веде до розтлiння душ, особливо молодих. Все це говорить про втрату спiввiтчизниками високих iдеалiв, справжнiх джерел духовного життя, якi здавна живляться Словом Божим.
Ось чому сучаснi умови суспiльного життя вимагають бiльш широкоi участi християнськоi Церкви у моральному оздоровленнi украiнського народу, його духовному та нацiональному вiдродженнi. Важливим чинником повнокровного вiдродження духовпостi украiнськогю народу, його iсторii та культури э необхiднiсть якомога скорiшого вiднов лення традицiйного мiсця християнства серед широких верств населення, пiдвищення доброчинноi, культурно-свiтницькоi, миротворчоi та виховноi ролi Церкви в украiнському суспiльствi.
Процес утвердження украiнськоi мови як державноi, сучасний розвиток нацiональних начал культурного життя викликають вiдповiднi змiни i в церковному життi Украiни. Якщо в УГКЦ богослужiння й церковна проповiдь украiнiзувалися ще в ХIХ ст., а в православних парафiях захiдних областей Украiни проповiдь ще з довоэнного часу зде бiльшого звучала рiдною для вiруючоi пастви мовою, та процес украiнiзацii православноi церкви в схiдних областях Украiни поступово починаэться лише останнiм часом. 3 появою украiнських перекладiв богослужбових текстiв та iх освоэння священнослужителями у практичному богослужiннi. Над перекладами працюють представники Украiнськоi православноi та Украiнськоi автокефальноi церков.
Вiдродження моральних цiнностей людини, повернення до духовного корiння народу нерозривно пов'язане iз визнанням мiсця та ролi релiгii i церкви в розбудовi держави та суспiльства. Релiгiя i церква в нашому сучасному рацiональному i прагматичному свiтi здатнi стати не тiльки на сторожi духовностi та моральностi украiнськоi нацii, але й бути могутнiм захистом проти денацiоналiзацii, будь-яких спроб iдейно та духовно зруйнувати Украiнську державу. Задля цього всi украiнськi церкви повиннi якомога швидше покiнчити з мiжконфесiйним розбратом й включитися в екуменiчний об'эднавчий процес на Украiнi. Тiльки за такоi умови вони отримають силу вiд могутнього припливу нацiональноi iдеi та поступу украiнського державотворення, щоби найбiльiш повно й всебiчно виявити себе в сучасному розвитку духовноi культури Украiни.
Викорестанная література:
Дорошенко Д. I. Нарис iсторii Украiни, Львiв, 1991.
Крип'якеиич I. П. Iсторiя Украiни, Львiв, 1990.
Левицький Ю. Коротка iсторiя Киiвськоi (Украiнськоi) церкви.
Огiэнко I. Украiнська культура. 1991.