26 вересня 2005 року в Україні було створено Всеукраїнське об'єднання "Православний вибір", яке мало на меті відстоювання інтересів віруючих Української Православної Церкви (Московського Патріархату) на майбутніх парламентських і місцевих виборах. "Необхідно домогтися, щоб на майбутніх виборах 2006 року у Верховну Раду та у місцеві органи української законодавчої влади кожен парафіянин канонічної Православної Церкви зумів зробити правильний вибір і підтримати саме ті партії й політичні об'єднання, які є щирими, а не кон'юнктурними прихильниками канонічного православ'я на Україні і його єдності з Російською Православною Церквою", - йшлося у повідомленні. ВО "Православний вибір" було створено на базі двох громадських православних організацій - "Союзу православных братств Украины" (на чолі з одіозним Валентином Лукіяником) та "Православного братства Олександра Невского", яке очолює Юрій Єгоров.

Протягом 2005-2006 років УПЦ МП успішно виконав на Півдні України завдання налагодження стосунків з "помаранчевою" владою. Після призначення на посаду Голови Одеської обласної державної адміністрації, соціаліст Василь Цушко отримав благословення на успішну працю не в Української Автокефальної Православної Церкви чи Української Православної Церкви Київського Патріархату (організаторів молитов за чесні вибори в Україні), а від митрополита УПЦ МП Агатангела. 1 червня 2005 року митрополит Агатангел зустрівся з мером Одеси Едуардом Гурвіцем, де досяг всіх домовленостей з принципових питань [9]. Аналогічна зустріч між ієрархом УПЦ МП та міським головою відбулася у Миколаєві. 21 квітня Архієпископ Миколаївський і Вознесенський Питирим був присутнім на офіційному представленні голови очаківської райдержадміністрації С. Гурського, яку вів губернатор Миколаївщини А. Садиков. Владика привітав керівника району і побажав йому Божої допомоги в служінні на благо народу [10]. Це ж сталося і у Херсоні. Водночас контакти з представниками УПЦ КП та інших церков були значно менш помітними.

У серпні 2005 року, митрополит обговорив з головою Прогресивно-соціалістичної партії Наталею Вітренко та лідером громадської організації "Единое Отечество" Валерієм Кауровим "проблему втручання влади в церковне життя країни". Сторони піддали "жорсткій критиці" ідею створення в Україні єдиної помісної Церкви, незалежної від Московського Патріархату. В. Кауров також заявив, що "антиправославні кола України готують провокації проти митрополита Агатангела за його принципову позицію про неприпустимість не тільки автокефалії, але і подальшої автономізації канонічної Української Церкви". В. Кауров підкреслив, що "православний народ захистить свого архипастиря, тому що принципову позицію Одеського митрополита поділяє церковний народ" [11].

Така позиція митрополита викликала справедливе обурення з боку представників інших церков. Секретар Духовної Ради християнських конфесій в Одеській області, пастор Петро Мартьянов зауважив, що такими своїми діями митрополит Агатангел демонструє неповагу до українського законодавства. "Все це свідчить про спробу УПЦ МП повернутися до вже пройденої історії. Московський Патріархат прагне поновити часи, коли ця церква була "державною" за умови цілковитого ігнорування і навіть переслідування інших конфесій. Вибір - Партія регіонів не випадковий. Достатньо згадати вибори Президента і той відвертий бруд та погрози", - сказав Петро Мартьянов. Ректор Християнського гуманітарно-економічного відкритого університету, професор Ростислав Крижанівський назначив: "Своїми діями Владика УПЦ МП в Одесі забув про своє головне завдання - сіяти Слово Боже серед народу. Політика - це справа більше мирська. Мені здається, що церковні люди, які йдуть у політику - ведуть до програшу церкву і суспільство".

Єпископ Одесько-Симферопольської діецезії Римо-Католицької Церкви, Його Екселенція Броніслав Бернацький переконаний, що духовна особа не повинна втручатися у політику "і має служити лише церкві і людям. До цього ми є покликані. У разі участі у політиці - занепадає церква".

Єпископ Одесько-Балтської єпархії Української Православної Церкви Київського Патріархату, Владика Яків (Макарчук) висловив думку, що йдучи у політику духовна особа відкидає Боже, забуває про своє покликання. "У нинішній Україні шанс стати народним обранцем дають представникам церкви, яка має духовний центр за кордоном і не може щиро дбати про добробут українського народу. Це дивує" [12].

Протягом 2005 року УПЦ МП неодноразово яскраво демонструвала свої політичні уподобання. 20 липня 2005 представники проросійської організації "Единое Отечество", Прогресивної соціалістичної партії та партії "Держава" провели в Одесі захід, який назвали "Народним трибуналом над помаранчевим режимом". Особливе обурення в організаторів акції викликають спроби нинішньої влади сприяти утворенню єдиної помісної Української Православної Церкви. В ухваленій постанові так званого "трибуналу" його автори вимагали імпічменту Президенту Вікторові Ющенку, називали главу держави винним в "узурпації влади, зраді національних інтересів, геноциді проти українського народу, витісненні православної віри". Подив щодо ухвалених "трибуналом" рішень висловив секретар Духовної Ради християнських конфесій в Одеській області пастор Петро Мартьянов. На його думку, немає підстав говорити, зокрема, про утиски християнських церков в Україні. "Ми стали свідками штучної спроби розпалити ворожнечу між віруючими різних конфесій, загострити ситуацію в Одесі, де завжди між церквами панували мир і злагода. Знаємо й те, яку мету ставлять перед собою керівники "Единого Отечества", - зазначив Петро Мартьянов [13].

У жовтні 2005 року відбувся мітинг біля Одеської Національної юридичної академії, де учасники заходу від національно-патріотичних сил вимагали негайного усунення колишнього голови ЦВК С. Ківалова з посади ректора академії і притягнення його до відповідальності за "фальсифікації на виборах 2004 року". На захист С. Ківалова виступили, серед інших, вірні УПЦ (Московського Патріархату), які закликали до узаконення федералізації України, протестували проти можливого визнання вояків УПА борцями за волю України та вимагали надати російській мові статус другої державної в Україні. Вірні УПЦ (МП)