Короткий фелон. Це одежа четця, перша одежа, яка одягається на четця. Короткий фелон має вигляд священичого фелона, тільки він дуже маленький, так що ледве закриває тільки плечі. Короткий фелон надівається на шию того, кого посвячують, і це в знак того, що він приходить під ярмо священства і посвячується на служіння Богові. Короткий фелон у четців тому, що ця ступінь тільки початок священства;

Стихар – (гр. стихаріон), пряма, довга, широка, із широкими рукавами одежа, яка покриває усе тіло. Стихар символізує „ризу спасіння і весільну одежу”, тобто він означає чисту і спокійну совість, непорочне життя і духовну радість;

Орар – (гр. ораріон), вузька, довга стрічка з пошитими на ній хрестиками, яку диякон носить на лівому плечі підчас богослужіння. Орар символізує ангельські крила, тому на орарі можуть бути вишиті слова ангельської пісні „Свят, свят, свят”;

Поручі – (гр. епіманікія) – короткі, маленькі нарукавники для звужування рукавів одягу священнослужителів. Саме цим вони служать для більшої зручності при відправі Богослужб та священнодіях. Поручі, тим хто їх одягає, нагадують про те, щоб вони надіялися не на свої сили, а на силу і допомогу Всемогутнього Бога. Поручі символізують ті шнури, якими були зв’язані руки Ісуса Христа підчас страждань.

Вище наведеними є облачення диякона. А тепер будуть перераховані облачення священиків (пресвітерів);

Підрясник – чорна, пряма, довга одежа з вузькими рукавами (з підшитим білим ковнірцем: в більшості випадків). Це найперша одежа всіх ступенів священства, монашества, а також студентства духовних навчальних закладів (з благословення ректора). Назва походить від того, що він одягається під рясу, та стихар;

Ряса – майже те саме що й підрясник. Відмінність лише в тому, що у ряси довгі, широкі рукави, та защіпається тільки вверху (біля шиї). Це є „вихідний” одяг священнослужителів, тому при звершенні Богослужіння він не використовується;

Єпітрахіль – (гр. епі – на; трахілос – шия) – одежа, подібна до дияконського ораря, тільки обгорнута навколо шиї і опускається аж до низу. Єпітрахіль символізує подвійну освячуючу благодать священика. Без єпітрахіля священик не може служити будь-якої служби. Можна сказати, що це найосновніше облачення серед всього облачення;

Пояс – (соні) – має вигляд стрічки, якою священик заперізується поверх підризника (стихаря) і єпітрахіля на час Богослужіння. Практично він використовується тоді, коли священик служить в повному облаченні** Повне облачення класифікується в такому порядку, тобто так священик одягається на Літургію: 1) підрясник, 2) стихар, 3) єпітрахіль, 4) пояс, 5) поручі, 6) фелон. , під час всіх трьох Літургій.

Пояс символізує той рушник, яким спаситель підперізувався на Тайній Вечері, і означає зміцнюючу для священнослужителя Божественну силу для успішного його служіння;

Набедреник – чотирикутний довгастий плат (у вигляді ромба), прикрашений хрестом, який носить священик з правого боку. Набедреник означає духовний меч, котрим для священнослужителів є Слово Боже. Набедреник – це нагорода для священства;

Фелон – (гр. фелоніс) – риза. Фелон – це довга і широка одежа, яка покриває все тіло: без рукавів, і з отвором для голови. Фелон одягається поверх усіх інших одеж і покриває їх. Вона нагадує той одяг –багряницю, в яку воїни одягли Ісуса Христа під час суду над Ним у Пилата. Священику фелон нагадує про те, що при Богослужінні він неначе замінює Господа, який приніс Себе в жертву за людські гріхи; тому священик повинен облачатися правдою у всіх своїх ділах і радіти у Господі;

Священницький (нагрудний) хрест – восьмикінцевий (може бути і чотирикінцевий) хрест, якого священик носить поверх одежі. Він вказує на те, що священик відкрито виявляє (сповідує) своє віру в розп’ятого на хресті Господа нашого Ісуса Христа.

У вигляді нагород і відзнак, священиком даються: скуфія і камілавка (це головні убори) та палиця (подібна до набедреника), а за особливі заслуги – хрест з прикрасами (нагрудний) та мітра (головний убір).

Облачення архієрея (єпископа, архиєпископа, митрополита), є наступні:

Сакос – (гр. Qakkoс – мішок), означає одежу смутку, покори, покаяння (Єремії 48, 37, Лк.10. 13). Сакос є верхньою одежею, яка подібна до стихаря, тільки коротша, і прикрашена дзвіночками, які означають благовість Божого слова, що виходить із уст єпископа, тобто про постійну, невмовкаючу проповідь. Сакос має те саме значення що і фелон.

Омофор – слово грецьке, складене із слів щµos (омос) – плече, і ферщ (феро) – несу, що означає „ношений на плечі”. Омофор одягається поверх усіх одеж. Він має вигляд довгого полотна прикрашеного хрестами. Його одягають на архієрея так, що своєю серединою він обіймає обидва плеча, а кінцями низько звисає спереду і ззаді. Омофор символізує заблудлу овечку, тобто весь грішний люд, а єпископ одягнений у таку одежу є образ Христа Спасителя, Котрий, як добрий пастир взяв на свої рамена заблудлу овечку і приніс до праведного стада, тобто до ангелів, у дім Небесного Отця;

Набедреник – (згадувалось вище);

Палиця – це також плат (подібний до набедреника) із зображенням хреста, тільки має вигляд чотирикутника (квадрата), який прикріплюється на бедро і одягається через голову. Набедреник і палиця означають духовний меч, або Слово Боже, яким пастир Церкви повинен знищувати всяке заблудження і безчестя;

Панагія – це невелика, кругла Ікона Божої Матері, а інколи Самого Спасителя, яку архієрей носить на