соборі обрали першого в Україні патріарха (Мстислава). 1992 р. частина єпископату УАПЦ об'єдналася з окремими представниками УПЦ, утворивши УПЦ-КП. Противники цього об'єднання на чолі з патріархом Мстиславом не визнали здій-сненого акту і невдовзі після смерті патріарха (вере-сень 1993 р.) провели свій помісний собор, обравши на ньому патріарха УАПЦ Димитрія.
Починаючи від 1990 р. чимало греко-католицьких релігійних громад у західних областях України відновили свою діяльність і були зареєстровані орга-нами влади. 1991 р. до Львова на постійне місце про-живання повернувся очолювач єпархій УГКЦ за кор-доном Мирослав Іван кардинал Любачівський (нар. 1914 р.). УГКЦ оформилася як одна з українських церков, яка має власну ієрархію, релігійно-адміністративний центр і свої громади переважно в захід-них областях України, їх понад 3000, котрі об'єднано в 15 єпархій та Києво-Вишгородський екзархат. В УГКЦ діють 4 семінарії.
Досить активно відбувається відродження Укра-їнської греко-католицької церкви. За кількістю гро-мад (3212) вона практично вийшла на довоєнний рівень (3237) і займає на сьогодні друге місце в Ук-раїні. Переважна більшість парафій знаходиться у Львівській (1333), Тернопільській (721), Івано-Фран-ківській (629) та Закарпатській (280) областях. Остан-нім часом помітне поширення греко-католицизму в інших регіонах України. Нині громади УГКЦ діють в Донецькій, Луганській, Миколаївській, Одеській, Хар-ківській, Херсонській областях та в Республіці Крим. З моменту легалізації (1989 р.) УГКЦ відновила свою структуру, створила 15 єпархій, 73 монастирі, 10 ду-ховних навчальних закладів, 27 періодичних видань. До цієї церкви належать також 19 греко-католицьких єпархій, що діють серед української діаспори в Авст-ралії, Аргентині, Бразилії, Великобританії, Канаді, Німеччині, Польщі, Франції, Хорватії та СІЛА. Очо-лює церкву Верховний архієпископ Мирослав Іван кардинал Любачівський.
Серед церков, що найбільш динамічно розвива-ються останніми роками, — Римсько-католицька церква, її зусилля сьогодні спрямовані на відрод-ження церковної мережі, що існувала в період най-більшого впливу католицизму в Україні у XVII— XVIII ст. РКЦ практично закінчила свою розбудову. Призначено єпископів, утворено Львівську архідієцезію як її духовний центр та Житомирську і Кам'янець-Подільську дієцезії. У підпорядкуванні нун-ція (посла) Ватикану в Україні автономно діє струк-тура РКЦ у Закарпатті. Відкрито Київський духовний коледж, Кам'янець-Подільську духовну семінарію та Київський український римсько-католицький універ-ситет. На сьогодні понад 700 католицьких громад діють в усіх областях України, за винятком Полтавської. Крім цього, РКЦ має 33 монастирі, біля 307 не-дільних шкіл, 12 періодичних видань та понад 400 слу-жителів культу, серед яких 240 — іноземці. Будується 86 нових культових споруд.
В незалежній Україні католицька церква здобула умови для динамічного розвитку, її духовним цент-ром є Львівська архідієцезія. З 1992 р. в Україні пра-цює перший Апостольський Нунцій (посол) архієпис-коп А. Франко. На сьогодні в державі діє понад 750 католицьких громад, що охоплюють всі області, 33 монастирі, 6 духовних навчальних закладів, зокрема Український римсько-католицький університет, пра-цюють 12 періодичних видань та більше 400 служите-лів культу.
Досить широко представлені в Україні церкви протестантського напряму. Вони об'єднують 4712 ре-лігійних громад, в тому числі: євангельські християни-баптисти — 1871; християни віри євангельської (п'ятидесятники) — 1282; свідки Єгови — 514; адвен-тисти сьомого дня — 676; реформатські церкви — 100; лютерани — 45.
Найбільш поширені баптистські громади в Чернівецькій (108), Київській (101), Вінницькій (94) та Хмельницькій (89) областях; п'ятидесятницькі — в Рівненській (158), Волинській (100) та Тернопільській (62); єговістські — в Закарпатській (227), Львівській (65) та Івано-Франківській (52); адвентистські — в Чернівецькій (70), Вінницькій (55), Черкаській та Хмельницькій (по 2) областях. Громади реформатської церкви діють лише в Закарпатті.
В протестантських церквах є необхідні управ-лінські структури, в тому числі республіканські ду-ховні центри, що діють на підставі зареєстрованих в установленому законом порядку статутів. Тут панує спокійна діловитість: зміцнюється матеріальна база релігійної діяльності, ведеться релігійно-просвітниць-ка, морально-виховна, місіонерська робота; підтриму-ються тісні зв'язки з братніми церквами інших дер-жав, регулярно завозяться з-за кордону релігійна література, медикаменти, одяг, продовольчі товари, які розподіляються по лікарнях, будинках сиріт, серед і людей похилого віку, інших малозахищених верств населення.
Значно зросла в Україні кількість мусульманських громад (281). Проте єдиної церковної структури ця конфесія не набула. На сьогодні офіційно діють три зареєстровані самостійні центри: у Києві, Донецьку та в Криму.
Іслам в Україні має давню історію. Його масове поширення концентрується переважно в Криму, який було ісламізовано в часи Золотої Орди. В період Кримського ханства, до завоювання його Росією, іслам мав всі умови для розвитку. Так, у XVII ст. тільки у Бахчисараї було 32 мечеті, а на весь Крим діяли 23 медресе і 131 мектеб (школа початкової осві-ти). У подальшому мусульманство терпіло утиски з боку світської і духовної влади імперії. Зазнавало ві-домих переслідувань татарське ісламське населення і за часів Рад. Союзу. Особливо це відбувалося під час депортації кримських татар. Нині відбувається відро-дження мусульманських громад, їх на початок 1999 р. було в Україні 181. Вони діють в структурі трьох об'єднань: Духовне управління мусульман України (ДУМУ), Асоціація незалежного ДУМУ і ДУМ Криму.
Три центри керують діяльністю 102 іудейських громад. Це, зокрема, Об'єднання іудейських релі-гійних організацій (головний рабин Я.Блайх) та об'єднання релігійних громад іудейського віровиз-нання (президент Н.Дубинський).
Останнім часом в Україні знайшли певне поши-рення релігійні організації так званих нетрадиційних культів. Серед них: громади харизматичного напрям-ку (113),