Зберігати суботу потрібно таким чином:
Не робити у суботу ніяких справ (Исх.20:10).
Не запалювати вогонь в житлах (Исх.35:3).
Не готувати їжу на вогні (Исх.16:23).
Не виходити зі свого місця (Вих. 16:29).
Не вносити і не виносити ніяких нош з будинків (Иер.17:21-22).
Скоювати особливу суботню жертву (Чис.28:9-10).

Такий статут суботи. Якщо людина виконувала ці шість вимог, вважалося, що вона зберегла суботу від осквернення і чиста перед Богом. У наш час, ніхто з тих, хто намагається зберігати суботу, не в змозі виконати всі ці вимоги, а обмежуються тільки першим - не займаються ніякою працею. Проте, не займатися ніякою працею ще не значить виконати суботу згідно із законом.

Всі заповіді Декалога дуже важливі, і жодну з них нехтувати не можна. Проте Бог зі всіх інших виділив заповідь про суботу.

Ця заповідь ділить тиждень на дві частини. Бог дав людині шість днів, щоб “трудитися і робити всякі справи”, але в сьомий день не “роби ніякої справи” (Исх.20:9,10). “Шість днів” по заповіді - це робочі дні, а “сьомий день” - день спокою.

Субота надає час для спілкування з Богом через богослужіння, молитву, спів, вивчення Слова, роздум про Нього, і через свідоцтво Євангелія іншим.

У розпорядженнях адвентистів сьомого дня мовиться про те, що вже у п'ятницю треба привести до ладу одяг, бо у суботу віруючі зобов'язані бути одягнені святково. У п'ятницю ж слід приготувати їжу на майбутній день, оскільки займатися будь-якими справами у суботу - гріх.

Субота починається у п'ятницю після заходу сонця.

Вчення про санітарну реформу. Так назвала це вчення Єлена Уайт. У ньому дві частини. У першій частині цього вчення висловлюється деяка сукупність гігієнічних вимог, в другій - містяться певні харчові заборони. Віровчення наказує всім адвентистам займатися активною фізичною діяльністю, більше бувати на сонці і на свіжому повітрі, частіше омивати своє тіло водою, категорично виключити з свого життя вживання наркотиків, тютюну і алкогольних напоїв. Втім відношення до алкогольних напоїв вже є моментом не тільки першої, але і другої частини вчення.

Харчові заборони у адвентистів в двох моментах співпадають з тими заборонами, які існують в іудаїзмі: вони не вживають в їжу м'ясо “нечистих тварин” (свині, верблюда, тушканчика та ін.) і харчуються тільки знекровленим м'ясом (але слово “каширне”- по відношенню до м’яса - адвентисти не вживають). Проте у адвентистів немає заборони на одночасний прийом м'ясної і молочної їжі. В той же час у адвентистів, в порівнянні з іудаїзмом, є додаткові заборони. Це, перш за все, заборона на алкогольні напої. І в цьому значенні адвентисти - абсолютно, стовідсотково непитущі. Забороняється також вживання кави. Навіть питання про можливість пити чай остаточно не вирішене. Одні адвентисти вважають, що в чаї є наркотичні речовини і тому відмовляються від його вживання. А решта вважають чай нешкідливим напоєм.

У окремих громадах є деякі додаткові заборони. Наприклад, є такі громади, де заборонено вживати в їжу продукти, які містять в собі одночасно цукор і молоко (згущене молоко, морозиво і т.п.).

Важливим моментом в пропагандистській діяльності адвентистів сьомого дня є так звана санітарна реформа. Підставою для неї було бачення Є.Уайт, в якому ангели, що з'явилися, сповістили по веління Бога “своїм вірним чадам” вести “здорове християнське життя.

Вчення про Вечерю Господню. “Вечеря Господня” - так адвентисти називають в своїй літературі обряд, який в одних християнських конфесіях іменується “причащанням”, в інших - “хлібопреломленням”. Втім в усному спілкуванні для назви обряду використовується також і термін “хлібопреломлення”. Головна ідея обряду - та ж, що і у баптистів: ідея спогаду. Скоюючи обряд, адвентисти, як і баптисти, згадують про страждання Христа, про його понівечене тіло і про пролиту ним кров. Хліб для обряду, як і у католиків, виготовляється з прісного тіста. Проте в обряді є деякі нові моменти.

По-перше, в хлібопреломленні можна брати участь підліткам (якщо над ними зроблений обряд хрещення). По-друге, адвентисти замість вина п’ють виноградний сік. По-третє, обряд куштування хліба і соку проводиться в адвентистських громадах не 13 разів, як у баптистів, а 4 рази на рік: у одну з субот кварталу (найчастіше в останню суботу кварталу, але за рішенням громади Вечеря Господня може скоюватися і в яку-небудь іншу суботу). І, по-четверте, куштуванню хліба і соку у них обов'язково передує обмивання ніг: віруючі на знак упокорювання і взаємної любові по черзі миють ноги одне одному. При цьому чоловіки омивають ноги чоловікам, а жінки - жінкам.

Пасхальний хліб, який їв Ісус, був прісним, а плід виноградної лози не перебродив. Закваска (дріжджі), що викликає бродіння, вважалася символом гріху. Тому хліб з квасного тесту не міг представляти Агнця, “непорочного і чистого” (1 Петр.1:19). Тільки прісний або “безквасний” хліб міг символізувати безгрішне тіло Христа. Так само тільки незіпсований плід виноградної лози, вино, що не перебродило, символізує бездоганну досконалість очищаючої крові Рятівника.

Соціальне служіння.

Як і інші християнські конфесії, адвентисти ставлять перед собою задачі соціального служіння.Адвентисти Санкт-Петербургу у 1992-1995 роках передали в науково-дослідні інститути, лікарні, поліклініки, дитячі будинки міста, до органів міського управління (для розподілу) велику кількість медичного устаткування, медикаментів, одягу і продуктів. Ці пожертви всього лише одному місту у перекладі на гроші близько чотирьохсот тисяч доларів. У селі Желобіно Тульської області адвентисти побудували школу-інтернат для дітей. У ряді міст адвентисти розміщують