до цього не тягне, і вона як правило, може стати рабом гріха, - а це є жахливо! Але щоб направити своє життя на шлях вічності, шлях життя, то нам потрібно каятися, сповідатися. Сповідь нам відома ще з апостольських часів, про що свідчить книга „Діянь Апостолів” (19, 18), що „і багато-хто з тих, що ввірували, приходили визнаючи та відкриваючи вчинки свої”.
Мета покаяння полягає у видужанні і воскресінні душі для нового поновлення порушеного зв'язку з Богом і служіння йому. Благодать Божа в Таїнстві Покаяння прощає гріховну вину, виліковує і оживотворює душу, надає сили більше не грішити, але накопичувати і збагачуватись чеснотами.
Приступаючи до Святого Причастя, необхідно належно підготуватися. Щоб отримати відпущення гріхів у святому Таїнстві сповіді, тому, хто сповідається, треба приготуватись до неї щирою молитвою, постом, примиренням з людьми, християнсько-смиренною поведінкою. Це допомагає краще побачити свої гріхи і зосередитись на головній гріховній недузі. Усвідомлюючи свої провини, людина що кається, повинна відчути щирий жаль і душевну біль за вчинені гріхи, а також осудити та зненавидіти гріхи. З вірою і надією на Боже милосердя твердо вирішити відкинути і почати нове життя в Бозі. Щоб полегшити сповідь, потрібно належно до неї підготуватись, обдумуючи свої гріхи за порядком Божих заповідей. Дуже важливо кожному, хто готується до сповіді, відчути і зберегти міру глибини самопізнання. В процесі підготовки до сповіді потрібно постійно просити у Господа допомоги для просвічення та охорони.
В першу чергу слід згадати вчинені гріхи і зробити їх перелік;
Збудити в собі жаль за вчинені гріхи;
Згадати про примирення з ближніми;
Згадати про свою поведінку від останньої сповіді до наступної;
Після покаяного аналізу окремих гріховних настроїв можна подумати про загальний дух свого життя;
Постановити направитись;
Визнати гріхи перед священиком у сповіді;
Відбути належну покуту (епітимію) накладену священиком за вчинені гріхи.
В багатьох молитвословах (молитовниках) вміщується у складі вечірнього правила, особливе щоденне сповідання гріхів перед Богом, де перераховані основні види гріховних станів та вчинків.
Уставом Церкви, для тих, хто достойно хоче причаститися Святих Христових Тіла і Крові, здавна існують вимоги, а саме:
піст від 1 до 7 день (в крайньому випадку 2-3- дня до сповіді). Як правило, Сповідь і Причастя відбуваються в один день, або – сповідь вечером, за вечірнім богослужінням, а Причастя – ранком на Літургії;
стримання від шлюбних зносин;
більше і усердніше молитись, дома ранком, ввечері, тобто молитовно себе підготовляти;
відвідувати церковні богослужіння;
дома прочитати канони: покаянний Господу Ісуса Христу, Божій Матері, до Святого Причастя і Ангелу Хоронителю;
слід знати, що сповідатися потрібно до початку Служби Божої (Літургії), а в крайньому випадку до Херувимської пісні. Без сповіді ніхто, крім дітей до 7-ми років, неможе бути депущений до Святого Причастя – це неймовірний гріх.
Сповідь проходить у храмі, і лише в окремих випадках (якщо людини хвора, старшого віку, яка не може прийти в храм), - звершується вдома. Сповідь проходить перед Євангелієм та зображенням Хреста Господнього, в присутності священика. Священик у Сповіді являється свідком нашого покаяння, і власне йому дається від Бога благодать просити прощення за наші гріхи та право пастирської настанови чи поради, як з цими гріхами краще боротися. Не потрібно ні в якому разі таїти гріха перед священиком – це важкий гріх.
Коли священик стоїть біля аналоя, на якому лежать Євангелія і Хрест, то приступивши до священика, перехрестись, поцілуй Святий Хрест, поклади два пальці правої руки на Євангеліє і сповідайся перед Спасителем твоїм Ісусом Христом, а священик уважно і тихо питає сповідника, й за кожним питанням очікує відповіді. І якщо той з каяттям відкриває і сповідає свої гріхи, то священик йому каже: „Нахилися”. Тоді сповідник нахиляє свою голову, кладе праву свою руку до серця і промовляє: „Боже, будь милостивий до мене грішного і прости мені всі гріхи мої, як простив ти, з свого чоловіколюбства: митареві, фарисеєві, блудниці і Савлові, що гнав Тебе”. Після цього сповідник іде на своє попереднє місце в храмі і слухає Літургію, хоча в західних регіонах України сповідь відбувається дещо інакше: священик вислуховує сповідника сидячи.
г) Таїнство Євхаристії (Причастя)
Ось і все виконано. Дослуховується Літургія, і при часник готовий з’єднатися з Христом. Відкриваються Царські двері, чуємо виголос: „Зі страхом Божим і вірою приступіть”. Так, саме віра і страх Божий повинні залишитися в серці кожного, який підходить до Святої Чаші.
„Причастя є таїнство, в якому віруючий під видом хліба і вина споживає (причащається) самого Тіла й Крові Господа нашого Ісуса Христа на відпущення гріхів і в життя Вічне”. (Православний катехізис). Приготування Святих Дарів для Причастя здійснюється на Євхаристії, тому це Таїнство і має подвійну назву – Причастя чи Євхаристія. (Про це детально написано в попередніх пунктах 12, 14 (Літургія Вірних). Підходячи до Чаші потрібно дотримуватись наступних правил:
Перед Чашею потрібно зробити земний уклін, а якщо при часників багато, то щоб не штовхатись, то це потрібно зробити заздалегідь;
Коли відкриваються Царські двері та після виголосу священика, потрібно вислухати молитву, яку читає священик перед Причастям „Вірую Господи, і визнаю...”
Треба перехреститись і скласти руки хрестоподібно на груди так, щоб права рука була поверх лівої, і таким чином причащатися;
Підходити потрібно з правої сторони, а виходити з лівої;
Спочатку першими пустити до Причастя дітей, старших за віком та немічних, а потім всі решту;
Жінкам перед причастям, потрібно стерти губну помаду;
Підходячи до Чаші, треба голосно