У народній традиції Великий Четвер називається «Чистим», оскільки вважається, що це день весняного очищення. Ще вдосвіта господарі чистили стайні, комори, палили торішнє листя, бур'ян, господині прибирали в хатах. Здавна вірили, що дуже добре стригтися в Чистий Четвер — не буде боліти голова і лізти волосся.

Після вечірньої служби з церкви несли «страсні» свічки, випалювали ними хрест на дверях, що мало оберігати від нечистої сили.

У богослужінні Страсної П'ятниці зга-дується засудження, страждання і смерть Ісуса Христа. Згідно з Євангеліями, після звинувачення синедріоном (верховним судом) Христа в богохульстві, іменуванні себе Месією, Сином Божим. Він був при-ведений до римського прокуратора Понтія Пилата, який за наполяганням натовпу і первосвящеників оголосив вирок — розіп’яти Ісуса на хресті. Після довгих знущань до розп'яття та страждань на хресті він помер. Євангелісти розповідають, що в п'ятницю ввечері тіло Христа було зняте з хрес-та, обгорнуте в плащаницю і поховане в печері. Тому головним обрядом Великодньої П'ятниці є винос плащаниці (зображення тіла Ісуса Христа в тому вигляді, в якому воно було зняте з хреста і покладене в гріб). Плащаницю урочисто виносять з вівтаря і встановлюють посередині храму для масового поклоніння і цілування. До виносу плащаниці у п'ятницю нічого не їдять і робота також не дозволяється.

Матеріальним втіленням символу воскресіння стали пасхальні яйця. Історія пасхального яйця сягає у глибину століть. Це загальнолюдський символ життя, весни, сонця. Виникнення християнської традиції пасхального яйця пояснює оповідь про те, як Марія Магдалина, якій першій, за Євангелієм, з'явився воскреслий Христос, піднесла римському імператору Тіберію червоне яйце зі словами «Христос Воскрес!» За давнім трактуванням, яйце є образ голови Адама, похо-ваного на Голгофі, на тому ж місті, де пізніше був розп'ятий Христос, і кров Його, стікаючи по хресту, торкнулася черепа Адама. Отже, червоне яйце це ще і символ спокути гріха людини.

Світле і радісне свято Різдво Хрис-тове, яке православна церква святкує 7 січня (католицька церква відзначає його 25 грудня), встановлене на честь народження Ісуса Христа. Це свято про-буджує в людях найдобріші почуття, окрилює надією, адже Син Божий прийшов на грішну Землю... Святий вечір напередодні Різдва. Тиша ніби фізично стає складовою зимового пейзажу. Вдо-ма запалені свічки, 12 страв на столі, серед них кутя — поминальна їжа. А наступного дня вже інший настрій — піднесений. «Христос рождається» — чути скрізь, в церкві, на вулиці, в осе-лях людей. У кожній церкві виставле-но шопку — зображення новонародженого Ісуса Христа в яслах, в пастушій стайні, поклоніння йому волхвів. А вистави вертепів (неодмінного атрибуту цього свята) переносять нас у І ст. н. е., у часи правління царя Ірода. З натхненням співають різдвяні колядки, це також дуже давній звичай. А зірка на святковій новорічній ялинці нагадує про зірку, яка вказала волхвам шлях до місця народження Христа.

Різдво починало двотижневий період зимових свят. Ще 567 року за рішенням Другого Синоду в Турі (Франція) були оголошені святковими всі дні від Різдва до Богоявлення — так зване дванадцятидення.

І православна, і католицька церква однаково урочисто відзначають Собор Пресвятої Богородиці (на другий день Різдва) та свято першомученика апостола Степана (на третій день).

Святкування Нового року мало світський характер і в усі часи, в усіх народів пов'язувалося з надіями на нове, краще життя.

Перший день Нового року — ще й свято Василя. Василій Великий (329— 379) — архієпископ Кесарії Каппадокійської (Мала Азія). Аскет, богослов, вчений, автор кодексу чернечого життя. Братства монахів-василіян були надзвичайно поширені у середньовічній Європі.

Завершували зимові свята Водохрещі. Інша назва цього свята —Богоявлення. Традиція Водосвяття (Водохреща) на знак хрещення Ісуса Христа йде з V століття. Освячена на це свято вода вважається цілющою.

Серед свят, які відзначаються взимку, слід згадати свято, яке дуже люблять діти — свято св. Миколая. Вони дуже чекають дня 19 грудня, щоб, прокинувшись, знайти під подушкою подарунок від Миколая. Святий Миколай шанується як заступник скривджених, несправедливо осуджених, бідних і нещасних. Дуже шанували цього святого у Київській Русі. На Україні дуже багато храмів св. Миколая. Перший храм св. Миколая збудувала княгиня Ольга над могилою Аскольда.

На літній період припадають такі великі свята, як Трійця (або П'ятидесятниця), святих Петра і Павла, народження Іоанна Предтечі, Преображення, Успення Богородиці та ін.

Трійця відмічається на 50-й день після Пасхи, тому називається ще П'ятиде-сятницею. У Новому Заповіті розповідається про зішестя Святого Духа на апос-толів в цей день і про одержання ними пророчого дару для проповіді християн-ства. В народі це свято називають зеленими святами, тому що воно співпало з давньослов'янським святом семиком, під час якого наші пращури намагалися вплинути на духів рослинності і духів предків, від яких залежала доля врожаю.

Свято Преображення відзначається 19 серпня. В його основу покладена єван-гельська розповідь про Преображення Ісуса Христа