У середні віки церква не тільки володіла монопо-лією у сфері ідеології, а й виконувала економічні й політичні функції. У капіталістичному суспільстві ре-лігійні організації активно втручаються в політичне життя, мають власну систему навчальних закладів, займаються благодійницькою діяльністю.

Релігійні організації можуть дотримуватися й про-гресивних позицій з деяких соціальних і політичних питань. У деяких країнах Східної Європи христи-янські церкви сприяли боротьбі мас проти іноземних загарбників. Монастирі в Європі протягом тривалого часу були майже єдиними культурними центрами. Ба-гато релігійних організацій і в наш час активно ви-ступають за мир, за ядерне роззброєння.

В пострадянських суспільствах релігійні організа-ції сприяють національній ідеї. Так, в Україні відро-дження національних церков йде поруч з процесами національного відродження. Таким чином, релігія — явище багатопланове і багатозначне. Вона виникла як результат специфічних закономірностей розвитку су-спільства, і саме суспільні процеси визначать в кінце-вому підсумку її долю.

ВИКОРИСТАНА ЛІТЕРАТУРА

Дулуман Є. К. Релігія як соціально-історичний феномен. — К., 1984.

Косуха І. І, Наука про походження релігії. — К., 1996.

Уфинович Д. М. Введение в религиеведение. — М., 1985.

Релігієзнавство. Підручник за ред. Калініна Ю.А. та ін. – К., 2000.