У нас: 141825 рефератів
Щойно додані Реферати Тор 100
Скористайтеся пошуком, наприклад Реферат        Грубий пошук Точний пошук
Вхід в абонемент


втратив більшу частину свого майна. Воно пішло н а уладження школи й церкви. Його власність і власність печерського монастиря з трудом могли приспорювати доходів на утримання колегії, тому що вони були спутошені то набігами татарськими, то межиусобицями з козаками. Отже митрополит був приневолений просити допомоги у різних братств. Крім усього всього, він дуже старався, щоб підтримати своє улюблене діло. В своїм духовнім заповіті, написаним, швидше за усе, тоді, як він чув себе близьким до смерті, він говорить: …”Вбачаючи, що упадок святої віри в українськім народі походить не з чого іншого, як з цілковитої недостачі освіти й науки, дав я обіцянку Богові моєму – все своє майно, що я дістав від батьків, і все, що не залишилось би тут з доходів, призбируваних з поручених мені святих місць, з маєтно-збурених храмів Божих, з яких залишилися сумні руїни, по чати на засновини шкіл в Києві”… Колегію він називає в заповіті своїм единственнымъ залогомъ, і, бажаючи “залишити її укоріненою в потомственні времена”, як посмертний дар відписує їй 81000 польських золотих, цілу свою бібліотеку, четверту частину свого срібла, деякі цінні речі і. На вічний спомин про себе, свій срібний митрополичий хрест і саккос.

Визначний політичний і культурний діяч, меценат, філософ, письменник – таким увійшов в нашу історію Петро Могила. Виснажений хворобою, чекаючи смертної години він складав заповіт. Звичайно ж, основне місце в ньому відводилося його улюбленому витвору – колегії, що вже за життя митрополита стала називатися Києво-Могилянською.

Петро Могила помер останнього дня 1646 року, встигнувши навести лад у всіх своїх паперах, розподілити все, що мав. Це саме той випадок, коли можна сказати: людина підготувалася до смерті і поставила логічну крапку в своїх земних діянніх. Тривалий час у Київській академії щороку 31 грудня відбувалася панахида, на яку збиралося все вище духовенство міста. Академія свято берегла пам'ять про свого великого благодійника.

Його поховали на вказанному ним самим місці у великій печерській церкви біля лівого криласа. Він заповів, щоб йому не ставили ніяких монументів чи надгробків. Пам'ятником Петрові Могилі лишилася славетна академія.

Тепер треба поставити логичну крапку й зробити деякий висновок. На мою думку, Петро Могила добре розумів значення духовної культури в житті українського народу. Саме завдяки йому був зроблений значний крок у розвитку вищої освіти на Україні. З його ім'ям пов'язане рохгортання системи вищої та середньої освіти в Україні та Росії, яка не просто копіювала західноєвропейські школи, але й могла конкурувати з ними. Він став фундаментатором і творцем першого в усій Східній Європі вищого навчального закладу – Києво-Могилянської Колегії, що стала попередницею Української академії та Київського університету.

Український народ завжди гаряче підтримував свою вищу школу, пов'язуючи з нею великі сподівання у боротьбі за незалежність. Під час визвольної війни, коли вирішувались і закріплювались у міжнародних угодах такі життєво важливі для України питання, як держава і націонільні незалежність, свобода віросповідання тощо, чільне місце серед них віджводилось Києво-Могилянській колегії. В статтях Зборівського (1649 р.) і Білоцерківського (1651 р.) договорів твердилося: “…Колегія Київська має залишитися при колишніх правах, згідно з старовинними привілеями”.Хижняк З.І. Києво-Могилянська академія. – 2-е вид., перероб. і доп. - К: Вища школа, 1981 - С. 51

Діяльність Петра Могили відіграла значну роль у розвитку вітчизняної освіти, науки і культури, сприяла пробудженню свідомості українського народу, усвідомленню ним своєї гідності.

ВИКОРИСТАНА ЛІТЕРАТУРА:

Олесь Білодід “Загадка Петра Могили Київ, старовина. - 1993 - №3 - С. 5-39 Історія України в особах ІХ-ХVІІ ст. - Вид-во Укр., 1993. - 396 с. (С. 255-265) Грушевський М. “З історії релігійної думки на Україні” - К., Освіта, 1992, - С. 94-102 Костомаров М. “Історія України в життєписах визначних її діячів”. - Львів, 1918, - 493 с. К.: Україна (репринт) С. 193-234 Хижняк З.І. “Києво-Могилянська академія”. – 2-е вид., перероб. і доп. - К: Вища школа, 1981 - С. 39-53 Слабошницький М. “З голосу нашої Кліо”. - К.: Фірма “Довіра”; 1993. - 225 с.; С. 202-205
Сторінки: 1 2 3 4 5 6 7 8