Після завершення акції вони пройшли хресною ходою біля приміщення Національної юридичної академії. Митрополит УПЦ (МП), владика Агатангел (Саввін) неодноразово заявляв, що організація "Единое отечество" діє без його благословення і до церкви не має жодного відношення. Натомість, одразу після початку хресної ходи "Единого отечества" на діючому храмі Святої Тетяни, що належить Московському Патріархату, задзвонили церковні дзвони. Це тривало до завершення хресної ходи [14].

19 жовтня 2005 року близько двадцяти віруючих Української Православної Церкви (Московського Патріархату) пікетували приміщення Одеської обласної державної адміністрації. Вони тримали прапори проросійської організації "Единое Отечество" та Російської Федерації. Учасники пікету заявили, що розпочали в Одесі триденну акцію протесту проти приїзду до причорноморського міста повноважної делегації військового блоку НАТО [15].

На парламентських виборах та виборах в органи місцевої влади у березні 2006 року підтримку "канонічній" православній церкві УПЦ МП висловили всі проросійські партії регіону, не виключаючи апріорі атеїстів комуністів. Так, акція партії "Союз" у вересні 2005 року - перевезення з Москви до Одеси мощей Серафіма Соровського - була відверто політизована. Однак, на виборах до міських та обласних рад Миколаївщини, Херсонщини та Одещини певного успіху досягли тільки дві партії: Партія регіонів та ПСПУ. Скромний успіх мали блок "Не Так!" та КПУ. Інші ж згадані проросійські партії та блоки, на відміну від деяких інших областей (Донецької, АРК) не подолали трьохвідсоткового бар'єру.

У 2006 році у виборчому списку Партії регіонів до Одеської міськради балотувалась (і була обрана) настоятельниця Свято Архангело - Михайлівського жіночого монастиря Серафіма (Шевчик).

Виборчий список Партії регіонів до Одеської обласної ради народних депутатів очолив Олексій Іванович Савін, більш відомий як митрополит Одеський та Ізмаїльський Агатангел. У публічних виступах, в тому числі на території Росії, Агатангел не приховує своїх політичних поглядів. Так, у Москві 4 липня 2006 року він виступив проти планів приєднання України до НАТО і Євросоюзу, а також заявив про необхідність надання російській мові статусу державної. На думку ієрарха, "прагнення України в Європу є згубним. Це є черговою спробою здійснити багатовікове прагнення протестантсько-католицького, масонського і безбожного Заходу відірвати Україну від єдності зі світовим центром православ'я - Москвою і втягти її в орбіту західних лжецінностей, зробити її частиною системи нового світового порядку [16].

Тому не дивно, що висунення кандидатури Агатангела у депутати (а згодом і його обрання) викликало негативну реакцію у проукраїнські та демократично налаштованих громадян.

Голова Одеської обласної організації Української Республіканської партії "Собор" Федір Нарійчук вважав, що саме УПЦ Московського Патріархату є "п'ятою колоною в Україні. Не випадково ці люди потрапили до виборчого списку Партії регіонів, бо ця політична партія зібрала під свої штандарти людей, які не лише не бажають добра Україні, але завжди відверто шкодили". Адміністратор Української Автокефальної Православної Церкви в Одеській області, отець Володимир Клебан зауважив що "Присутність представниці УПЦ МП у списку Партії регіонів не може не дивувати. Це ще раз нагадує нам події 2004 року, коли Московська Церква замість молитви займалася виборчою кампанією Віктора Януковича. Нині бачимо, що Партія регіонів в Одесі вирішила поповнити партійний список представницею церкви, яка їх підтримувала. Немає слів, щоби пояснити це неподобство. Церква відокремлена від держави, але Московська церква прагне брати найактивнішу участь у політиці в Україні і потрапити до влади".

Секретар Духовної Ради християнських конфесій в Одеській області, пастор Петро Мартьянов зауважив, що такими своїми діями митрополит Агафангел ігнорує українське законодавство. "Все це свідчить про спробу УПЦ МП повернутися до минулого. Московський Патріархат прагне поновити часи, коли ця церква була "державною" за умови цілковитого ігнорування і навіть переслідування інших конфесій. Вибір - Партія регіонів не випадковий. Достатньо згадати вибори Президента і той відвертий бруд та погрози", - казав Петро Мартьянов [17].

Окрім митрополита Агатангела від Партії регіонів в Одеську облраду увійшов під 49 номером інший представник УПЦ МП С. Гроха, єпископ Білгород - Дністровський, намісник Свято - Успенського патріаршого чоловічого монастиря.

У Херсоні Московський Патріархат активно підтримав кандидата на посаду міського голови Артема Кіяновського. Більше того, Кіяновський заручився підтримкою не тільки місцевого духовенства, а й благословенням самого патріарха РПЦ Алексія. Акт надання "ліцензії" від російської церкви на участь у виборчих перегонах був зафіксований на бігбордах, що були розміщені у центрі міста [18].

Найактивнішою громадсько-політичною організацією в Одеській, Миколаївській та Херсонській областях, що експлуатує церковно-релігійне питання є "Единое Отечество" (лідер В. Кауров). Організація має активний сайт (http://www.otechestvo.org.ua), користується всебічною підтримкою УПЦ МП. Однак, ця підтримка не афішується, задля того щоби представити організацію проявом "руху знизу", народного волевиявлення. У гаслах та діяльності цієї організації політику та релігію неможливо відокремити.

Лідери організації декларують, що її члени "это социальный портрет коренных жителей Юга Украины - Новороссии. Это - или этнические русские, или люди, осознающие себя русскими, или считающие русский язык и русскую культуру своими родными. Конечно же, они православные, т.к. русский человек, по нашему мнению, не может быть не православным". За даними організації її членами в Одесі є більше 1300 осіб. Відділення є в Херсоні та Миколаєві. За визнанням керівників партії,