Щодо культу як сукупності обрядів, то первісний буддизм також

засновувався на релігійній практиці своїх попередників. Найдавнішим обрядом буддизму була так звана упосата — молитовне зібрання членів чернецької громади. Воно відбувалося у мовчанні і в молитовних роздумах, чим були невдоволені миряни, присутні на зібранні. Тоді було запроваджено своєрідну спільну сповідь. Спочатку зібрання проводилися у дні повнолуння і новолуння, але з часом приводи для них ставали різноманітнішими.

Змінювалась форма організації чернецтва. Виявилась необхідність

спеціального притулку, у якому мандрівні бхікшу (монахи-злидарі), які

жебракували, могли перечекати сезон дощів, що тривав в Індії не менше трьох місяців. Такими притулками стали монастирі, що згодом перетворилися в стаціонарні заклади буддійської церкви.

З часом буддійський культ значно змінився, оскільки повинен був

задовольняти національно-духовні потреби віруючих, цілком відмінні від

інтересів і потреб аскетів. Поступово у буддизмі розвинулись елементи

культу, подібні до існуючих в інших релігіях. Буддизм звів у культ численні

реліквії. Це, зокрема, мощі святих, насамперед самого Будди, а також речі,

які, як вважається, належали їм або ними використовувалися. Крім того,

вшановуються ті населені пункти, окремі споруди, дерева, які пов'язані

(дійсно чи уявно, що неможливо перевірити) з біографією Будди або кого-

небудь з його прихильників.

Значного поширення, так само як і в католицизмі, набув культ мощей.

Останки Будди, за переказом, після його спалення стали об'єктом запеклих

суперечок між претендентами на право володіння ними. Частину Їх забрали боги-деви і злі боги — наги. решту було поділено між вісьмома племінними об'єднаннями. Усі мощі було вміщено для вічного зберігання у численні ступи. Ці споруди і тепер збереглися в Індії.

Місця, які особливо вшановувалися, ставали місцями прочанства. їх

чотири: місце, де народився Будда, де він «прозрів», місце його першої

проповіді і місце нірвани. У зв'язку з масовим прочанством споруджувались

храми, ступи; їх прикрашали графічними та рельєфними зображеннями. Крім того, розроблявся і збагачувався новими церемоніями ритуал молебнів, процесій та інших заходів, що тут проводилися. У результаті прочанства збагачувались монастирі та інші заклади буддійської церкви.

У буддизмі чимало обрядів, що належать до індивідуального культу.

Мається на увазі така форма релігійної поведінки, як бхавана — заглиблення у себе, у свій внутрішній світ з метою зосереджених роздумів про істини віри. Передбачались різні форми бхавани, але всі вони були розраховані не на масу віруючих, а на ченців, що внутрішньо відчужені від світу.

Згідно з буддизмом людина сприймає світ через свої відчуття, але вони—

не суб'єктивні уявлення індивіда, а об'єктивний факт, наслідок збудження

дхарм, часток світобудови. Життя є виявом збудження дхарм. Заспокоїти свої дхарми — це і означає взяти життя в свої руки і цим досягти мети — стану Будди, зануритися у нірвану. Але як це зробити?

Людина народжується, живе і помирає. Смерть — розпад даного комплексу

дхарм, народження — його відновлення, але вже в іншій формі. Це І є

круговерть життя, цикл нескінченних перероджень. Сума добрих і злих вчинків

визначає, у якій формі людина відродиться у наступному. Чим більше добрих — тим міцнішає карма і тим більше заспокоюються дхарми, тобто людина робить значний крок до мети, до нірвани.

Буддизм вшановує чимало рослин і тварин, вважаючи їх священними. Перш

за все це дерево бодхі з роду фікусів, під яким на Будду зійшло

просвітлення. Дуже популярний лотос — символ чистоти, духовного

просвітлення, співчуття. Всі вищі особи пантеону зображаються, коли вони

сидять на квітці лотоса, так званому «лотосовому троні».

З тварин найшанованіші змії (наги), оскільки, як вважається, вони

відіграли особливу роль у житті Будди — цар змій Нагараджа прикрив Будду своїм капюшоном під час його перебування у стані споглядання. Наги зберігали у себе один з найважливіших священних текстів буддизму до того часу, доки люди не визріли до його розуміння, і лише тоді віддали його філософу Нагарджуні. Можна припустити, що таке вшанування змій є наслідком того, що в Індії і в країнах Індокитаю культ змії існував з давніх часів.

Інші популярні тварини — слон (особливо білий), бик, лев, кінь, черепаха,

павич. Вони часто є супутниками богів або символами — замінниками вищих, середніх і нижчих персонажів пантеону. Найулюбленіші міфологічні персонажі буддизму — газелі. На згадку про двох з них, які першими вийшли з лісу і стали слухати першу проповідь Будди, над воротами буддійських храмів постійно зображують двох газелей, які стоять на колінах, а між ними — колесо з восьми спиць (символ восьмискладового колеса вчення).

Буддизм як релігія і міфологія обумовив виникнення прекрасного

мистецтва: храмової архітектури, своєрідних живопису і скульптури.

Скульптури з золота, срібла, бронзи, дерева, каменю, що зображали всіх

персонажів пантеону від вищих до нижчих, загальнобуддійських і місцевих, можна побачити у різних країнах буддійського світу.

Висновки і узагальнення

Отже, буддизм як вчення складався кілька століть і започаткувався від однієї з шраманських шкіл другої хвилі. Чинниками, що сприяли його розповсюдженню, є:

1) виникнення чернецької общини, що відіграло вирішальну роль;

2) включення в своє вчення ведичної спадщини;

3) рівність людей у духовній сфері — всі живуть у стражданні і всі мають рівні можливості для спасіння.

Зміст самого вчення зводився до наступних пунктів. Є чотири благородні істини:

1) життя повне страждань,