тантризму, поєднаних із магічними віруваннями тибетців. В XVI - XVIII ст. поширився серед монголів, а згодом знайшов своїх послідовників серед бурятів, тувинців і калмиків.
У ламаїзмі особлива увага в спасінні надається ламам (монахам), без допомоги яких звичайні віруючі не зможуть не тільки спастися, потрапити в рай і досягти нірвани, а й навіть прожити нормально в цьому перевтіленні. Ламаїсти поклоняються безлічі будд, бодхісатв і демонів. Для цієї релігії характерні пишні богослужіння і театралізовані містерії, що їх проводять у датацан (відділення монастиря або монастир), багато побутових обрядів, магічних заходів і заклинань. Її послідовники використовують спеціальні молитовні колеса (барабани) або млини, куди закріплюють молитву, написану на аркуші паперу. У хмарах широко використовують свічки й лампади, дзвони, музику і т.
Особливе місце посідають лами, які живуть здебільшого в монастирях (дацанах). Кожний віруючий мусить мати свого ламу, коритись його настановам і покладатися на його молитви. Вищі лами вважаються хубілганами - живими богами. Очолюють ламаїстів два ієрархи: перший має титул панчен-лами і є ніби втіленням самого Будди, другий - титул далай-лами і є носієм світської влади в Тибеті або іншій країні.
Взагалі ламаїзм доповнив буддійський культ поклоніннями духові гір, обожненням низки живих істот, використанням у богослужінні музики, ритуальних танців, пантоміми, встановив безліч свят, що супроводжувалися таємними культовими діями, в яких беруть участь тільки монахи. Для всього північного буддизму Тибет є заповітною країною, а місто Лхаса - святим місцем паломництва буддистів. Тибетська мова також уважається священною, нею написано святі книги "Ганджур" і "Данджур". Тибетським святиням поклоняються всі буддисти.