події християнська церква й вста-новила одне з своїх свят. Відзначається воно на соро-ковий день після Пасхи і тому постійної дати не має. Ґрунтуючись на біблійних оповідках, християнські теологи запевняють, що воскресіння Христа відкри-ває праведникам шлях до неба, до воскресіння після смерті. У "Настольной книге священнослужителя" православної церкви записано: "Христос вознісся на небо, як первісток з мертвих, явивши у своїй Особі початок спокутуваної і відроджуваної ним людської природи".
Але ще задовго до виникнення християнства міфи про вознесіння на небеса людей, героїв і богів були поширені серед багатьох народів. У дохристиянській міфології серед "вознесених на небеса" — грецький герой Геракл, засновник Риму Ромул, римський імператор Цезар і його наступник Август, індуїст-ський бог Крішна, фінікійський бог Адоніс, бог Мит-ра, якого вшановували в Ірані, Передній Азії, Індії та ін. Християнство запозичило ідею вознесіння з вірувань фінікійців, іудеїв та інших народів.
Впроваджене разом з християнством у Київській Русі, це свято не мало значного поширення в побуті віруючих і довго залишалося суто релігійним, церков-ним святом.
Трійця, або П'ятидесятниця. Це свято, яке у пра-вослав'ї також належить до "двонадесятих", встанов-лене в пам'ять чудесного явища: на п'ятдесятий день після воскресіння Христа на його учнів (апостолів) зійшов "Святий Дух" і вони заговорили різними мо-вами, хоча до того їх не знали.
В Україні свято Трійці злилося з місцевим святом первісних слов'ян — семиком (інша назва "Зелені Свята") — і запозичило у нього побутовий зміст. Стародавні слов'яни по-в'язували семик із завершенням весняних робіт. Його мета — улещання духів рослинності у відповідальний період цвітіння і косіння трав та хлібів. У православ'ї свято Трійці пов'язане з помином душ померлих ро-дичів (так звана поминальна субота). Спас. В основу свята покладено євангельську ле-генду про чудесне перетворення Христа: наприкінці свого земного буття засновник християнства привів своїх учнів на гору і під час молитви "перетворився": "вигляд обличчя його змінився", "одяг його став білим; блискучим, а голос з неба підтвердив його бо-жественне походження".
Здвиження. Свято Здвиження Хреста Господньо-го — одне з найважливіших свят, присвячених культу хреста — символу християнської віри. З хрестом церква пов'язує кілька міфічних подій. Про одну з них священики завжди згадують у святкових про-повідях. За переказами, римський імператор Костян-тин, який дозволив вільне сповідування християнства, ще бувши "язичником", перед однією з найбільших своїх битв мав чудесне видіння: на небі немовби з'явився осяяний хрест з написом: "Ним перемагай!" Тієї ночі, за церковною легендою, імператорові з'явився уві сні сам "Син Божий" Ісус Христос і по-радив взяти у битву прапор із зображенням хреста. Костянтин зробив все, як велів Христос. Крім того, він наказав своїм легіонерам намалювати знак хреста на щитах. У битві Костянтин одержав перемогу і, як за-певняють церковні історики, з того часу увірував у чу-додійну силу хреста.
Богородичні свята. Окрім свят на честь Христа і божественної Трійці християнська церква встановила ряд свят на честь його матері — Богородиці. Це: Різд-во Богородиці, Введення у храм, Благовіщення, Пер-шої і Другої Пречистої, Покрови (перші чотири зара-ховують до "двонадесятих" свят) і багато свят на < честь її "чудотворних" ікон.
У вшануванні діви Марії-Богородиці наявні сліди вшанування стародавніми народами богині землі.
На створення образу християнської Богородиці значний вплив справили уявлення стародавніх єгиптян про богиню Ісиду. У християнських творах Богородиця зображується у вигляді "цариці небес-ної", крилатої небожительки, "оповитої в сонце". На голові в неї — вінок з дванадцяти зірок. Дав-ньоєгипетська богиня Ісида також зображувалася не-бесною царицею, вона також народила, за вченням стародавньої релігії, божественного сина — "спасителя" Гора. Подібна християнська Богородиця і до богині сирійців та фінікіян — Астарти. Стародавні народи вклонялися цим богиням, вважаючи їх боже-ствами родючості землі, худоби, заступницями землеробства. Цими властивостями наділена й Богоматір християнства.
Свято Введення в храм Богородиці, згідно з учен-ням християнської церкви, пов'язане з передачею трирічної Марії на виховання до єрусалимського храму. Благовіщення — свято, що має своїм змістом опо-відь про одержання Марією повідомлення від архан-гела Гавриїла, що вона народить від "Святого Духа". На Україні це свято пов'язувалося церквою з почат-ком весняних польових робіт ("свячення" насіння тощо) і прикметами про майбутній врожай.
еликим святом православної церкви встановлене в пам'ять чудесного явлення Богородиці, яке нібито відбулося 910 р. у Влахернському храмі Богородиці в Константинополі. Під час нічного бого-служіння юродивий Андрій, зарахований пізніше до святих, бачив, як Богоматір, котру обступили ангели і святі, з'явилася у повітрі, помолилася про спасіння світу від бід і страждань і розпростерла над усіма свій покров у вигляді широкого тонкого серпанку.
аска (Великдень). Серед багатьох християнських релігійних свят особливе місце належить святу Пасхи. Святкування Пасхи встановлене першими христия-нами в пам'ять "страждань, смерті і чудесного вос-кресіння" Ісуса Христа.
Православ'я в Україні складалося на протязі ба-гатьох століть і є логічним продовженням київського християнства. Його специфіка у обрядово-культовій сфері, мистецькому оформленні церков, оригіналь-ному трактуванні деяких канонів обумовила форму-вання в ньому таких рис, як демократизм, соборноправність, народність, віротерпимість, гуманізм. Свій практичний вираз українське православ'я знайшло у русі за створення української автокефальної право-славної церкви та її визнання вселенським право-слав'ям
Католицизм — один з трьох основних напрямів християнства, що має ряд особливостей у віровченні, відправленні культу та організації. Сучасний католи-цизм поширений у країнах Європи, Північної та Південної Америки, а також Африки, Азії і нараховує 1 млрд. 17 млн. 580 тис. віруючих.
У питаннях віровчення католицизм має багато