Отже, звичайним місцем для Божественних Літургій є церква, Храм Божий, де Спаситель наш перебуває у Кивотах утаєний у Пресвятій Євхаристії. Тому саме тут має відправлятися Літургія, жертва чиста, про яку згадує вже пророк Малахія: „Не до вподоби ви мені стали – говорить Господь Сил, - і не милі мені приносити з рук Ваших. Бо від сходу сонця аж до його заходу між народами велике ім'я Моє, і на кожному місці, Моєму імені, приноситься кадило й чиста жертва: бо Моє ім'я між народами велике, - говорить Господь Сил.” (Мал. 1; 10). Відносно місця жертвоприношення (Літургії) можна сказати таке: „Божественну Літургію належиться відправляти на посвяченому престолі, в церкві, або каплиці, посвяченій, або благословенній. Привілей переносного Престолу дає право відправляти повсюду, але в гідному місці і на антимінсі. Деякі старші й немічні священики отримують (від Єпархіального Архієрея) право приносити безкровну жертву в своєму домі, але всі церковні приписи відносно „гідного місця” мусять бути збережені.

В нашій Православній Церкві відправляються такі Літургії: Св. Йоана Злотоустого, Св. Василія Великого та Літургія Раніш Освячених Дарів. Чин (відправа) Літургії Св. Василія Великого подібна своїм змістом до чину Літургії Св. Йоана Злотоустого: різниця між ними полягає лише в тому, що Літургія Василія Великого має довші таємничі молитви, які читає священик (під час її відправи), і саме через це, хорові співи на цій Літургії бувають більш протяжні.

Літургія Св. Василія Великого відправляється тільки 10-ть разів на рік: у навечіря Різдва Христового та Богоявлення, (або в самі дні цих свят, коли вони припадають на неділю чи понеділок); у день Святого Василія Великого (14 січня за новим стилем), у перші п’ять неділь Великого посту, а також у Великий Четвер і Велику Суботу (страсного тижня: перед Пасхою).

Літургія Раніш Освячених Дарів Святого Григорія Двоєслова Її ще називають: Літургія Наперед Освячених Дарів; Літургія Преждеосвященних Дарів (церковнослов’янське). служиться тільки у Великий піст. А саме: у середу і п’ятницю перших шести тижнів, у вівторок або четвер 5-го тижня, а також перших три дні Страсного тижня (тобто понеділок, вівторок і середу. Цю Літургію в народі ще називають „Сорокоуст”*** „Сорокоуст” (церковнослов’янське слово) – поминання 40-го дня після смерті; панахиди, що їх відправляють у Великий піст після Літургії Раніш Освячених Дарів.*.

У всі решта дні, протягом року, служиться Літургія Св. Йоана Злотоустого.

14. Літургії Св. Йоана Злотоустого та Василія Великого: поведінка віруючих підчас трьох головних частин цих Літургій:

а) Проскомідія** Проскомідія – в перекладі з грецького слова означає – приношення.

Проскомідією називається перша частина Літургії, на особливих священнодіях якої, з принесених хліба і вина готуються речі для Святої Євхаристії, і при цьому відбувається попереднє поминання членів Церкви Христової – небесної і земної.

Оскільки це є перша частина Служби Божої, вона служиться без супроводу хору чи четця, хоча підчас відправи проскомідії належиться четцю служити 3-й і 6-й часи (години), які вичитуються перед Літургією. Проскомідія відправляється у Вівтарі і безпосередньо на жертовнику, тільки священиком та з допомогою диякона (якщо такий є).

Зазвичай, підчас служіння проскомідії люди лише починають сходитися на Літургію, то про поведінку, під час цієї першої частини Служби Божої сказати щось важко. Потрібно дотримуватися, звичайно, всіх норм поведінки в храмі, - варто приходити зарання, підійти до тетраподу (перед іконостасом посередині храму), прикластись до ікон, які знаходяться на нім, перехрестившись, піти помолитись і спокійно стати на своє постійне місце і чекати початкового виголосу священика (після кадіння) Літургії Оголошених „Благословенне Царство...” Та звичайно потрібно вимовити молитви перед початком Божественної Літургії; їх є дві: „Господи Ісусе Христе... Амінь”, та: „Духу Святий Боже: відкрий очі, ...”.

Молитва перед початком божественної літургії

Господи Ісусе Христе, щедрий і милостивий до всіх, що до Тебе звертаються, молюся Тобі: дай мені зі щирістю, любов'ю, та страхом і всією увагою аж до кінця цієї служби Божої пробути і з совістю та щирим серцем Тобі молитися, Милосердному Богові. Господи Царю, вислухай мене, що благаю Тебе, і прости мені гріхи мої, бо Ти один милосердний, і Тебе славлю з Отцем і Святим Духом навіки. Амінь.

Духу святий Боже: відкрий очі просвіти розум, очисти серце і вуха мої і дай мені благодать для пізнання і слухання превеликих тайн Служби Божої.

б) Літургія Оголошених

Літургією Оголошених називається друга частина Літургії, підчас якої, в перші віки християнства дозволялося бути присутнім і храмі не тільки віруючим, але і оголошеним та тим, що каялися.

Оголошеними називалися ті, які ще не прийняли хрещення, а тільки до неї готувалися через усне „оголошення” (повчання), тими що каялися, називалися люди із віруючих, які за тяжкі гріхи не допускалися до прийняття Св.Тайн (Євхаристії) і, які знаходилися під забороною.

Ця друга частина Служби Божої символізує життя Ісуса Христа від Його втілення до страждань.

До Літургії Оголошених в давні часи входили: псалмоспіви, читання з стародавнього і новозавітного писань, пастирські повчання і