і на оплату боргів бурси. Українська ремісничо-промислова бурса імені Андрея Шептицького у Львові, ціллю якої було навчання української молоді на ремісників та промисловців і їх виховання у національному дусі, відчувала брак приміщень, де б могли вчитися всі учні. Управа бурси звернулася до митрополита Андрея із проханням про допомогу у придбанні приміщення. Для цієї бурси митрополит постійно надавав фінансову допомогу, дерево для опалення, допомагав у працевлаштуванні учнів [Див. 6, 399].
Промислово-реміснича школа у Львові склала подяку митрополитові Шептицькому за матеріальну допомогу у сумі 380 доларів. Школа імені Бориса Грінченка у Львові склала найщирішу подяку митрополитові Шептицькому за опіку. Батьківський комітет другої жіночої учительської семінарії у Львові склав подяку за оплату навчання найбідніших дітей митрополитові Шептицькому, який постійноспонсурував даний заклад. Товариство “Батьківський кружок” при філії Державної гімназії з українською мовою навчання у Львові звернулося до Кир Андрея із проханням про матеріальну допомогу на вакаційну оселю для 80 учнів гімназії у селі Ямні, повіт Яремча, за яку пізніше щиросердечно дякують [Див. 9, 233].
Управа дівочої школи імені Бориса Грінченка просить владику про Свято-Миколаївський дар для найбіднішої дітвори і складає велику подяку. Відділ “Братської помочі” питомців Папської Східної Семінарії звернувся до митрополита із проханням про матеріальну допомогу для вбогих студентів, за яку пізніше щиросердечно дякують. Богословське наукове товариство у Львові склало митрополитові подяку за матеріальну допомогу в сумі 3 500 на влаштування курсу. Товариство українських студентів-католиків “Обнова” у Львові звернулося до владикиіз проханням про матеріальну допомогу у сумі 1000 золотих на поїздку делегатів товариства у Париж на конгрес Рах Котопа [Див. 13, 57].
Богословська секція при читальні українських студентів-богословів імені Маркіяна Шашкевича у Львові подякувала владиці за уділення степендії в сумі ста золотих для студентів, які брали участь в таборі “Орлів” КАУМ. Жіноча промислово-реміснича бурса заборгувала перед міською “касою ощадности” 9 тис. золотих. Через велику кількість учнів їм було важко сплатити борг, тому звернулися до митрополита про матеріальну допомогу [Див. 8, 32].
Батьківський комітет дівочої гімназії “Рідної Школи” імені Іллі і Іванни Кокорузгів у Львові звернувся до митрополита з проханням про матеріальну допомогу для найбідніших учениць гімназії, за яку згодом щиросердечно дякують [Див. 15, 89].
Управа дівочої школи імені Бориса Грінченка просить владику про святковий дар з нагоди Христового Воскресіння для 205 дітей і дякують. Батьківський кружок придівочій школі імені Бориса Грінченка дякує митрополитові за даток на шкільні оплати для найбіднішої дітвори. Турбота владики була звернута також до українських дітей за кордоном. Управа товариства “Українська школа на еміграції” у Варшаві подякувала владиці за жертвенну допомогу. Митрополит був постійним меценатом даного закладую
Товариство допомоги для української шкільної молоді в таборах інтернованих у Польщі, яке знаходилося у Варшаві просить матеріальної допомоги. Управа бурси імені Симона Петлюри у Перемишлі складає владиці подяку за пожертву 30 золотих [Див. 10, 22].
“В Рженицях є удержувана міністерством закордонних справ українська гімназія для емігрантських дітей. Підпори на її удержання є так малі, що ледве вистачає на закуплення найнеобхідніших потреб. Щоби молодь згаданої гімназії, також і народної притулкової школи в Подебрадах, не була без релігійного виховання, празька греко-католицька парохія зорганізувала катехитичний фонд, який би здобував для учеників потрібні книги і гроші для подорожніх видатків катехита. Підписаний парох, як катехит згаданих шкіл звертається до Вашої Ексцеленції з покірнішою прозьбою, допомогти нам ласкаво в нашій акції…”. Пізніше слідує подяка отця-пароха владиці за надану допомогу: 30 примірників “Золотий ключ до неба”, 10 примірників “Історії Церкви”, 8 примірників “Догматики”, 6 примірників “Етики”, 10 примірників “Життя святого священомученика Йосафата” [13, 100].
Священик Іван Чисариц у Празі повідомляє владику, що одержав від Кир Андрея 50 молитовників для шкільної молоді. За одержаний дар парох від себе і від дітей висловлює владиці щиросердечну подяку. Допомоговий комітет при Українській Реформованій Реальній гімназії в Ржевницях просить владики матеріальної допомоги на утримання незаможніх учнів гімназії. Пізніше слідує подяка владиці за дар 50 золотих. Команда Союзу Українських Пластунів Емігрантів висловлює владиці подяку за фінансову допомогу і подає звіт команди [Див. 15, 91].
“Звертаємося до Вас, як до добродія української молоді, а вже спеціально пластової – до Вашої Ексцеленції, ласкавої доброти, в надії, що і цей раз в таку тяжку хвилину підтримаєте змагання нашої пластової молоді…І так тепер уже маємо пластові відділи в Празі, Ржевницях, Брині, Братіславі, Відні, Загребі, Граці, Парижі та Данцігу…Хочемо збудити в нашій збудованій молоді почуття любові і краси рідної природи. А, що найважніше, наблизити молодь до себе, зібрану зі вісх усюд. В таборі має вона зжитися і зрозуміти себе”. Організація просить у владики фінансової допомоги за яку пізніше щиро дякують.
Союз Українського Сокільства у Чехословаччині звертається до владики із проханням про матеріальну допомогу на ІХ Всесокілівський З’їзд. Пізніше висловлюють щиру подяку за надану фінансову допомогу. Пластовий Кіш при Українській Реальній гімнназії в Ржевницях (ЧСР) просить владики фінансової підтримки на слов’янський з’їзд пластунів у Празі. Пізніше щиросердечно дякують владиці за дар сто корон.
“В кінці липня 1933 року відбудеться у столиці Мадярщини – Будапешті з’їзд усіх пластунів цілого світу… Тут Молода Україна зможе виявити свої здібності, силу творчості, багатства культури та життєздатність свого народу. Українська молодь, об’єданана в українську округу в Ч. С. Р. у найбільшій мірі відчуває потребу й необхідність взяти