Католицька церква, її походження, особливості віровчення і культу

Католицизм – це західний напрям у християнстві. Чисель-ність його прихильників переви-щує один мільярд чоловік. Най-більше католиків у країнах Ла-тинської Америки, Європи, Африки, Азії. У країнах Східної Європи католицизм поширений у Чехії. Словаччині, Польщі, Біло-русії, Литві, Україні. В органах державної влади України за-реєстровано близько 700 громад римо-католицької церкви.

Католицька церква виникла в 1054 р. внаслідок розколу в християнстві. Процес її фор-мування тривав до 1204 р. і від-бувався в умовах гострої бороть-би між феодальними державами за сфери впливу. Пізніше римська церква дістала змогу стати ідео-логічним центром з об'єднання роздрібнених держав і князівств феодальної Європи в єдину полі-тичну систему. Це посилило вплив церкви на політичне життя, зміц-нило її позиції, сприяло утвер-дженню зверхності влади папи римського над державною.

Характерними особливостями католицької церкви є:

а) високий рівень централізації управління й організації ду-ховного життя. Такий централізм застерігає католицьку церкву від сепаратизму, забезпечує конфесійну монолітність;

б) концентрація вищої церковної влади в руках римського первосвященика, якому присвоєно титул папи, тобто батька хрис-тиянської церкви. Це абсолютизм католицької церкви;

в) претензія на зверхність влади папи римського над держав-ною владою (владою королів, імператорів, князів, президентів). Цим зумовлені намагання втручатися у внутрішні справи тих дер-жав, де панує католицизм;

г) право папи доповнювати основи християнського віровчення новими догматами, обрядами та іншими культовими елементами. Це зумовлює динамічність релігійного життя католицької церк-ви, дає можливість пристосовувати її віровчення до конкретно історичних умов, істотно відрізняє від православ'я.

Католицизм формувався як ідеологія феодального суспільства. Вище католицьке духовенство мало привілеї нарівні з дворянами у феодальному суспільстві. Церква та монастирі були великими феодальними власниками. Лише після утвердження ка-піталізму в європейських країнах католицизм став різновидом ідеології буржуазного суспільства. Тепер католицька церква воло-діє величезною власністю, вартість якої становить десятки мільярдів доларів. Вона — великий підприємець, банкір-лихвар, монополіст засобів масової інформації тощо.

Основою віровчення католицької церкви є Біблія і свята спад-щина, яку становлять рішення 21 собору, повчання римських пап і так званих отців церкви (провідних богословів).

Стрижнем віровчення є християнський Символ віри, тобто визнання і поклоніння Святій трійці, Богоматері, святим, Ісусу Христу, дотримання семи християнських таїнств, здійснення лі-тургії.

Католицькі богослови, на відміну від православних, вва-жають за необхідне до основ віровчення вводити нові догмати. Першим відступом від загальноприйнятих у християнст-ві догматів було рішення Толедського собору у 589 р., який допов-нив Символ віри тим, що благодать Господня надходить не лише від Бога-отця, а й від Бога-сина (філіокве). Це було зроблено для того, щоб посилити релігійну значущість Ісуса Христа й укріпити авторитет папи римського у християнстві. На третьому Вселен-ському соборів 431 р. був прийнятий догмат, що діва Марія є Богородиця. Його визнають усі християнські течії. Потім Папа Пій IX у 1854 р. проголосив догмат про непорочне зачаття Богородиці. У 1950 р. Папа Пій XII ввів догмат про вознесіння діви Марії після смерті на небо. У 1964 р. Папа Павло VI проголосив Богородиця) «матір'ю церкви». Всі ці доповнення були введені папськими енцикліками. Нововведення римських пап до християнських догматів не поділяють православні і про-тестанти.

Одним із основних є догмат про главенство папи римського в християнстві. Цей католицький догмат обґрунтовується тим, що папа є спадкоємцем апостола Петра, а останній був призначений заступником Ісуса Христа на землі і названий засновником церкви.

Важливе місце в католицизмі посідає догмат про пра-во церкви забирати у святих «надлишок добрих справ», нагромаджувати їх у себе (скарбничка добрих справ) і продавати тим людям, у яких не вистачає для спасіння власних добродійних вчинків. Квитанції про факт продажу як гарантія законності вчиненої операції видавались як папські гра-моти, що називались індульгенціями (від лат. indulgentia — милість, прощення). Торгівля індульгенціями була поширена в епоху серед-ньовіччя і нерідко набувала скандальних форм, що підривало авто-ритет церкви. Проте ця торгівля приносила їй казкові прибутки. Гостра критика з боку прогресивних діячів науки та культури змусила католицьку церкву відмовитися від продажу індульгенцій.

Догмат про чистилище був введений Флорентійським собором у 1439 р. і підтверджений Тридентським собором у 1562 р. Це місце, де перебувають душі грішників перед тим, як потрапити у потойбічний світ. Цей догмат повинен стимулювати пожертву-вання на користь церкви з боку рідних і близьких померлого като-лика, вселяти надію, що часті пожертвування, наймання служб за упокій душі небіжчика прискорюють очищення від гріхів і допома-гають їй швидше потрапити до царства Божого. Православні не визнають цього догмату.

Католики зобов'язані вірити в непорочне зачаття Ісуса Христа і його матері діви Марії, так само в те, що Божа матір тілесно вознеслася на небо, царствує там зі своїм сином і Богом.

Особливе значення в католицизмі відіграє догмат про непогрішимість папи римського, коли він виступає з питань релігійної віри і моралі. Цей догмат був прийнятий першим Ватиканським собором у 1870 р. Православні віруючі, протестанти цих католицьких догматів не визнають.

Багато специфічних особливостей має культ католицької церкви. Богослужінню притаманна пишна театралізованість. Вона відправляється переважно латиною і в супроводі музики. В інтер'є-рах храму домінують скульптури. Під час богослужіння католики в храмі сидять, коли стають на коліна, то підкладають подушечки. Вони хрестяться п'ятьма пальцями з лівого плеча па праве.

Певні відмінності є і в обрядах католицької церкви. Обряд хрещення дітей проводять у два етапи. Спочатку дають ім'я новонародженому і кроплять його водою. Миропомазання, або кон-фірмація