Дотримуючись восьмеричного благородного шляху спасіння та вимог буддійської моралі, лю-дина може досягти досконалості, стати архатом, (святим) і поринути в нірвану — ідеальний стан людського буття, що означає звільнення від страждань, бажань та смертної оболонки,

Буддизм не визнає існування Бога у вигляді персоніфікованої могутньої особи і стверджує, що світ змінний, потік ідеальних частинок — дхарм, із яких комбінуються існуючі речі. Смерть люди-ни — це розклад комбінації дхарм. Сполучення їх у комбінації новонароджених визначається кар-мою, тобто сукупністю гріхів і добродіянь у попе-редньому житті. Карма — це закон відплати або закон причинно-яаслідкових зв'язків. Душа люди-ни також утворена з дхарм. Після смерті людини дхарми 0 душі не зникають, а переходять у душу нової істоти — відбувається перевтілення душ. І тільки тоді, коли людина досягла нірвани, вона звільняється від неминучості нових перевтілень і закону карми, тобто не несе відповідальності за свої попередні перевтілення.

Космологічні уявлення буддизму зводяться до того, що світ з'явився з порожнечі. Завдяки рухові і змінам утворився матеріальний світ — сансара, який з часом зникає, поступаючись місцем тій же порожнечі. Окрім сансари, існують два непомітні світи: нірвана та бодхїсатва, царство блаженства, населене духовними істотами, які^досягли стану бодхісатв (тих, чия сутність — знання), але ще не перейшли в нірвану. БодхІсатва — це світла зем-ля, рай, володарем якого є будда Амітаба. Завдяки цьому світові віруючі отримали можливість пере-втілюватись у світі Амітаби, щоби потім перейти в нірвану. Якщо будь-яка людина в світі сансари відмовиться від бажань або подолає їх у собі, буде знаходитись у самоспогляданні, виконувати буд-дійську обрядність, старанно молитись і слідувати настановам і порадам лам (монахів), тобто хубілга-нів (земних утілень будд і бодхісатв), то вона вийде з коловерті життя, зі стану перевтілень і перейде у світ бодхісатв, а потім — у нірвану. Отже, всі люди рівні у своїх можливостях на шляху спасін-ня через віру в Будду та виконання заповідей та обрядів. Своєю чергою, їм допомагають бодхісат-ви, які не перейшли в нірвану тільки тому, що ба-жають спасти людей.

Головним у буддизмі є культ Будди. У пантеоні буддизму їх чимало. Ще більше бодхісатв, за ними слідує велика кількість хубілганів. їм присвячено в буддизмі безліч зображень (скульптур, картин), що знаходяться у храмах. Найбільш поширеною є скульптура Будди в позі лотоса (сидячи зі схреще-ними ногами), навколо якого ніби простягнуті ти-сячі рук із розкритими долонями. Сенс цього сим-волу — бачити всі страждання і несправедливості, а тисячі рук — надання допомоги всім бажаючим. Розкриті долоні уособлюють допомогу, спасіння, вітання, а складені долонями руки — непротив-лення злу, прощення образ. Окрім зображень різ-номанітних бурханів, у храмах розміщують карти-ни (ікони) релігійно-морального змісту і картини з зображенням різноманітних буддійських свя-тинь. Досить поширеною є картина "Колесо світу", де образно викладено буддійське вчення про пере-втілення і відплату.

Обрядовий бік буддизму має свої особливості. Богослужіння в храмах здійснюється виключно духовенством, без мирян. Останні є учасниками богослужінь — містерій, які проводяться поза хра-мами, на відкритих майданах. Миряни здійсню-ють молитви вдома перед домашніми вівтарями, у степу перед обо (пірамідальні купи каміння, скла-деного на пагорбках і перевалах на честь духів зем-лі), поклоняються бурханам і хубілганам у монас-тирях, ступах (культові споруди, де зберігаються реліквії буддизму), вшановують святі місця, пов'язані з народженням, "просвітленням", пропо-віддю та смертю Гаутами, деревом мудрості (смо-ківницею) і т. ін. У храмах запалюють свічки, лам-пади, підносять пожертви з квітів та їжі. Буддій-ська церква має досить велику кількість служите-лів культу в особі монахів (лам), які перебувають у численних монастирях.

Релігійну систему буддизму викладено в чис-ленних творах, найдавнішим із яких є палійський канон. Це — "Трипітака" ("Три кошики мудрості"). ЇЇ частинами є "Віная-пітака" (збірник риту-альних правил стародавніх буддійських громад), "Сутта-пітака" (бесіди й висловлювання Будди), "Абідарма-пітака" (метафізичні міркування Будди), а також поеми, що складаються з п'яти книг — "Сутта-пітака". Включено до канону і "Джатаку", яка містить розповіді про 550 попередніх перевтілень Будди

Висновок

Буддизм є особливою релігією світу. По-перше, він своїм корінням проріс у багату на філософські традиції індійську культуру. По-друге, буддизм — це релігія, яка не знає Бога-творця. Тому, обґрун-товуючи свої релігійні догми, адепти буддизму не апелювали до авторитету Бога-творця, а розвивали філософсько-теоретичне тлумачення релігійної ідеї спасіння. По-третє, в буддизмі існує відповід-ний категоріальний апарат, який визначає специ-фіку буддійського світогляду.

Останні десятиліття внесли в діяльність буддій-ських організацій нову важливу рису: почали створюватися міжнародні об'єднання буддистів, які ставлять перед собою завдання вирішення еко-логічних проблем» збереження миру. Перщою ве-ликою організацією стало Всесвітнє братство буддистів, створене 1950 р. в Коломбо. У 1969 р. буд-дійські кола Азії створили Азійську буддійську конференцію. Буддисти є активними членами міжнародного церковного руху.

Підхід до проблеми війни і миру, найбільш важливих проблем новітнього часу, яскраво висвічує специфіку буддійського світо-гляду, оскільки подібна аргументація про спроби досягненая миру і ліквідації воєн властива не тільки буддійським ченцям, а й політичним і суспільним діячам-буддистам. Філософська та світоглядна сутність буддійського підходу до проблеми побудо-ви міцного миру рівнозначна. Це підкреслення домінанти мо-ральних цінностей над економічними, політичними, ідеологіч-ними програмами.

Література

1. Кочетов А.Н. «Буддизм» М.,Политиздат,1968.

2. Крывелев И.А. «История религий» Т.2 М.,"Мысль",1988.

3. Александр Мень. «История религии» М.,1994.

4. Бублик «Релігієзнавство», К., 2000

5. Лубський, «Релігієзнавство»,К., 1997

6. Калінін, «Релігієзнавство», К., 2002