Ви прийшли в храм

1. Походження слова «Церква»

Слово «церква» походить від грецького «киріне», «кіріяке», (для якого посередником було германське «кіріно», сучасне німецьке «кірхе»), що означає Дім Божий, Господній, цебто святе місце, призначене для християнських богослужень і молитов.

Щоправда, молитись Богові можна скрізь, тому що Господь завжди чує наші молитви та звертання до Нього, бо він Всюдиприсутній. Про всюдиприсутність Божу пророк Давид говорить: «Куди я від Духа Твого піду, і куди я втечу від Твого лиця? Якщо я на небо зійду - то Ти там, або поселюся в шеолі - ось Ти! Полину на крилах зірниці, спочину я на кінці моря - то рука Твоя й там попровадить мене і буде мене тримати правиця Твоя!» (Пс. 138, 7-10). А премудрий Соломон каже: «Дух Господній наповняє всесвіт. Він обіймає все» (Прем. 1,7).

Потрібно звернути особливу увагу на те, що слово «церква» має подвійне значення: 1. Як громада людей (Тіло Христове) і 2. Як місце, де збираються віруючі для богослужень і молитви У першому значенні Церква пишеться з великої літери; у другому – з малої. .

2. Церква (Тіло Христове)

Церква - це установлена Богом громада людей, об'єднаних Православною Вірою, священноначалієм (ієрархією) і таїнствами. Церкву встановив під час свого перебування на землі Сам Господь Ісус Христос і обітував, коли сказав: «Збудую Церкву Мою, і пекельні сили не подолають її» (Мт. 16, 18). А апостол Павло сказав про Спасителя Ісуса Христа: «Бог Отець дав Його, як Голову Церкви, Який вище всіх. Церква - це Тіло Його». Від Ісуса Христа на Церкву і на тих, що належать до неї, постійно сходить Благодать Божа. Вона перебуває в Церкві і спасенно діє та навчає. Перед Своїм Вознесінням Христос пообіцяв учням, що зішле на них Духа Святого, що й сталося через 10 днів, у день П'ятидесятниці, Саме це був день народження Церкви Христової.

Церква не обмежується одним місцем, часом чи народом - вона включає вірних усіх часів, країв і народів. Всі члени Церкви рівні, незалежно від походження, стану чи позиції, які вони займають.

Православна Церква вірно зберігає все те, що передав їй Ісус Христос, апостоли, Отці та Вчителі Церкви, а також все те у справах віри й життя Церкви, що розкрили і затвердили керовані Духом Святим Вселенські Собори.

3. Дія Церкви

Від колиски і до могили Церква веде нас, просвічує нам шлях, наставляє нас, благословляє, скеровує наші думки, почуття, бажання і добрі діла до однієї мети - вічного життя.

4. Церква (храм)

Храм - це місце проникнення молитов та глибоких духовних переживань. Шлях людини до Бога лежить через храм та його святині. Всі інші споруди на землі будуються для людей, а церква або храм будується на честь і славу Божу. Храм - це освячений дім Божий, в якому віруючі збираються для прославлення Бога в молитвах і богослуженнях.

У Старому Заповіті перший храм на честь істинного Бога був зведений Мойсеєм. Це було після того, як Господь явився йому на Сінайській горі. Цей храм був пересувний. Він мав вигляд намету, і тому його можна було складати й переносити з одного місця на інше. Він називався скинією. У 1017 році до Христа цар Соломон побудував в Єрусалимі кам'яний храм, за зразком храму Мойсеєвого, але в значно більших розмірах. Після повернення юдеїв з Вавилонського полону вони побудували в Єрусалимі новий храм на місці першого, зруйнованого Навуходоносором.

В Новому Заповіті першим християнським храмом була горниця, в якій Ісус Христос встановив Таїнство Святого Причастя (Мр. 14, 1). Після Вознесіння Христового храмом для апостолів була горниця в Єрусалимі, де вони перебували «на невпинній молитві, з жінками, і з Марією, Матір'ю Ісусовою, та з братами Його» (Діян. 1, 13-14) і де в день П'ятидесятниці на апостолів зійшов Дух Святий. Згадується також про дім матері Йоана, званого Марком, куди віруючі збирались на молитву (Діян. 12, 12). Взагалі спочатку християнські богослуження звершувались у приватних будинках християн, які будучи посвячені на служіння Богові, вже не служили місцем для житла людей, а називались "Божими храмами». В часи гонінь християни переважно збирались для молитви в таємних місцях, наприклад у печерех,катакомбах, на кораблях і ін.

5. Храм, його складові частини, їх значення

За своїм зовнішнім виглядом християнські храми здавна будувались переважно у вигляді корабля, кола або хреста. Всі ці форми мають символічне значення. Форма корабля нагадує вірним, що навкруги них море життя, а Церква Христова спроможна привести людину до небесної пристані. Форма кола означає вічне існування Церкви. А форма хреста нагадує, що хрест є справжньою основою Церкви.

Храм найчастіше прикрашається кількома банями (куполами), що завершуються хрестами. Це означає, що Христос є Головою всіх християн, коли розп'ятий був на хресті. Кількість бань на святинях може бути від однієї до дванадцяти, і це теж має свою символіку. Одна баня символізує Єдиного Бога; дві - гармонійне з'єднання Божого і людського єства в особі Сина Божого Ісуса Христа; три бані вказують на Єдиного Бога у Святій Тройці; 4 бані – чотирьох Євангелістів; п'ять символізують Ісуса Христа й чотирьох євангелистів; сім бань - сім Святих Таїнств; дев'ять - дев'ять чинів ангельських; дванадцять бань пригадують про дванадцятьох апостолів.

Вхід у храм повинен бути з заходу, а