МИТРОПОЛИТ АНДРЕЙ ШЕПТИЦЬКИЙ ТА ЙОГО ПАСТИРСЬКЕ НАВЧАННЯ ПРО РЕЛІГІЙНО-КАТЕХИТИЧНЕ ВИХОВАННЯ ДІТЕЙ ТА МОЛОДІ

ЗМІСТ

ЗМІСТ………………………………………………………………………………...2

ВСТУП………………………………………………………………………………..3

РОЗДІЛ 1. ВЕЛИЧ ОСОБИ МИТРОПОЛИТА АНДРЕЯ ШЕПТИЦЬКОГО. ПАСТИРЯ І УЧИТЕЛЯ УКРАЇНСЬКОГО НАРОДУ……………………………..4

РОЗДІЛ 2. РЕЛІГІЙНО-КАТЕХИТИЧНЕ НАВЧАННЯ ТА ВИХОВАННЯ МИТРОПОЛИТА АНДРЕЯ ШЕПТИЦЬКОГО…………………………………..16

2. 2. Батьківські настанови Архипастиря Андрея Шептицького………………..19

2. 3. Найважливіші принципи християнського виховання дітей та молоді…….23

РОЗДІЛ 3. МАТЕРІАЛЬНА ТА ДУХОВНА ОПІКА АРХИПАСТИРЯ АНДРЕЯ ШЕПТИЦЬКОГО…………………………………………………………………..27

3. 2. Допомога Митрополита Андрей для шкіл, гімназій, бурсів……………….31

ВИСНОВКИ………………………………………………………………………...37

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ……………………………………...39

ВСТУП

Кожна людина, яка приходить у цей світ – має своє призначення. Бог призначив кожному індивіду сповнити якусь місію, але Господь є Творцем не тільки людини, а й народів. Так само як і людина – кожен народ має призначену ціль від Бога. І Господь кожному народові посилає обраних мужів, які ведуть народ до сповнення цієї цілі.

Всемилостивий Господь обдарував наш український народ багатьма постатями, велитнями духа, з якими тісно пов’язана історія України. Такі особистості як Володимир Великий, Ярослав Мудрий, Йосафат Кунцевич і багато інших є даром Божим для нашого народу.

Прослідкувавши історію цих постатей, можна ствердити, що кожен із них діяв і працював у певний період часу. Так, у ХІХ столітті Господь дарував Україні генія, людину, яка піднесла національну свідомість – Тараса Шевченка. Другою подібною особистістю, яка мала вагомий вплив на хід історії українсього народу і Церкви в ХХ столітті був Митрополит Андрей Шептицький. Західно-Європейські історики говорять про велич цієї людини, яка своїм розумом, передбачливістю, второпністю стала однією із найбільших постатей Вселенської Церкви ХХ століття.

Сучасні історики зробили великий поступ у дослідженні особи Кир Андрея. Протягом останніх років видано багато наукових праць, статтей, архівних матеріалів, які висвітлюють діяльність Владики Андрея. Істориками, науковцями, священиками проведено багато конференцій і заходів, присвячених року Митрополита Андрея (2001 рік). Хоча опрацьовано велику кількість матеріалів, проте далеко не до кінця досліджено його життя, громадська діяльність, пастирське служіння.

РОЗДІЛ 1.

ВЕЛИЧ ОСОБИ МИТРОПОЛИТА АНДРЕЯ ШЕПТИЦЬКОГО. ПАСТИРЯ І УЧИТЕЛЯ УКРАЇНСЬКОГО НАРОДУ

Митрополит Андрей Шептицький був високо освіченою людиною, закінчив гімназійне навчання, вивчав багато іноземних мов, був офіцером австійської кавалерії. У вересні 1899 року був висвячений на єпископа. В його особі поряд з освіченістю і духовною витонченістю гармонійно поєднувався надзвичайний дар організатора, який засновував школи та академії, підтримував богословські студії й світську науку, пресу, сакральне мистецтво і збереження історичних пам’яток.

1.1. Життєвий шлях Митрополита Андрея Шептицького

Рід Митрополита Андрея Шептицького є одним із найвеличніших і найстаріших родів Європи, який славився чотирьма греко-католицькими єпископами [Див. 14, 25].

Роман-Олександр-Марія Шептицький народився 29 липня 1865 року у селі Прилбичі Яворівського повіту. Батько Митрополита, Іван Шептицький був власником Прилбич, маршалком повітової ради Яворівського повіту і послом до Галицького сейму. Хоч і був спольщеним і латинського обряду, проте, вважав себе “русином”. Мати Митрополита Софія, була дочкою графа Олександра Фредри, відомого польського поета і драматурга. У сім’ї Шептицьких було семеро дітей, серед яких Роман був старшим. Мати Софія була високо освідченою жінкою. Вона знала польську, українську, німецьку, французьку, англійську мови, яких навчила свого сина Романа.

Від своєї матері майбутній Митрополит отримав добре релігійне і громадське виховання. Своє дитинство Роман провів у рідних Прилбичах, в 1875 році він розпочав гімназійне навчання, студіюючи перші чотири класи приватно вдома, 1879 році розпочав п’ятий гімназійний клас у місті Кракові, 1883 році закінчив гімназію із відзнакою. Згодом згідно бажання батька Роман став офіцером австрійської кавалерії, але невдовзі через важку хворобу скарлатини був вимушений залишити військову службу. В 1885 році засновує товариство студентів-католиків “Соцієтас Гозіяна”, у якому орзанізовує католицьку молодь. В квітні 1886 року Роман був на аудієнції у папи Лева ХІІІ. Папа благословив наміри молодого юнака вступити у чернецтво, 1887 році Роман приїхав до Києва, де зустрівся з професором Володимиром Антоновичем і славним істориком Михайлом Грушевським. Пізніше він прибув до Москви, де запізнався із великим філософом Володимиром Соловйовим, 19 травня 1888 року Роман здобув ступінь доктора права [Див. 17, 34].

Згодом він відвідує другий раз Італію і ще раз одержав благословення папи Лева ХІІІ на вступлення у монастир, 1 липня 1888 року Роман вступив до отців Василіян, де після монаших обітів одержав чернече ім’я Андрей. Протягом 1889 – 1890 років вивчав право у Мюнхені та філософію у Відні. В 1890 –1891 роках захистив ступінь докторську десертацію з філософії. Дня 11 серпня 1892 року в Кристинополі, що на Львівщині, Андрей складає вічні обіти, а з вересня того ж року з рук Перемишльського єпископа Юліана Пелеша отримав священичі свячення і 11 вересня в своїх рідних Прилбичах відправив свою першу Службу Божу. Закінчивши свої богословські студії у Кракові, отець Андрей був іменований магістром новіціату. Мав тоді ледве 30 років і був першим ченцем Чину Святого Василія Великого, якого наділили цим званням після початку реформи чину у 1882 році.

Дня 22 серпня 1892 року був висвячений єпископом Юліаном Пелешем на священика, 1896 року отця Андрея було вибрано ігуменем монастиря святого Онуфрія у Львові, 26 серпня 1898 року отець Андрей переїхав у місто Кристинопіль для викладання морального і догматичного богослов’я у монастирі. У вересні 1899 року 34-річного Андрея Шептицького було висвячено на єпископа і