Головною метою бакалаврської роботи є з'ясування і аналіз ролі УГКЦ в національному житті українців в Другій світовій війні, її досягнення вимагає розв'язання наступних завдань:

- проаналізувати становище церкви, з'ясувати тенденції ставлення до
неї урядів СРСР, Німеччини та Апостольської Столиці;

- дослідити характер і форми впливу УГКЦ на формування
національної свідомості та ідеології, моральних устоїв українців,

охарактеризувати комплекс чинників, за допомогою яких церква впливала на збереження їх національної ідентичності;

- простежити процес еволюції основних напрямків релігійної політики більшовиків на території України, визначити форми і методи їх проведення;

- визначити основні закономірності політичного курсу німецької влади з релігійних питань та проаналізувати його особливості в різні роки окупації;

- показати відмінність підходів у вирішенні схожих проблем двома режимами, які намагались використати Греко-Католицьку Церкву у власних інтересах;

- проаналізувати динаміку становлення та розвитку управлінських структур Греко-Католицької Церкви у зазначений період, показати їх зумовленість суспільно-політичною ситуацією в Україні; вивчити основні закономірності розгортання процесу відродження греко-католіцизму на місцях.

Хронологічні рамки дипломної роботи охоплюють період з вересня 1939 р. по 1945 р. Означений період відрізняється великими суперечностями суспільно-політичного розвитку України, що зумовлено запровадженням на її території різних політичних режимів. Перебіг тогочасних суспільно-політичних подій дозволяє не лише проаналізувати політику двох держав в галузі релігії, а й простежити її еволюцію від надання повної свободи діяльності УГКЦ до підготовки остаточної ліквідації цієї Церкви.

Практичне значення даного дослідження полягає в тому, що воно може бути використане при вивченні відповідних тем у вищих навчальних закладах, при написанні студентами курсових і дипломних робіт.

Розділ І. Історіографія та джерельна база дослідження.

Відновлення повноцінного духовного життя українського народу, його давніх традицій тісно пов'язане з нормалізацією релігійного життя. Адже релігія та церква здавна відігравали поважну роль в житті нашого народу. Головна функція Церкви душпастирська робота, однак її авторитет у суспільстві мав значення для всіх сфер життя окремої людини та суспільства загалом. Окрім того, Церква відігравала важливу ідеологічно-культурну роль, зрештою розбудова Української державності неможлива без відповідного духовно - гуманітарного підґрунтя, оскільки це супроводжується відповідною ланкою громадських моральних стереотипів, трансформацією державних і соціальних структур.

З огляду на це актуальність теми дослідження постає через необхідність вдосконалення стосунків між владою і церквою, чому сприяли б глибокі, ґрунтовні знання про відносини між владою і Греко-католицькою церквою (ГКЦ) в Україні, що мали місце в XX ст., зокрема в період Другої світової війни. Особливий інтерес для дослідження становлять 1941-1944 pp., означені не лише складними політичними обставинами Другої світової війни, а й змогою простежити взаємовплив радянської та німецької тоталітарних структур на релігію. Актуальність теми пояснюється також відсутністю комплексного дослідження релігійної політики ГКЦ 1941-1944 pp.

Сучасні стосунки між державою та церквою зумовлюють використання її величезного досвіду для розвитку духовності українського народу в державотворчому і націотворчому процесах. Всі ці фактори визначають актуальність даної роботи.

Дослідження суспільно-політичної та культурно-просвітницької діяльності духовенства у воєнний період потребувало використання великого масиву архівних джерел, опублікованих матеріалів, творчої спадщини духівників, інформації з періодичних видань, а також залучення чималої кількості монографічної, публіцистичної, мемуарної та довідкової літератури.

Від 1965 року до 1981 Апостольський Престіл видав 11 томів матеріалів під заголовком: "Апостольський Престіл і Друга світова війна (1939-1945)'". Наприклад, у третьому томі "Апостольський Престіл і релігійна ситуація в Польщі і в Ватіканських країнах 1939-1945" є листування українських владик з Апостольським Престолом у часи війни [42].

Із джерел, які найяскравіше відображають різнобічну діяльність ГКЦ, вирізняється епістолярна спадщина ієрархів, її аналіз дає змогу простежити вагому роль ГКЦ у житті галицького суспільства, всебічно дослідити екуменічну діяльність церкви і її роль у консолідації українського національного життя.

Важливе значення для аналізу діяльності ГКЦ мають фонди Центрального державного історичного архіву України у м. Львові: Греко-католицька митрополича консисторія м. Львова; митрополит Андрей Шептицький; Греко-католицький митрополичий ординаріат у Львові; Греко-католицька Богословська Академія м. Львова. Ці матеріали дозволяють в повній мірі дослідити основні напрями релігійної політики на західноукраїнських землях [63].

Найбільш інформаційно змістовним джерелом, є укомплектований ф. 201, де зібрано документи і матеріали Греко-католицької митрополичої консисторії м. Львова.

Інформаційно містким з погляду відображення діяльності митрополита ГКЦ, є ф. 358. Документи, що зберігаються в ньому, достатньо широко і всебічно розкривають основні напрями діяльності Голови ГКЦ.

Ф. 408 "Греко-католицький митрополичий ординаріат у Львові" представлено листування митрополита А. Шептицького (липень 1943 р. - березень 1944 р.) з архієпископом Б. Твардовським, в якому висвітлюється питання українсько-польського конфлікту в період німецької окупації. Опрацювання справ даного фонду дає змогу з'ясувати причини, характер та особливості цього конфлікту і роль церкви в його подоланні [42 с. 2].

Наукова цінність матеріалів ф. 451 полягає в тому, що тут містяться справи про роботу Богословської академії, Богословського наукового товариства, які розкривають питання організації навчального процесу і розвитку богословської науки в складних умовах німецької окупації.

Вагоме значення для вивчення історії Церкви мають матеріали Центрального державного архіву вищих органів влади та управління України у м. Києві. Основна їх маса зосереджена у ф. 3538 "Українська республіканська комісія по обліку збитків та злочинів, завданих німецько-фашистськими загарбниками". Опрацювання матеріалів дало змогу дослідити, культові споруди. Аналогічні дані виявлені при опрацюванні "Колекції документів з історії Великої Вітчизняної війни" -