В червоному кольорі продовжують богослужіння Пасхи і залишається незмінним до свята Вознесіння. Цей символ невідречення, гарячої любові Божої до людського роду. Але це також кольори крові, і тому в червоному або багряних ризах відправляють служби в честь мучеників.

Жовтий, золотий, а також оранжевий кольори, являються кольорами слави, величі, та достойності. Вони використовуються у недільні дні як дні Господа – Царя Слави; а також в золотих одежах служаться служби Божим помазаникам – пророкам, апостолам і святителям.

Зелений колір – це злиття жовтого і голубого. Облачення такого кольору одягають в дні пам'яті преподобних; і свідчить про те, що їх монаший подвиг оживотворює людину єднанням з Христом (жовтий колір) і підносить його на небо (голубий). В зеленому кольорі всіх відтінків за древньою традицією служать в день Святої Трійці (Зелена Неділя), Шуткову (Цвітну Неділю), та Понеділок Святого Духа.

Голубий або синій – кольори свят Пресвятої Богородиці. Це колір неба і відповідає вченню про Божу Матір, яка вмістила Небожителя у Своїй Пречистій утробі.

Фіолетовий колір прийнятий для Богослужіння в дні пам'яті Хреста Господнього. В ньому з’єднаний червоний – колір крові Христової і Воскресіння, а також синій, який вказує, що Хрест відкрив нам дорогу в небо.

Чорний або темно-коричневий кольори найбільш близькі за значенням для днів Великого Посту. Це символ відречення від мирської суєти, колір плачу і покаяння.

17. Таїнства Православної Церкви.

Загальне і особисте богослужіння.

В загальне Богослужіння входить круг служб, які звершуються на протязі доби, седмиці (тижня), місяця і року. В цьому Богослужінні бере участь вся повнота членів Церкви, приходячи в багато чисельні храми. Але в центрі цих служб стоїть Божественна Євхаристія. А всі інші служби: вечірня, повечір’я, півничниця, рання, часи (години) духовно готують членів Церкви до достойної участі в Євхаристії.

Особисте Богослужіння, виділяється з цього круга Богослужінь, враховуючи особисті потреби кожного християнина і приспособлюючись до обстановки і можливостям життя кожної людини. В цей вид Богослужінь, входять Таїнства, і обряди (або чини) Церкви, під час яких пастирю приходиться індивідуально впливати на життя кожної віруючої людини, несучи їй Боже благословення, і духовно його обновляючи.

Поняття про Таїнства.

Слово „таїнство” (мхуфзсЯпх) взято з писання, в якому воно означає „Тайну спасіння” світу Сином Божим (І Тим. 3, 16), і церковні „священнодійства” або відношення цієї тайни до життя віруючих (І Кор. 4, 1, Еф. 5, 32). Як тайна спасіння світу звершена Богом, так і таїнства Церкви встановлені самим Господом, і саме в той час, коли Спаситель своєю смертю і воскресінням звершив викуплення світу, ввійшов у свою Славу і відкрив для віруючих у всій повноті джерело Божої благодаті або спасительної сили Божої. Таїнства Церкви це такі священнодійства, в яких при виголошенні таїнств енних слів, під видимими знаками, таїнственно і невидимо діє на віруючого благодать Божа. Як при творенні світу Творець говорив: „Нехай буде світло і силою слова його „стало світло” так і при виголошенні слів таїнства діє на людину благодать Божа.

В Таїнствах Бог служить для людини в її спасінні, і людина у відповідь наповнюється впевненістю і рішучістю служити Богу і людям. Це Боже служіння приносить людині святе, небесне збереження життя, щоб вона могла стати причасницею тайн Царства Божого і зрозуміти волю Божу відносно себе. В таїнствах Царство Небесне наближається до людини настільки близько, що благодатною силою його звершується вища міра освяченням самим чуттям нашого єства через видимі священнодії. Слід зазначити, що в кожному Таїнстві на людину сходить особливий дар Божественної благодаті.

Види священнодійств (Обрядів) і їх значення.

„Обряд („взятий самий по собі”), - говорить священик Павло Флоренський – є істотна орієнтовність на Бога, в тілі прийшовшого, всього нашого життя”.

В таких моментах життя як велике освячення води на передодні і в саме свято Хрещення Господнього (Богоявлення), мале освячення води, монаший постриг, освячення храму і його приналежностей, освячення дому, освячення плодів і речей – у всьому цьому і в багато іншому святою Церквою споглядається та ж тайна життя: Бог дає людині святе збереження життя своїм наближенням до нього „входом, як в дім Закхея” (із молитви - тропаря на освячення дому).

Ці обряди, що самостійно існують, також явлення тайни спасіння, де Боже і людське з’єднуються воєдино. В результаті людське, яке є само по собі включається в процес спасіння людей сином Божим, а в людське вливається святість, яка походить від Бога. Обряди введені в храмове і особисте життя християнина для того, щоб через них благословення Боже сходило на життя і діяльність людини, святістю і благом, укріплюючи її духовні сили, а також всі моменти її життя.

Православна Церква вірує, що кожний звершений нею обряд має опреділення освячуючи, обновляючи і укріплюючи дійство, чи дію на людину.

Християнські обряди умовно діляться на три види:

Обряди богослужбові – це ті священнодії, які являються частиною літургійного життя Церкви: мирування віруючих освяченим елеєм на ранній, велике освячення води, освячення артоса в перший день Пасхи, виніс святої Плащаниці у Велику п’ятницю і т.д.

Обряди, освячуючи життєві потреби людей: поминання померлих, освячення житла (будівлі), продуктів, добрих починань (посту, навчання, подорожі, будівництв дому та ін.).

Обряди символічні. Вони служать для виявлення різних релігійних ідей, і сприймаються в православ’ї, як шлях до розмови з Богом. Так, хрестне знамення звершується на згадку хрестних страждань Христа Спасителя і разом з тим служить