У католицизмі більше, ніж в інших релігіях, поширений культ діви Марії. Богородиці присвячено цикл релігійних свят, вона розглядається як заступниця жінок і зразкова мати, яку треба наслідувати. Екзальтоване поклоніння Богородиці задовольняє певні соціально-психологічні потреби віруючих католичок. Зазначимо, що образ діви Марії як заступниці жінок і як втілення любові до них історично витіснив попередні образи богинь у дохристиян-ських релігіях. Католицизм асимілював багато елементів християн-ських релігій, переосмисливши їх. Досить поширеними є культ святих реліквій, поклоніння «святим місцям», віра в чудеса тощо. Все це є виявом зв'язку католицизму з дохристиянськими релігіями. У святах католицької церкви використовуються різні елементи традиційних народних свят і карнавалів.

Другий Ватиканський вселенський собор.

Модернізм сучасного католицизму

Важливе значення для католицької меркни маг другим Ватиканський вселенський собор (1962 —1965 рр.). Головним питанням, порушеним на ньому, було уточнення соціальної доктрини католицької церкви з метою пристосування її ідеології та діяльності до сучасних умом. Упродовж роботи собору суто теологічні й доктринальні питання поступилися місцем соціальним завданням монастирської діяльності. Висловлений новий погляд щодо ролі церковної ієрархії та духовенства м суспільстві, їхня діяльність визначена не як форма церковної клади, а як служіння людям, суспільству. Собор взяв курс на подолання релігійної нетерпимості. Ватикан тепер налагодив ні/шостій з нехристиянськими церквами, зробив акцент на розвиток екуменізму. Дещо змінилося ставлення Затикану до православних і протестантів, почастішали зустрічі їх ієрархів, практикуються конференції з актуальних пи-тань, спільні богослужіння.

У наш час посилився процес модернізації католицького віро-вчення та культу. Переглядаються деякі догмати Біблії, богослужін-ня замість латини почали відправляти національними мовами; замість органної музики використовують національні мелодії (в і Африці — бубни); спрощуються деякі обряди, дозволено причащати віруючих хлібом і вином; до місіонерської діяльності активно залучаються миряни, посилена їхня роль у житті релігійних громад; перебудовується спосіб життя в монастирях. Вирішено періодич-но скликати у Ватикані синод єпископів і кардиналів для обгово-рення актуальних питань сучасності. Консервативні кола Ватикану виступають проти модернізму, за збереження віросповідних традицій. Вони остерігаються дискредитації ідеї боговстановленості й абсолютної істинності догм католицької церкви.

У соборі брали участь 2500 ієрархів католицької церкви, були спостерігачі від 28 церков і політичних організацій. Собор прийняв 16 важливих документів: 4 конституції («Про св. літургію», «Про церкву в сучасному світі» тощо), 9 декретів («Про засоби соціального спілкування», «Про екуменізм», «Про апостолат мирян», «Про східні католицькі церкви» тощо), 3 декларації («Про взаємини з нехристиянськими церквами», «Про релігійну свободу», «Про християнську освіту»).

Собор відобразив суперечливий характер ідеології і політики Ватикану в сучасному світі. Він не міг вирішити всіх проблем, які порушила сучасна епоха перед католицькою церквою. Боротьба різних течій усередині церкви не зменшилась, а навіть посилилася. Вона ведеться переважно навколо питань внутрішнього і зовнішньо-го життя церкви. Зростає опозиція у лавах тих католиків, які вимагають модернізації віровчення, скасування догмату про целібат, визнання за жінками права бути священиками тощо. Відбуваєть-ся процес політичної диференціації серед католиків. Зростає рух за активну участь церкви в соціально-політичних процесах, участь віруючих у боротьбі за мир, соціальну справедливість і демократію.

Організаційна структура та система управління

католицької церкви

Католицька церква як релігійна організація має свою організа-ційну структуру, її низова ланка — церковні парафії. За терито-ріальною ознакою вони об'єднуються в єпархії. На основі їх утворюються архієпископства та митрополії. Зазначені організацій-ні структури очолюються єпископами. Сукупність єпархій чи архієпархій у межах однієї держави утворює національну като-лицьку церкву, яку очолює кардинал. Ніякої самостійності націо-нальні церкви не мають. Вони є складовими частинами єдиної католицької церкви і повністю підлягають папі римському.

У католицизмі існує чітке розмежування духовенства та мирян. Функція духовенства — піклуватися про спасіння мирян, пропагувати католицизм, зміцнювати основи релігійної віри. Серед духовенства існує чіткий ієрархічний поділ: диякон, священик, єпископ. Кожний ступінь має свою внутрішню градацію. Напри-клад, ранг єпископа містить такі ступені, як архієпископ, митро-полит, патріарх і папа. Особливістю католицького духовенства є те, що всі священики та ченці повинні дотримуватися целібату, тобто не одружуватися. Загальна кількість католицьких свяще-ників і ченців у світі нині досягає понад 2 мли чоловік.

Папа римський — глава католицької церкви, якого обирають довічно з числа кардиналів. У руках папи сконцентрована вся церковна і світська влада в межах католицьких конфесій і Ва-тикану.

Ватикан — релігійний та адміністративний центр католи-цизму, місто-мікродержава, що розташоване на території Рима і примикає до головного католицького храму — Собору святого Петра. Площа Ватикану — 44 га, населення — майже тисяча чоловік, а державних службовців утричі більше. Він має усі атри-бути державної влади: герб, прапор, гімн, гроші, пошту, поштові марки, жандармерію, в'язницю, трибунал, залізницю з вокзалом, ЦН армію у тисячу чоловік, радіостанцію, телеграф, щоденну газету та іншу пресу, дипломатичний корпус.

Собор — вищий законодавчий орган римо-католицької церкви. Скликається в міру потреби. Для вирішення поточних справ при папі як дорадчий орган діє синод, або кардинальська колегія, до складу якої входять 140 кардиналів, серед них переважають євро-пейці та представники США.

Римська курія — орган, який виконує функцію уряду і через який папа здійснює безпосереднє керівництво католицькою цер-квою. До її складу входять конгрегації, трибунали, секретаріа-ти, комісії, бюро, управління і громадянське губернаторст-во. Керівників цих структур призначу папа. Головним управ-лінням курії є стат-секретаріат. Його очолює призначена папою особа, падроне (кардинал-господар), тобто стат-секретар. Він