Таким чином, "і ця монограма, згідно тлумаченню святого Іустіна, служила знаменням Хреста Христового (...), получила таке обширне значення в символіці тільки після першої монограми. (...) У Римі (...) стала загальновживаною не раніше 355 року, а в Галії - не пізніше V століття" (Гр. Уварів, стор. 77).

Хрест монограммний "сонцеобразний"

Вже на монетах IV століття зустрічається монограма "Iсуса "Христа "сонцеобразна", "ібо Господь Бог, - як учить Священне Писання, - є сонце" (Пс. 84:12).

Найвідоміша, "константинівська", "монограма піддавалася деяким змінам: додана ще чертаілі буква "I", що перетинає монограму упоперек" (Архим. Гаврило, стор. 344).

Хрест монограммний "тризубець"

Коли Рятівник проходив поблизу моря Галілейського, Він побачив рибаків, що закидають сіті у воду, майбутніх Своїх учеників. "І говорить їм: йдіть за Мною, і Я зроблю вас ловцями людей" (Мф. 4:19). А пізніше, сидячи біля моря, Він повчав народ Своїми притчами: "подібне Царство Небесне неводу, що закиненому в морі і захопив риб всякого роду" (Мф. 13:47). "Визнавши в снарядах для рибальства символічне значення Царства Небесного, - мовиться в "Христианській символіці", - ми можемо припустити, що всі формули, що відносяться до того ж поняття, іконний виражалися цими загальними символами. До таких же снарядів треба віднести тризубець, яким ловили рибу, як тепер ловлять баграми" (Гр. Уварів, 147).

Таким чином, трезубчата монограма Христа відвіку означає причетність до Таїнства хрещення, як уловлення в мережі Божого Царства. Наприклад, на стародавньому пам'ятнику скульптора Евтропія висічений напис, що говорить про ухвалення їм хрещення і що закінчується монограмою-тризубцем (Гр.Уварів, стор. 99).

Хрест монограммний "константинівський"

З церковної археології і історії відомо, що на стародавніх пам'ятниках писемності і архітектури нерідко зустрічається і варіант поєднання букв "Хи" і "Ро" в монограмі святого Царя Костянтина, Богообраного наступника Христа-Господа на престолі Давідовім.

Тільки з IV століття хрест, що постійно зображається, став звільнятися від монограммної оболонки, втрачати своє символічне забарвлення, наближаючись до справжньої своєї форми, що нагадує то букву "I", то букву "X".

Хрест круглий "нахлібний"

По стародавньому звичаю, як свідчать Горацій і Марциал, християни надрезивули випекаємий хліб хрестоподібно, щоб було легшим за нього ламати. Але ще задовго до Ісуса Христа це було на Сході символічним перетворенням: надрізає мій хрест, розділяючий ціле на частини, сполучає їх що спожили, зціляє розділеність.

Такі круглі хліби зображені, наприклад, на написі Синтрофіона розділеними на чотири частини хрестом, а на надгробку із печери святий Лукини розділеними на шість частин монограмою III століття.

У прямому зв'язку з Таїнством причащання на потірах, фелонях і інших речах зображали хліб як символ Тіла Христового, преломляємого за наші гріхи.

Сам же круг до Різдва Христового зображався як невтілена ще ідея безсмертя і вічності. Нині ж вірою розуміємо, що Сам "Син Божий є нескінченний круг, - по слову святого Климента Александрійського, - в якому всі сили сходяться".

Хрест катакомбний, або "знамення перемоги"

"У катакомбах і взагалі на стародавніх пам'ятниках незрівнянно частіше зустрічаються хрести чотирьохконечні, ніж якої-небудь іншої форми, - відзначає архімандрит Гаврило. Цей образ хреста особливо зробився важливим для християн з тих пір, як Сам Бог показав на небі знамення хреста чотирьохконечного" (Руков. стор. 345).

Про те, як все це відбулося, обстоятельно повідомляє знаменитий історик Евсевій Памфал в своїй "Книзі першої про життя блаженного Царя Костянтина".

Було це в 28-й день жовтня 312 року, коли Констянтин з військом йшов проти Максентія, полягаючого в Римі. Це чудове явище хреста серед білого дня засвідчено і багатьма сучасними письменникамиіз слів очевидців.

Особливо важливе свідоцтво сповідувача Артемія перед Юліаном Отступником, якому при допиті Артемій говорив: "Христос зверху призвав Костянтина, коли він вів війну проти Максентія, показавши йому опівдні знамення хреста, промені різносіяючі над сонцем і зірковидними римськими буквами що передбачило йому перемогу на війні. Будучи саме там, ми бачили Його знамення і читали букви, бачило його і все військо: багато свідків цьому і в твоєму війську, якщо тільки ти захочеш запитати їх" (гл. 29).

"Силою Божою святий Імператор Костянтин отримав блискучу перемогу над тираном Максентієм, що творив в Римі нечестиві і лиходійські вчинки" (гл. 39).

Наприклад, згідно новелам святого Імператора Юстініана, подібні хрести повинні були ставитися на договорах і означали підпис, "гідну всякої довіри" (кн. 73, гл. 8). Зображенням хреста скріплялися також і діяння (рішення) Соборів. У одній з імператорських постанов мовиться: "повеліваємо всяке соборне діяння, яке затверджене знаменням святого Хреста Христового, так зберігати і так йому бути, каконо є".

Взагалі ж така форма хреста найчастіше уживається в орнаментах для прикраси храмів, ікон, священицьких одягаються і іншого церковного начиння.

Хрест на Русі "патріарший", або на Заході "лоренський"

Факт, що доводить вживання вже з середини минулого тисячоліття так званого "патріаршого хреста", підтверджується численними даними з області церковної археології. Саме така форма шестикінечного хреста була зображена на друці намісника візантійського Імператора в місті Корсуні.

Цей же вид хреста мав широке розповсюдження і на Заході під