Дияконське служіння є перехідне, бо кожний диякон повинен готувати себе до вищого ступеня - священства. Тому й моральні обов'язки диякона не менші, ніж обов'язки священика: бути у всьому зразком для вірних. Диякон є освячений служитель Божий і через те заслуговує на добру пошану з боку вірних.

Церковнослужителі:

Дяк. Особа, що добре знає літургійний спів та устав богослужень. Виконує обов'язки читця та співака.

Регент (диригент). Особа, що керує церковним хором. Регент повинен мати музичну освіту та обов'язково знати устав богослужень.

Співці (хористи). Особи, що виконують церковний спів.

Паламар (пономар). Особа, що допомагає при богослуженні, наприклад: розпалює та подає кадило священикові та виконує інші функції. Повинен вміти дзвонити (у дзвін).

8. Як поводитись перед храмом

У попередніх розділах ми познайомили вас із значенням слова «церква», розповіли про храм та його походження, а також про його складові частини. А тепер ознайомтесь з правилами, які потрібно виконувати.

Підходячи до храму є звичай читати молитву: «Достойно є, і це є істина славити Тебе, Богородицю, завжди славную і пренепорочную і Матір Бога нашого. Чеснішу від херувимів і незрівняно славнішу від серафимів, що без істління Бога Слово породила, дійсну Богородицю, Тебе величаємо». Перед входом у храм належить тричі перехреститися з поклоном. Можна ще проказати іншу молитву: „Милосердя... Це вхожу.. Я прославляю Тебе... Амінь”.

МОЛИТВА ПРИ ВХОДІ ДО ЦЕРКВИ

Милосердя двері відкрий нам, Благословенна Богородице, щоб ми, на Тебе надіючись, не загинули, а від усякого лиха Тобою визволилися. Бо Ти єси спасіння роду християнського.

Це входжу я до дому Твого Святого, Господи, щоб поклонитися Твоїй величності і вознести свою щиру молитву перед святим Твоїм Престолом, Владико світу. Стаючи перед Тобою, Господи, я приношу всі справи життя мого, а Ти щедрою рукою Своєю поблагослови мою щиру працю і мої добрі наміри і веди мене дорогою безпечною, щоб не похитнулися ноги мої. Я дякую Тобі, Отче Небесний, за всі щедрі дари, які подає нам батьківська рука Твоя.

Я прославляю Тебе, Творче і Владико неба і землі, Як Радість життя нашого, як Світло, що життя наше освічує, як Законоположника, що життя наше на праведну путь наставляє, як Судцю, що всім віддасть по заслузі, як Доброчинця, що щедрою рукою допомагає тим, хто на Тебе надіється. Нехай же благоприємною буде Тобі нинішня молитва, наче кадило запашне, як щира жертва серця мого для Тебе, Господи. Амінь.

9. Ви входите в храм

Входити в храм потрібно тихо і благоговійно, як в дім Божий, таїнственне житло Царя Небесного. Шум, розмови, а тим більше сміх опоганюють святість храму Божого і велич перебуваючого в ньому Бога.

Пам'ятаймо, що церква - це дім Божий і тому треба тут поводитись гарно й побожно.

Входячи до храму та виходячи з нього, потрібно тричі перехреститися і поклонитися в пояс в напрямку вівтаря.

До Служби Божої належиться приходити завчасу, щоб спокійно, без шуму, увійти в храм. Потрібно підійти до святкової ікони, яка лежить на аналої посеред церкви. Потрібно, підходячи до тетраподу, перехреститись, поклонитись і поцілувати ікону (або ікони), що лежить на тетраподі, потім знову перехреститися, поклонитися і відійти на своє місце. У храмі ми можемо помолитися за себе, за своїх рідних і знайомих, за їх здоров'я та благополуччя. Для цього підійдіть до якої собі бажаєте ікони і помоліться.

За звичаєм, входячи до храму, можна придбати свічку і поставити її на підсвічник перед іконою з молитвою за здоров'я або спокій душі. Там, де можна придбати свічку, є звичайно багато іншого цікавого, що можна придбати, як наприклад хрестики, іконки і ін.

10. Ваша поведінка у храмі

У святому храмі треба поводитись побожно, бо ж тут Господь невидимо присутній з нами. «Господь спасає впокорених духом» (Пс. 34, 13), і треба перестати думати про земне, а тільки про небесне: «До неба піднесімо серця!» А псалмопівець Давид вчить нас: «У храмі Його (Божому) все належне Йому виголошує славу» (Пс. 29, 2).

Далі, як навчає нас Митрополит Іларіон, «хто соромиться у святому храмі прилюдно виконувати приписи й обряди своєї віри, той не християнин». Ісус Христос сказав: «Кожного, хто Мене визнає перед людьми, того перед Небесним Отцем визнаю і Я. Хто мене відцурається перед людьми, того і Я відцураюся перед Небесним Отцем Моїм» (Мт. 10, 32-33).

Проходити між царськими вратами і Святим Престолом може тільки посвячена особа. Світська особа проходити тут не може.

Стародавнє «Навчальне повідомлення» вказує: «Неосвячена рука ніколи нехай не торкається освячених Тайн і головних речей на Престолі під загрозою смертельного гріха і під великою епітимією (церковною покутою), крім випадків великої якої потреби».

Читці, а також усі прислужники, виконуючи свої обов'язки, можуть не кланятися народові (23 канон Картагенського Собору 318 року).

Нікому, крім єпископа, священика і диякона не дозволено входити в Царські врата, бо ними у Святих Дарах, входить Сам Христос - Цар слави. «Не подобає жінці входити до вівтаря», - так наказує 44 канон Лаодикійського Собору 364 року по Христі.

Прийшовши до храму, потрібно пильнувати стати синами Божими, бо усі ми тут рівні, однакові. Усі ми брати один одному, тож виявляймо найбільшу любов один до одного, любов справді гарячу, справді братню!» - як писав Митрополит Іларіон.

Виходити з храму Божого до закінчення Богослужби не прийнято, -виходити можна тільки по закінченні Богослужби, як наказує 9-е Апостольське правило.

На