Пророки змішують всі відомі їм кари – землетруси, напади, спустошення градом, голод і . д. Послідовність кар у пророків може мінятись. Різні кари проходять в різних і повністю віддалених один від одного місцях. Є і прямі протиріччя: наприклад, Ісая в одному місці пророкує, що Єгипет загине від засухи, внутрішньої смути, а пророк Ієремія пророкує гибель Єгипту і Ассирії від війни між собою.

Описання різних природних катаклізмів розсипані по всьому тексту книг пророків і не завжди вони зв’язані з уявленнями про наступаючий Страшний Суд, часто вони лише навіяні загальною гнітючою атмосферою того часу.

Ми не можемо спів ставити із Старозавітними бідами, які основуються на описанні природних катаклізмів (засух, землетрусів, морових язв...) якусь одну визначену, тим більше геологічну катастрофу.

Висновок: через більшість релігій і міфів народів світу проходить ідея про Кінець Світу.

В загальноприйнятому розумінні термін творення пов’язаний із біблійною моделлю походження. В розповіді про творення Всемогутній Бог готує Землю для життя і створює різні види живих організмів за шість діб. Згідно традиційній релігійній хронології, створення відбулося менше 10 тисяч років тому; але в Біблії немає точної вказівки щодо дати створення. Одні креаціоністи вважають, що Бог протягом тижня творення викликав до існування весь Всесвіт, а інші стверджують, що він існував задовго до створення Землі і всього сущого на ній, і що протягом тижня творення Бог створив тільки придатний для життя зелений світ. Біблійна розповідь у більшій мірі зосереджена на створенні самого життя, а також на факторах, що мають значення для життя, таких як світло, повітря і суша. Із творення тісно пов’язана світова катастрофа – біблійний потоп, результатом якого стали захоронення багато численних організмів у шарах земної кори, що містять закам’яніння. Всесвітній потоп пояснює існування закам’янілих залишків в контексті недавнього творення і і тому є важливим елементом концепції біблійного творення.

Термін еволюція має багато значень. Одні ототожнюють її із невеликими змінами в розмірі, забарвленні та інше, які можна постійно спостерігати у живих істот. Як креаціоністи, так і еволюціоністи вважають їх нормальною, біологічною мінливістю. Решта притримуються більш загального розуміння терміну еволюція. як послідовного ускладнення форм життя.

Дана концепція, як правило, включає в себе походження життя і розвиток Всесвіту та символізує механістичний підхід до питання про походження. Бог в ньому не відіграє ніякої ролі. Розвиток проходить ніби природнім чином. Згідно еволюційної теорії Всесвіт утворився по природній причині багато мільярдів років тому. Простіші форми життя з’явилися на Землі випадково декілька мільярдів років назад, а складні форми розвивались із простих особливо інтенсивно останніх декілька сотень мільйонів років. Існують багато інтерпретацій, які відрізняються в деталях від даної концепції.

Між двома основними поглядами на творення та еволюцію знаходяться багато численні концепції, в яких є елементи двох підходів. Вони називаються теїстичним еволюціонізмом, теорію поступового творення або деїстичний еволюціонізм. Дані моделі відкидають чисто механічні погляди, а відстоюють поступовий розвиток життя, який часто має на увазі втручання деякого бога, але відкидають біблійну розповідь про творення, здійснене в недалекому минулому.

Творення (недавнє творення, спеціальне творення та ін.)

Ця модель говорить, що Бог створив світ за шість буквальних днів, кожен з яких мав вечір і ранок. Це відбулося декілька тисяч років тому. Після сотворіння зло набуло так великих розмірів, що Бог був змушений знищити його потопом – великим катаклізмом, в результаті якого виникла більша частина осадових нашарувань, що містять закам’яніння.

Відповідно одному з варіантів цієї моделі Бог сотворив закам’яніння безпосередньо в гірських породах. Дана ідея не користується підтримкою в даний момент. Одна із причин цього – несумісність істинного Бога із створенням фальшивих закам’янінь. Ще одна альтернатива – це те, що Бог створив матерію Землі мільярди років назад, але підготував Землю для життя і створив живі істоти тільки декілька тисяч років назад за шість днів. Ця модель, яку ще деколи називають „теорію малої прогалини”, отримала значне визнання.

Але дана модель суперечить тим науковим інтерпретаціям, які відводять довгі епохи на відкладення шарів корисних копалин.

Теорія прогалини (концепція „руйнування і відновлення” або теорія великої прогалини).

Бог створив життя на Землі в далекому минулому. Пізніше, після суду над Сатаною, Він знищив все життя. Далі було творення, описане в 1-му і 2-му розділах Книги Буття. Біблія з коментаріями Сколфілда, притримує цю інтерпретацію, порівнюючи Книгу Буття, де говориться проте, що Земля була пуста (знищена), з Книгою Ісаї, яка говорить, що Бог створював землю не як пустинне місце. Отже, земля перетворилась у пустинне місце (була спустошена) після давнього створення, не описаного в Біблії.

Але немає прямих наукових , біблійних, або яких-небудь інших даних, які б підтверджували цю ідею. Наприклад, можна припустити, що ми всі були створені всього тільки 15 хвилин тому разом із повністю сформованим середовищем навколо нас і розвинутим розумом, що містить згадки про минуле. Подібні моделі можуть дати відповідь на багато запитань, але ми відкидаємо їх, оскільки вони занадто суб’єктивні. Судячи з досвіду, ми знаємо, що реальності властива постійність. Хоч є багато факторів, які говорять, що все навпаки.

Теїстичний еволюціонізм (теологічний еволюціонізм і біблійний еволюціонізм).

Бог направляє безперервний процес еволюції від простого до складного. Ця ідея вкладається в багато концепцій загальної теорії еволюції та залишає