Єлеоосвячення (соборування) здійснюється священиком біля ліжка хворого з читанням молитов і змазуванням його єлеєм, з яким на хворого сходить божественна благодать. В православ'ї єлеоосвячення «зміцнює немощі», а като-лицизм вбачає в цьому благословення умираючому. Соборуванням це таїнство називається тому, що для його здійснення необхідно зібрати сім священиків (але часто це робить і один священик).

Шлюб церковний — санкціонований церквою сімейний союз чоловіка і жінки, здійснений священиком за особливим ритуалом — вінчанням. В православ'ї і католицизмі вважається, що шлюб — це таїнство, в якому людей зв'язує сам Бог.

Священство — таїнство, завдяки якому людина одержує священицький сан (диякон, пресвітер, священик, єпископ). Це таїнство здійснюється особливим заклинанням і покладанням рук єпископа на того, хто освячується. З архієрейським рукопокладенням переходить особлива благодать, яка перетворює того, хто освячується, в священнослужителі.

В православній церкві є чорне, або чернече, і біле (яке перебуває в шлюбі) духовенство. Вищі церковні звання єпископа, архієпископа, патріарха належать виключно чорному духовенству. У католицизмі, на відміну від православ'я, священики повинні дотримуватися целібату (не вступати у шлюб).

Православний священик називається також ієреєм, старший священик -протоієреєм, протопресвітером, протопопом. Вищий духовний сан, вищий ступінь духовної ієрархії — єпископ. У сьогоднішньому православ'ї єпископ — головний пастир єпархії, управляє нижчими чинами, благоустроєм церкви і віруючими. Старші або особливо почесні серед єпископів, виділяються в архієпископи. В православ'ї і католицизмі крім цього є патріархи, і тільки в православ'ї -митрополити. Це почесне звання присвоюється за особливі заслуги.

Символом християнства є хрест — знаряддя страти Ісуса Христа. За православним вченням, хрест став знаряддям спасіння людей, знаменням перемоги над смертю і дияволом. Хресне знамення — хрестоподібне осінення себе рукою. Перші три пальці, складені разом, означають святу трійцю. Два пальці, зігнуті до долоні, символізують Ісуса Христа, який зійшов на землю як Бог і людина, а рух руки, складеної таким чином, значить хрест Христа. Прикладання до чола, грудей і плечей символізує освячення думок, почуттів і дій. Хресне знамення право-славні вершать трьома перстами, католики — п'ятьма.

Молитва — неодмінна частина релігійного культу, обов'язковий атрибут обрядів, богослужінь, церковних свят. Це звертання священика або віруючих до Бога, святих, небесних сил у надії на допомогу і відвернення зла.

Молитви поділяються на індивідуальні, групові, молитви у храмі, богослужінні, молитви словесні і без слів, молитви з посилюючим ритуалом і без нього, їх зміст різниться за тим, кому вони адресовані і на що спрямовані. Мети досягають тільки щирі молитви. Найперші молитви, які має знати християнин, це Ісусова, Господня, Символ Віри і Ангельська Пісня Пресвятій Богородиці.

Успіхові молитви сприяє моління перед іконою, моління у молитовній позі, в групі людей, у храмі на релігійні свята, під час богослужіння, під час посту.

Православна церква користується Юліанським календарем, це так званий старий стиль. Католицька церква та протестантські церкви користуються Григоріанським календарем, тобто новим стилем літочислення.

Склалася система православних свят. Кожне свято відзначається особливим богослужінням. Широко відзначаються головні, двунадесяті (їх дванадцять) — господні і богородичі свята. Найбільше з головних християнських свят — Пасха. Особливою любов'ю користується Різдво Христове — 7 січня.

Урочисто відзначаються і вхід Господній в Єрусалим (вербна неділя), Вознесіння, П'ятидесятниця (день святої Трійці), Хрещення Господнє, Стрітення, Преображення, Здвиження Чесного і Животворного Хреста Господнього, Введення у Храм Пре-святої Богородиці, Благовіщення, Успіння Богородиці.

Головне християнське свято Пасху називають також Великдень. Встановлене це свято на згадку про Воскресіння Ісуса Христа, яке згідно з новозавітним переказом відбулося на третій день після його смерті. В центрі свята —стражденний та вмираючий на хресті і воскресаючий Ісус Христос, що споку-тував людські гріхи своєю кров'ю. Воскресіння Христа стає кульмінаційним пунктом свята.

Тиждень перед Великоднем називається Великим або Страсним, бо в ньому відбулися Страсті Господні. Найважливіші дні цього тижня починаються від четверга. Богослужіння Великого Четверга присвячене згадкам про Таємну Вечерю, яка, згідно з Євангеліями, була влаштована учнями Христа в домі одного з жителів Єрусалиму на честь зустрічі єврейської Пасхи. Тут Ісус передбачає зраду Юди, відречення Петра і свою мученицьку смерть. Вечеря стала подією, котра послужила основою для встановлення християнською церквою таїнства причастя: «Як вони споживали, Ісус узяв хліб і поблагословив, поламав і дав своїм учням і сказав: «Прийміть, споживайте — це Тіло Моє». А взявши чашу й подяку вчинивши, подав їм і сказав: «Пийте з неї, бо це Кров Моя Нового Заповіту, що за багатьох проливається на відпущення гріхів» (Євангеліє від Матвія, ст. 26 с.26-28).

У народній традиції Великий Четвер називається «Чистим», оскільки вважається, що це день весняного очищення. Ще вдосвіта господарі чистили стайні, комори, палили торішнє листя, бур'ян, господині прибирали в хатах. Здавна вірили, що дуже добре стригтися в Чистий Четвер — не буде боліти голова і лізти волосся.

Після вечірньої служби з церкви несли «страсні» свічки, випалювали ними хрест на дверях, що мало оберігати від нечистої сили.

У богослужінні Страсної П'ятниці зга-дується засудження, страждання і смерть Ісуса Христа. Згідно з Євангеліями, після звинувачення синедріоном (верховним судом) Христа в богохульстві, іменуванні себе Месією, Сином Божим. Він був при-ведений до римського прокуратора Понтія Пилата, який за наполяганням натовпу і первосвящеників оголосив вирок — розіп’яти Ісуса на хресті. Після довгих знущань до розп'яття