З бігом часу в змісті Літургії Оголошених з’явились деякі зміни. В тому змісті, по якому вона досі звершувалась, складається з наступних частин:

1) початкові моління (Велика Ектенія)** Ектенія (грецьке слово), - так називається ряд молитовних прохань, котрі служать поширенням коротких прохань: „Господи, помилуй”, „Подай, Господи”. Детальний переклад з грецької – прохання, ревна молитва. Найдавніша, велика ектенія, котра починається словами: „В спокої Госп. помолимся...” – відома з 3-го ст. після Р.Хр.

;

2) антифони*** Антифон (грецьке слово) – в Старому Заповіті – псалми або їх частини, які співалися стих за стихом поперемінно двома хорами; тепер – три церковні пісні Служби Божої, складені зі стихів псалмів та приспівами що відповідає даному святу чи події (у Східній Церкві їх впровадив Ігнатій Богоносець).* (більша частина взята з псалмів);

3) вхід з Євангелією;

4) читання з Апостола і Євангелії;

5) Ектенія потрійна і за оголошених.

При відправі цієї частини Літургії, Свята Церква нагадує богомольцям про благодіяння Божі людям і просять їм милості Божої, готує віруючих до належної молитовної участі при відправі Святої Євхаристії.

Віруючі, підчас Літургії Оголошених, повинні звертати увагу на існуючі благословення. Підчас, всієї Служби Божої є виголос – благословення „Мир усім”, „Благословення Господнє на вас...” та інші: треба пам’ятати, що, коли священик благословляє людей рукою хрестоподібно, то віруючим хреститися не потрібно, а треба схилити голову і скласти руки під благословення.

Потрібно знати, що коли священик кадить, то хреститися також не потрібно, а тільки схилити голову: бо коли кадило звернене до людей, то це свідчить що Дух Святий сходить на всіх вірних, як носячих в собі образ (подобу) Божу, тому і за традицією у відповідь на кадіння прийнято нахиляти голову.

І на кінець ще одне зауваження: якщо священик благословляє вірних Євангелієм, хрестом, чашею (потирем), або іншими якими речами, то належиться хреститися, тобто осінювати себе хрестним знаменням.

Літургія Оголошених закінчується виголосом диякона „Всі оголошені вийдіть...”, тобто, щоб всі оголошені (нехрещені: хоча тепер в храм входять майже всі хрещені, оскільки майже всі люди приймають Святе Таїнство Хрещення), вийшли з храму. А тоді вже починається Літургія вірних.

в) Літургія вірних

Літургією вірних називається третя частина Служби Божої, в якій Святі Дари, приготовлені на проскомідії освячуються і перетворюються в Тіло і Кров Христові, і приносять в жертву Богу Отцю, а потім даються віруючим для Причастя. Це найважливіша частина Служби Божої, підчас, якої в храмі можуть залишаться тільки вірні, тобто ті, які прийняли хрещення і не мають тяжких гріхів.

На цій Літургії зображуються Тайна Вечеря Господа, Його страждання і смерть, воскресіння з мертвих, вознесіння на небо і друге пришестя на землю.

До складу цієї частини Служби Божої входять:

1) приготування до священнодійства безкровної жертви, або до святого піднесення дійства;

2) святе піднесення;

3) приготування вірних до причастя;

4) Причастя;

5) заключні дії.

Точніше, - в її склад входять: дві ектенії (короткі: малі), Херувимська пісня, Великий вхід, Благальна ектенія, Символ віри, Євхаристичний канон, прохальна ектенія, молитва Господня, благословення, перетворення і приготування до Причастя, Святе Причастя, ектенія подяки, відпуст.

Щодо поведінки християн на цій частині Літургії, то тут слід зосередитись на таких моментах:

В деяких Церквах, є звичай, підчас Євхаристичного канону коли хор велично співає „Свят, Свят, Свят Господь Саваоф, повні небо і земля слави Твоєї”, люди вклякають на коліна. Але треба пам’ятати, що з часу свята Пасхи до Вечірні після Божественної Літургії у день Святої П’ятидесятниці (Зелених Свят), а також від Різдва Христового (7 січня) до Богоявлення (Йордану: 19 січня), - в ці два періоди в році, молитись належиться стоячи (на коліна не стаємо).

Після Євхаристичного канону і виголосу священика „За Пресвяту, Пречисту...”, тобто, - коли хор починає співати „Достойно є ...” – ми вже стоїмо: бо до цього часу молились на колінах.

Також є звичай приклоняти коліна підчас Читання Євангелії (хоча це трапляється дуже рідко), Символа Віри, Молитви Господньої, з „Єдин Свят...” до „Нехай повні будуть уста наші...”.

Після закінчення Молитви Господньої „Отче наш”, ті, хто попередньо сповідався і може приймати Святе Причастя, готують себе до прийняття цих божественних Тайн, підходячи наперед до тетраподу і чекають на слова молитви (щоб повторювати за священиком) „Вірую Господи і визнаю”.

Після відпусту Літургії (по її закінченні), віруючі ще раз моляться в храмі, і спокійно, благовійно розходяться по домівках, читаючи молитву подяки після Служби Божої: „Дякую Тобі, Боже... Амінь”.

МОЛИТВА ВДЯЧНА ПІСЛЯ СЛУЖБИ БОЖОЇ

Дякую Тобі, Боже, Спасителю мій, усією душою моєю і тілом, величаю, славлю і вихваляю Тебе, що сподобив мене, грішного, взяти участь у принесенні Твоєї безкровної і словесної жертви за наші гріхи і на спомин Твого земного життя, спасаючих мук, хресної смерті, преславного воскресіння і вознесіння на небо. Молюся Тобі: всі мої гріхи обмий, очисти і прости, і дай у всі дні життя мого творити волю Твою і в чистій совісті приносити подяку й молитви Тобі з Предвічним Твоїм Отцем і Пресвятим, Благим і Животворчим Твоїм Духом нині, і повсякчас, і на віки віків. Амінь.

г) Пояснення основних моментів Літургії Оголошених і Літургії Вірних

На завершення огляду двох частин літургії оголошених і вірних, слід звернути увагу на обидві частини Літургії, за якими вони зображують життя Спасителя від хрещення до вознесіння на небо. Розглянемо такі моменти: Вхід з Євангелієм – символізує проповідь