спільного з православ'ям: віра у два джерела віро-вчення "Святе Письмо" і "священний переказ"), Божественну Трійцю, рятівну силу церкви, наявність безсмертної душі, потойбічне життя тощо. Є загальні риси і з обрядовості. Але водночас віровчення та культ католицизму мають деякі відмінності. За погля-дами католицьких богословів, Дух Святий йде не тільки від Бога-Отця, а й від Бога-Сина (вчення про філіокве; з лат. filioque — "і сина"). Поряд з раєм та пеклом католицизм визнає чистилище, де Душа нібито знаходиться доти, поки її не відправлять до раю. Католицька церква вчить, що тривалість перебу-вання у чистилищі залежить від молитов та пожертву-вань родичів і друзів померлого. У католицизмі значнішою мірою, ніж у православ'ї, розвинуте шану-вання Богородиці. Католики вірять, начебто Марія, на відміну від усіх інших святих, вознеслася на небо не лиш і душею, а й тілом. Вчення про Марію не-обхідне церкві для поширення свого впливу серед жі-нок. Однією з головних відмінностей католицизму від інших напрямів у християнстві є вчення про зверх-ність римського папи (мається на увазі претензія бути керівником усіх християн) та догмат папської непогрішності у справах віри й моралі. Католиць-кому духовенству всіх рангів заборонено одружува-тися.
Головним богослужінням у католицькій церкві є меса (літургія), яка до нещодавнього часу проводила-ся латинською мовою. Для посилення впливу на па-рафіян тепер дозволено користуватися національними мовами і вводити у літургію національні мелодії. Де-які відмінності є у формі проведення таїнств: хре-щення проводиться не зануренням немовляти у купіль, а обливанням; на відміну від православних, католик я причащаються тільки хлібом, випеченим з прісного тіста; миропомазання (конфірмація) здій-снюється не над немовлям, а у 7—8-річному віці; сповідь здійснюється перед особливою сповідальницею, де священик відгороджений від того, хто сповідається.
Очолює католицьку церкву папа римський, який діє за допомогою особливої системи установ (її нази-вають "римською курією"). Усі ці установи (сек-ретаріати, конгрегації, трибунали, комісії) є за своєю сутністю особливого роду міністерствами, які керують різними галузями церковного життя (монастирі, ре-лігійна освіта, церковні кадри, контроль за обрядами тощо). Усі найважливіші центральні органи управ-ління церквою очолюють вищі католицькі ієрархи — кардинали.
Папська курія знаходиться у місті-державі Ватикані, світським главою якого (монархом) є папа. На протязі останніх 20-ти років католицьку церкву очо-лює папа Іоан Павло II (нар. в 1920 p.). Обирається папа на конклаві (зборах) кардиналів довічно. Він вважається вікарієм Христа, вищим главою вселен-ської церкви, західним патріархом, примасом Італії, архієпископом Римської провінції, сувереном держави-міста Ватикан, розташованим у межах Риму. Незважаючи на свої карликові розміри (44 га), Вати-кан має усі атрибути держави (збройні сили, тюрму, грошові та поштові знаки, герб, прапор, гімн).
Ватикану підпорядковані численні позацерковні політичні католицькі організації: партії, профспілки, об'єднання молоді, жінок, студентів, вчителів та ін. В цілому державний секретаріат Ватикану керує 34 міжнародними політичними позацерковними об'єд-наннями. Католицька церква розпоряджається ве-ликою кількістю газет та журналів, під її контролем і керівництвом діє широка мережа установ народної освіти.
На території України послідовники католицизму з'явилися у ХІІІ ст. В 1321 р. була заснована Київська дієцезія, у 1375 р. — Галицька, у 1427 — Володимиро-волинська, пізніше — Кам'янець-Подільська і Херсон-ська.