ЛІКАРІВ зустрічає зростаюче випробування їхніх здібностей відносно здоров'я. У Сполучених Штатах Америки є понад пів мільйона Свідків Єгови, які не погоджуються на переливання крові. Число Свідків і їхніх друзів збільшується. Незважаючи на те, що колись багато лікарів і урядовців лікарень вірили, що відмова переливань крові була юридичною проблемою й звертались до судового уповноваження, щоб продовжувати лікування, яке на їхню думку було медично доцільне, то в недавній медичній літературі виявляється відбуття значної зміни відношення. Це може бути результатом збільшеного медичного досвіду в лікуванні пацієнтів низького вмісту гемоглобіну в крові, а також можливо більшого усвідомлення юридичного принципу інформованого дозволу.

Уже, роблять багато відстроченої хірургії й виліковують на травму, дорослих як також неповнолітніх Свідків, без переливання крові. Недавно, представники Свідків Єгови зібрались з хірургічним і адміністративним персоналом деяких найбільших медичних центрів країни. Ці переговори поліпшили взаєморозуміння й допомогли розв'язати питання про повернення в кровообіг власної крові пацієнта, яка точиться під час хірургії, пересадки, і уникнення медично-юридичних конфронтацій.

Свідки Єгови погоджуються на медичне й хірургічне лікування. Дійсно, дуже багато Свідків є лікарями, а навіть хірургами. Але Свідки є дуже глибокого релігійного переконання й вірять, що їм заборонено приймати переливання крові на основі таких біблійних віршів як: «Тільки м'яса з душею його, цебто з кров'ю його, не будете ви споживати» (1 Мойсеєва 9:3-4); «[Необхідно] вилити кров та закрити її піском» (3 Мойсеева 17:13-14); і «Стримуйтесь від... статевої розпусти й від задушенини й від крові» (Дії апостолів 15:19-21, НСУ.)

Тоді як ці вірші не пишуться медичними висловами, то Свідки вірять, що вони забороняють переливання гомологічної крові, стислих червонокрівців, плазми, як також білокрівців і кров'яних платівок. Проте, релігійне розуміння Свідків не забороняє застосування таких складових елементів як альбуміни, імуноглобу-ліни, і гемофілічні препарати; кожен Свідок особисто вирішує, чи буде лікуватись такими препаратами2.

Свідки вірять, що коли кров вибереться з тіла, то її слід позбутись, і тому не погоджуються на переливання чужої крові, як також своєї власної. Вони не погоджуються з технікою зберігання своєї власної крові, а тоді переливати її. Проте, багато Свідків погоджуються на лікування діалізом і переключенням кровообігу на апарат штучного кровообігу (коли його заливають некровним розчином), і повернення в кровообіг власної крові, яка точиться під час хірургії, тобто, циркулює безперервним позатілесним кровообігом; лікар повинен порадитися в пацієнта відносно наказу його сумління2.

Свідки вірять, що Біблія нічого не говорить прямо про пересадку органів; тому особисті Свідки мусять робити рішення відносно пересадки рогівки [ока], нирок, або іншої тканини.

На початку 20-го століття, науковці поглибили розуміння чудесної складності крові. Вони відкрили різні групи крові. Ураховувати групову належність крові донора й реципієнта є дуже критичним у переливанні. Коли б комусь з групою крові А перелили кров групою крові В, то пацієнт може постраждати на затяжне запалення червонокрівців. Ця реакція може знищити багато червоних клітин у крові й людина негайно вмирає. Тоді як класифікування крові на її групи й врахування групової належності крові донора й реципієнта вже можливо точно встановлювати, то все є таки бувають помилки. Кожного року люди вмирають на гемоліз, тобто руйнування червонокрівців із звільненням гемоглобіну.

Факти показують, що несумісність крові не обмежується тільки до кількох груп, яких лікарні стараються врахувати належність. Чому? У статті „Переливання крові: Застосування, зловживання і риск”, д-р Дуглас Г.Посей, молодший, пише: „Близько 30 років тому Самсон сказав, що переливання крові було порівняно небезпечною процедурою...(З того часу) відкрили найменше 400 додаткових антиген (речовина, що стимулює творення протитіл) червонокрівців, яких ототожнили й класифікували. Немає сумніву, що кількість антиген збільшиться через складність оболонки червонокрівців” (Journal of the National Medical Association (Журнал державного медичного товариства), з липня 1989).

Науковці тепер досліджують реакцію перелитої крові на імунну, або захисну, систему тіла. Як це може вплинути на вас, або родича, якому потрібно хірургії?

У трансплантації серця, печінки, або іншого органу, імунна система реципієнта може усвідомлювати чужорідну тканину й не сприймати її. Однак, переливання крові це таке саме як пересадка тканини. Навіть коли б „правильно” враховували групову належність крові донора й реципієнта, то це може тамувати імунну систему. На конференції патологів довели пункт, що сотні медичних документів „поєднують переливання крові з імунологічними реакціями” („Підготованість справи проти переливань крові”, Medical World News (Вісті медичного світу), 3 11 грудня 1989).

Імунна система вашого тіла викриває й знищує злоякісні (ракові) клітини. Чи придушення імунітету (відпорності) доводить до раку й смерті? Читайте цих два рапорти.

У журналі Cancer (Рак, з 15 лютого 1987) поміщаються результати дослідження проведене в Нідерландах: „У пацієнтах заражених раком грубої кишки, помітили шкідливий ефект переливання крові на довготривале видужування. З цієї групи протягом 5 років видужало 48% пацієнтів, яким перелили кров і 74% пацієнтів, які не приймали переливання крові”. Лікарі Південного Каліф іонійського університету дослідили результати сотням пацієнтам, яким робили хірургію на рак. „14% пацієнтів, яким не переливали крові знову захворіли на рак гортані, в порівнянні з 65%, яким переливали кров. 31% пацієнтам, яким не переливали кров, рак ротової заглибини,