Розділ І
Івано-Франківська Теологічна Академія
Катехитично-педагогічний факультет
Духовно-Рицарські
Чернечі ордени XI-XIV ст.
Магістерська робота студентки
V курсу Продан Ірини Іванівни
Науковий керівник:
магістр Руслан Делятинський
Рецензент _________________
__________________________
Дата захисту _______________
Оцінка ____________________
Івано-Франкіськ, 2006р. Б
Зміст
Вступ .........................................................................................................3
Розділ І Вплив хрестових походів на виникнення
духовно-лицарських чернечих орденів..............................6
Розділ ІІ Духовно-лицарські ордени епохи хрестових походів.....
2.1. Іоанніти (1118-1187 рр. - 1309)...............................................22
2.2 Тамплієри (1119-1291 рр.)........................................................32
Розділ ІІІ Духовно-лицарські ордена в Європі вкінці ХІІІ-XIV ст..
3.1 Тамплієри в Європі ..................................................................54
3.2 Тевтонський орден....................................................................68
3.3 Мальтійський орден .................................................................82
Висновки ..................................................................................................101
Список використаної літератури.........................................................104
Вступ
Актуальність теми. Христові походи є найцікавішою темою в історії середньовічної Європи, яка мов магніт ось уже декілька століть притягує до себе істориків, письменників, поетів та широку читацьку аудиторію.
Христові походи являють собою одну з яскравих сторінок середньовічної історії. Своєю найбільш відважною та мужньою боротьбою хрестоносці досягали великої популярності у свій час. Хрестоносне військо, воюючи з „невірними” бажали звільнити Святу Землю і тим самим з’єднати Східні і Західні церкви.
Щоби організувати оборону на Сході, хрестоносці створювали постійні своєрідні війська. Були започатковані духовно-рицарські монаші ордери, які були своєрідним поєднанням чернецтва і лицарства. Їхні представники готові були служити Богові зі зброєю в руках до останнього подиху і одночасно вони були вірними ченцями. Для християн того часу це був найвищий ідеал.
Дослідженням даної теми ми зможемо по новому оцінити хрестові походи як військові експедиції, що несли інтереси християнської релігії і Церкви на Схід з метою звільнення Святої Землі – Палестини. Враховуючи це, зможемо також побачити, що діяльність духовно-рицарських монаших ордерів, які появилися у Палестині є дуже важливою та значущою. Вони ставили собі за мету допомогти хрестоносним арміям досягнути своєї цілі. Духовно-рицарські монаші ордени займали особливе місце в історії середньовіччя. Саме під час хрестових походів, духовно-рицарські монаші ордери виявили свою хоробрість, мужність та силу, а також були добросердними та милосердними по відношенню до немічних та хворих паломників.
Об’єкти в предмет дослідження. Об’єктом дослідження є духовно-рицарські ордери, які мали особливе місце в епосі середньовічної історії. Предметом дослідження є передумови і причини виникнення духовно-рицарських монаших ордерів, етапи та особливості їх розвитку, організаційна структура.
Мета і завдання. Метою даної праці є об’єктивно висвітлити причини виникнення та етапи розвитку духовно-рицарських монаших ордерів.
Завдання, які ми ставимо до розгляду при написанні праці, зводяться до наступних:
1) з’ясувати впливи хрестових походів на виникнення духовно-рицарських чернечих ордерів;
2) висвітлити діяльність ордерів іоанітів, гамплеєрів, тевтонгів.
Література. Аналізуючи літературу, яка була доступною, слід зазначити, що було використано праці зарубіжних істориків, зокрема Олександра Доманіна, який в праці „Кристовые походы под сенью креста“ [7], де він найбільш повно і глибоко описує дану епоху хрестоносців та духовно-рицарських орденів; Джонатан Райли-Смитт у праці „История кристовых походов” [23], висвітлює епоху хрестоносців у період середньовіччя. Зокрема, особливу свою увагу ми звернули на праці таких вітчизняних істориків як: Заборов М.А. „Крестовые походы” [9]; Огер О. „Всемирная история” [8]; Лортц Й. „История Церкви“ [18]; Перну Р. „Крестоносцы“ [22]; Мельвиль М „История Ордена тамплиеров“ [20]. Автори цих кнг глибоко визначають значення ситуації, умов життя, звичаїв епохи духовно-рицарських монаших орденів тамплієрів, іоанітів та тевтонців, а також висвітлюють діяльність хрестоносців на Сході, описують шляхи завоювання Святих Земель.
З українських істориків ми скористалися працями Арх.. Ісіченка „Загальна Церковна історія” [10]; о. Костюка П. „Нариси історії Вселенської церкви” [13]; Ходькової Л.П. „Релігієзнавство” [27]; Лукінової Р. „Хрестові походи та духовно-рицарські ордери” [19].
Новизна. Опираючись на праці цих знаменитих істориків, ми намагалися створити нове об’єктивне бачення на христові походи та духовно-рицарські чернечі ордери, які займали визначне місце в середньовічній історії.
Обсяг даної праці становить 105 сторінок, складається із вступу, трьох розділів, два з яких поділяються на підрозділи, висновків, використаної літератури, яка налічує двадцять вісім найменувань.
У першому розділі ми розглянули події, які передували хрестовим походам на сході, також ми мали змогу бачити причини та привід до початків хрестових походів. Роблячи з цього висновок, ми описали, як вплинули хрестові походи на виникнення духовно-рицарського монаших орденів. У другому розділі, який складається з двох підрозділів, в яких ми, зокрема, розглянули два великі духовно-рицарські чернечі ордени іоанітів і тамплієрів, які були великою опорою для володарів в Європі. У третьому розділі, який складається з трьох підрозділів, ми розглянули діяльність ордену тамплієрів в Європі та описали їхню трагічну долю. Також ми змогли бачити діяльність німецького тевтонського ордену, його організаційну структуру та величну славу Мальтійського ордену, який існує й до сьогодні.
Розділ І
Вплив хрестових походів на виникнення
духовно-лицарських чернечих орденів
Епоха хрестових походів являє собою цікавий епізод боротьби між заходом та сходом, боротьби, яка має важливе значення, як епізод зіткнення двох світів. Це були тривалі воєнно-колонізаційні експедиції європейських феодалів, що відбувалися з кінця ХІ і до кінця ХІІІ ст. на Близькому Сході – у Сирії, Палестині, Єгипті, на Балканському півострові, на острові Кіпр та ін. Хрестові походи обумовленні внутрішніми фактами і багаті результатами, які хоча і куплені були дуже великою ціною, але сильно вплинули на духовний розвиток європейських народів [Успенський Ф.С.139] Західні народи відали в хрестові походи багато своїх сил, і матеріальних духовних. Коли першочергова ціль хрестових походів перестала бути керівним мотивом, вийшло на перше місце політичне уявлення.
Причин хрестових походів багато: стихійні лиха, в Західній Європі, зубожіння народу, феодальні утиски й чвари, кривдження прочан в Палестині, ідея визволення гробу Господнього. Причини хрестових походів полягають частково у