ДИПЛОМНА РОБОТА

з історії України

“Церква, Нація і Війна: становище Української Греко-Католицької Церкви в період Другої світової війни”

ЗМІСТ

Вступ

Розділ І. Історіографія та джерельна база дослідження

Розділ ІІ. Протистояння УГКЦ сталінському тоталітарному

режиму (1939-1914 рр.)

Розділ ІІІ. Греко-Католицька церква в період німецької окупації

України (1941-1944 рр.)

Розділ ІV. Становище УГКЦ в умовах відновленого радянського

тоталітаризму

Висновки

Список використаних джерел та літератури

Вступ

Актуальність теми дослідження. В умовах національно-культурного і духовного відродження українського народу, розбудови суверенної держави важливе наукове та громадсько-політичне значення має об'єктивне висвітлення ролі різних християнських конфесій, зокрема Української Греко-Католицької Церкви, в державотворчих процесах та духовному оновленні суспільства, формуванні національної свідомості. Актуальність даного дослідження зумовлена ще й тим, що у період тоталітарного режиму вказана проблема замовчувалась або фальсифікувалась, висвітлювалась спотворено. Українська Греко-Католицька Церква активізувала духовне життя, сприяла національному відродженню, розвитку національної свідомості, духовності та культури на західноукраїнських землях. З діяльністю УГКЦ тісно пов'язане відродження українського народу в сучасних умовах. Наукова реабілітація церкви неможлива без об'єктивного висвітлення її ролі в житті українців у минулому. Дослідження цієї проблеми детермінує відповідне бачення національно-духовного відродження України та ролі в цьому процесі УГКЦ.

Налагодження цивілізованих відносин з церквою відіграє особливу роль в процесі розбудови молодої Української держави. І держава, і церква обопільне зацікавлені у співпраці. УГКЦ після гонінь, яких вона зазнавала протягом багатьох десятиліть, потребує допомоги держави, щоб зміцнитись і відновитись в історично притаманному їй статусі. Державі потрібна допомога церкви для морального оздоровлення суспільства, піднесення його духовного і культурного стану.

У зв'язку з цим важливого значення набуває всебічне вивчення політики державної влади відносно греко-католицької церкви на різних

етапах її розвитку. Особливий інтерес для дослідження становить період 1939-1945 рр., який характеризується не лише складними політичними обставинами Другої світової війни, але і надає можливість простежити взаємовплив тоталітарних структур, як радянської, так і нацистської, на релігійні організації. Всебічний і глибокий аналіз відносин державної влади з церквою в Другій світовій війні сприятиме подоланню тієї складної ситуації, яка пов'язана з міжконфесійними суперечками. Врахування реального історичного досвіду, як позитивного, так і негативного сприятиме подоланню цієї ситуації, допоможе уникнути численних помилок при виробленні державних законодавчих актів, що покликані регулювати діяльність релігійних організації.

Предметом дипломної роботи є з'ясування становища греко-католицької церкви та її впливу на процеси політичного розвитку і національно-культурного відродження українців в Другій світовій війні, а також основні напрями і форми здійснення радянським і німецьким урядами релігійної політики. Дослідження впливу греко-католицької церкви на національну свідомість, моральні засади, національно-політичну ідеологію, культурно-просвітницьку діяльність дає можливість з'ясувати вагомість її становища в українській спільноті, великий духовний потенціал. Вивчення ролі УГКЦ в Другій світовій війні дозволить здійснити певну трансформацію отриманих результатів у сьогодення, забезпечити безперервність духовних традицій.

Аналізуючи стан наукового опрацювання досліджуваної теми, слід зазначити, що в українській і зарубіжній історіографії практично відсутні ґрунтовні, комплексні роботи, які б спеціально розглядали окреслене в бакалаврській роботі коло проблем. Але є чимало наукових праць, котрі тою чи іншою мірою торкаються даної проблематики.

Радянські автори приділили значену увагу аналізові участі греко-католицької церкви, її архієреїв та духовенства в Другій світовій війні. Діяльність УГКЦ зображувалась винятково як прояв українського колабораціонізму, підкреслювалась антикомуністична спрямованість уніатської церкви.

Перші спроби загального осмислення місця і ролі УГКЦ в Другій світовій війні робилися в публікаціях таких дослідників, як М. Чубатий, В. Липинський, В. Гоцький. Незважаючи на певну конфесійну заангажованість авторів, ці праці мали важливе значення для утвердження в майбутньому наукового підходу до вивчення ролі УГКЦ в житті українства.

Питання, пов'язані із загальною оцінкою становища греко-католицької церкви, її ролі і статусу, ставлення до неї радянського і німецького керівництва висвітлювались у працях В. Пащенка, В. Ковалюка, Ю. Волошина.

З проголошенням державного суверенітету України стала можливою поява перших об'єктивних, деідеологізованих робіт, в яких зроблена спроба загальної наукової та публіцистичної реабілітації УГКЦ, визначення її місця в національно-духовному житті народу. Особливої уваги заслуговують праці І. Андрухіва, В. Сергійчука, О. Ленартовича. Цими дослідниками у вітчизняній історіографії започатковано новітній науковий підхід до проблеми історії греко-католицизму. В зв'язку з цим слід відмітити статтю О. Лисенка "До питання про становище церкви в Україні у період Другої світової війни". Відкидаючи ідеологічні установки, автор робить спробу критичного аналізу релігійної ситуації, що склалась в Україні після приходу радянських і німецьких окупантів.

Важливу роль в осмисленні духовної сутності греко-католицизму, його націотворчого потенціалу в військовий період відіграють також

роботи українських дослідників з діаспори Ю. Федоріва, С. Мудрого. Значний внесок у розробку проблеми зробив В. Косик. У своїй фундаментальній праці "Україна і Німеччина у Другій світовій війні" він велику увагу приділив політиці гітлерівців у галузі релігії. На відміну від більшості представників діаспори, В. Косик спирається на досить солідну джерельну базу, основу якої становлять документи німецьких архівів. Велику частину цих документів автор опублікував повністю.

Важливе місце в історіографії даного питання посідають збірники документів під редагуванням вітчизняних та зарубіжних вчених, у яких висвітлюються різні аспекти діяльності УГКЦ. Зокрема, в "Літописі Голготи України" зібрано аргументовані історичні факти і свідчення, вперше опубліковано рідкісні документи. Слід зауважити, що радянські дослідники тенденційно підходили до відбору та класифікації документів, а зарубіжні збірники виявились неповними, що дещо позначилось на глибині цих досліджень і їх об'єктивності.

Отже, із наведеного огляду наукової літератури ф випливає необхідність комплексного синтетичного дослідження ролі УГКЦ в духовному житті українців в