моїх" (Іс. 60:13), - пояснює святитель Дмитрій Ростовський. Є подніжжя, якому поклонятися аказано і є підніжжя, якому поклонятися не наказано. Говорит Бог в Ісаїном пророчестві: "небо престол мій, а земля- підножжя ніг моїх" (Іс. 66:1): цьому підножжю - землі ніхто не повинен поклонятися, але тільки Богу, творцю її. І ще пишеться в псалмах: "сказав Господь (Отець) Господу (Сину) моєму: седі одесную Меня, доколе положу врагов твоїх в подножіє ног твоїх" (Піс. 109:1). І тому підножжю Божому, ворогам Божим, хто захоче поклоняться? Якому ж подножжю поклоняться Давід наказує?" (Розиськ, кн. 2, гл. 24).
Крест "терновий венец"
Ізображеніє креста с терновим венцом употребляєтся на протяженії многих веков у разних прінявших хрістіанствонародов. Но вместо многочисленних прімеров із древней Греко-Рімськой традіциі пріведем неськолько случаєв его прімененія в позднейшие времена по істочникам, что оказалісь под рукой. Крест с терновим венцом можно увідеть на страніцах древней армянськой рукопісной кніги періода Килікийського царства(Матенадаран, М., 1991, стр. 100); на іконе "Прославленіє креста" XII-го века із Третьяковки (У. Н. Лазарев, новгородськая іконопісь, м., 1976, стр. 11); на Старіцком меднолітом кресте XIV века; на покровце "Голгофа" - монастирськом вкладе царіци АнастасиіРоманової 1557 года; на серебряном блюде XVI века (Новодевічий монастирь, м., 1968, ілл. 37) и т.д.
Бог ськазал согрешившему Адаму, что "проклята земля за тебя. Тернія и волчци проїзрастіт она тебе" (Бит. 3:17-18). Ановий безгрешний Адам - Іїсус Хрістос - добровольно взял на себя и чужіє грехи, и смерть как последствіє іх, и терновиє страданія, к ней ведущие по терністомупуті.
Крест "віселіцеобразний"
Ета форма креста очень широко употребляєтся прі украшенії храмов, богослужебних предметов, святітельськіх облаченій, и в частності, как відім, архиерейськіх омофоров на іконах "трех вселенськіх учителей".
"Еслі кто тебе ськажет, ти Распятому поклоняєшься? Ти светлим голосом и с веселим ліцем отвечай: поклоняюся и неперестану поклоняться. Еслі засмєєтся, ти прослезісь о нем, потому что беснуєтся", - учит нас, сам украшаємий на образах сим крестом вселенськійучитель святой Іоанн Златоуст (Беседа 54, на Мф.).
Крест "віноградная лоза"
"Я есмь істінная віноградная лоза, а Отец Мой - віноградарь" (Ін. 15:1). Так назвал себя Іїсус Хрістос, глава насажденной ім же церкві, едінственний істочник и проводник духовной, святой жізні для всех православно-верующих, коториє суть члени тела его.
"Я есмь лоза, а ви ветві; кто пребиваєт в Мне, и Я в нем, тот пріносит много плода" (Ін. 15:5). "Етіслова самого Спасителя положілі основаніє символізму віноградной лози, - пісал граф А. С. Уваров в своєм труде "хрістіанськая символіка"; главноєзначеніє віноградной лози для хрістіан находілось в символічеськой связі с Таїнством прічащенія" (стр. 172 - 173).
Крест "лепестковий"
Многообразіє форм креста всегда прізнавалось Церковью вполне закономерним. По вираженію преподобного Феодора Студіта -"крест всякой форми есть істінний крест". Очень часто встречаєтся в церковном ізобразітельном іськусстве "лепестковий" крест, которий, кпрімеру, відім на омофоре святітеля Грігорія чудотворца мозаїки XI века собора святой Софії Киевськой.
"Разнообразієм чувственних знаков ми ієрархичеські возводімся к едінообразному соєдіненію с Богом", - поясняєтзнаменітий учитель церкві святой Іоанн Дамаськін. От відімого к невідімому, от временного к вечності - таков путь человека, Церковью ведомого к Богу черезпостіженіє благодатних символов. Історія іх многообразія неотделіма от історії спасенія человечества.
Крест "Гречеській", ілі древнерусській "корсунчик"
Традіционна для Візантії и наїболєє часто и широко употребляєма форма так называемого"Греческого креста". Етот же крест считаєтся, как ізвестно, и древнейшим "русськім крестом", так как, согласно церковному Преданносвятой князь Владімір вивез із Корсуні, где крестілся, іменно такой крест и установіл его на берегу Днепра в Киеве. Подобний четвероконечний крестсохранілся и нине в киевськом софійськом соборе, висеченний на мраморной доське гробніци князя Ярослава, сина святого Владіміра Равноапостольного.
Нередко для указанія на вселенськоє значеніє креста Хрістова как мікровселенной крест ізображаєтся впісанним в круг, символізірующий космологичеські сферу небесную.
Крест "накупольний" с полумесяцем
Неудівітельно, что часто задаєтся вопрос о кресте с полумесяцем, так как "накупольникі" расположени на самомвідном месте храма. Напрімер, такимі крестамі украшени купола собора святой Софії Вологодськой, построєнного в 1570 году.
Тіпічная для домонгольського періода, ета форма купольного креста часто встречаєтся на Пськовщине, как-то на куполе церквіУспенія богородіци в селе Мелетово, воздвігнутой в 1461 году.
Вообще ж символіка православного храманеоб'ясніма с точки зренія естетічеського (а посему статічеського) воспріятія, но, напротів, вполне раськриваєма для осмисленія іменно в літургичеськойдінаміке, так как почті все елементи храмової символіки, в разних местах богослуженія, усваївают себе разниє значенія.
Крест "трілістниковий"
У Россиі ета форма креста употребляєтся чаще за других для ізготовленія напрестольних крестов. Но, впрочем, можем відеть єє іна государственних символах. "Золотой русській трілістний крест, стоящий на серебряном опрокинутом полумесяце", как сообщаєтся в "Российськомгербовнике", ізображался на гербе Тіфлісськой губернії
З олотой "трілістник" (рис. 39) также імєєтся на гербе Оренбургськой губернії, на гербе города ТроїцкаПензенськой губернії, города Ахтирки харьковськой и города Спасська тамбовськой губерній, на гербе губернського города Чернігова и т.д.
Крест "мальтійській", ілі "георгиевській"
Патріарх Іаков пророчеські почтіл Крест, когда "верою поклонілся, - как говоріт Апостол Павел, - на верх жезласвоєго" (Евр. 11,21), "жезла, - раз'ясняєт святой Іоанн Дамаськін, - служівшего ізображенієм креста" (О святих іконах, 3 ел.). Вот поетомусегодня над рукоятієм архиерейського жезла імєєтся крест, "ібо крестом ми, - пішет святой Симеон Солунській, - путеводімся и пасемся, запечатлеваемся,детоводимся и, умертвівши страсті, прівлекаємся к Хрісту" (гл. 80).
Кроме всегдашнего и повсеместного церковного употребленія, ета