситься до чогось вищог, святого, надлюдського у людському житті. Головною ознакою будь-якої релігії є віра у надприродне - існування потойбічних, надприродніх сил - богів, духів, душ, ангелів, демонів, чортів, у їхнє панування над світом.

Релігія існує багато віків, напевно так довго, як існує людство. Докази про існування чи Відсутність Абсолютного (Бога) однаково не потрібні людині, яка вірить і людині, яка не вірує. Ці докази марні.

І.Кант: "Існування Бога не можна логічно ні довести, ні спростувати".

Людство виробило безліч різновидів релігій. Релігія включає в себе релігійнікульти (молитви,обряди,свята), має свої установи та організації: церкви, релігійні громади, монастирі та ін.).

Релігія - це складне явище, що має соціальний характер (воно виникло та існує в суспільстві). Вона є одною з найдревніших форм суспільної свідомості. (Маркс. Енгельс - позиції атеїзму і негативного ставлення до релігії. В СРСР - переслідування та репресії). Релігія - це ціла система поглядів на світ і місце людини в ньому, на принципи людської поведінки. Релігійна свідомість - визначальний елемент релігії.

Протягом усієї історії розвитку людства представники науки, культури, теології та цілі школи різних напрямків намагалися пояснити це складне явище - релігію, причини та умови її виникнення.

І. Античні мислителі: (Анаксагор, Антифонт, Ксенофан V ст. до н.е.) уявляли, що люди самі створили собі богів за своїм образом і подобою.

(Критій, Полібій) вважали, що люди вигадали богів, щоб наганяти на інших страх і змусити їх коритися.

(Демокріт) - в основі релігії лежить страх перед явищами природи.

(Епікур) - богів створили страх і нікчемність.

ІІ. Епоха середньовіччя - концепція "трьох ошуканців" - за якою християнство, іслам та іудаїзм виникли внаслідок пропаганди вчення Христа, Мухаммеда і Мойсея.

ІІІ. Філософи XVII - XVIII ст. (Т.Гоббс, П.Гольбах, Ж.Мельє, Ф.Вольтер, С.Марішель та ін.) розуміли релігію як обман народу.

ІV. Починаючи з XVII - XVIII ст. і до середини ХІХ ст. у європейській культурі створюється філософський аналіз релігії. Слід виділити матеріалістичну тенденцію в філософії, релігії, представником якої був німецький філософ Л.Фейєрбах (1804-1872).

V. Традиційно-будення теорія про релігію як про сукупність легенд, фантастичних вигадок. Релігія - є тільки наслідком уяви, вигадування

(цю теорію використовували для ідеологічної боротьби в СРСР та інших країнах).

VІ. Релігія - є набір абсурдних, примітивних понять, нікчемних уявлень, що властиві людям із низьким рівнем культури та освіти.

Науково-теоретичні пояснення сутності і виникнення

релігії:

VII. Е.Дюркгейм (французький соціолог) вважав, що релігія - явище соціальне, що стимулює суспільний розвиток.

VII. Марксистська концепція. Релігія - це "фантастичне відображення у головах людей...." (негативне значення релігії).

VIII. З.Фрейд - визначав релігію з позицій методології психоаналізу. Релігія - це соіально-культурне утворення, що є ілюзією індивіда. Релігія обов"язково відімре, у неї нема майбутнього. Не треба лише забороняти і переслідувати її.

ІХ. Міфологічна школа (натурміфологічна, натурологічна, астрально-міфологічна - інші назви) ХІХ ст. А.Кун, В.Шварц, М.Мюллер та інші - доводили, що первісні релігійні вірування виникли з обожнення небесних явищ (Сонця, Місяця, Вітру та ін.), яких людина не розуміла, але намагалася пояснити через уособлення (в людському або тваринному образі).

Х. Анімістична теорія походження релігії (Е.Тайнор, Г.Спенсер та ін.). Первісна релігія - це віра в "духовні істоти", в душі, в духів тощо. Неспроможність людини пояснити сон, непритомність, галюцинації, хвороби, смерть привела до появи уявлення про душу як про маленького двійника у тілі людини. Ця віра породила й уявлення про душу тварин, рослин, душі померлих, переселення душі, душі неживих предметів, потойбічний світ та ін.

ХІ. Преанімістична теорія в цілому повторює попередню, але визначає, що існування примітивніших, доанімістичих (преанімісничних) уявлень. До віри в душу (духів) існувала єдина віра в магічну силу самої людини, віра в таємничу силу,


Сторінки: 1 2