Особливі надії з цим святом пов'язували пасічники. Дехто кидав у мед проскурку і підгодовував комах, щоб "зубастими були". Інші до медової сити додавали червоного перцю й давали бджолам, щоб здоровими були. Найбільш марновірні ставили на льотки "вовчі пащі" ("бджола, котра пролізе крізь неї, зуміє одгризтися від чужих") або розстеляли перед вуликом червону тканину ("хай комахи зляться на напасників").

Деякі обрядодії пов'язані також зі свійськими твари¬нами. Щоб корови давали багато молока, ввечері, напередодні Благовіщення, наповнювали відра й дійниці водою; убезпечувались од відьом, засіваючи маком-самосієм хліви; спалювали старі постоли чи капелюхи, а попіл давали тим тваринам, які важко звикали до пасовиськ. Крім того, в цей день намагалися не впускати до своїх осель чужих жінок і дівчат, "щоб лиха не принесли".

Прислів'я, пов'язані з цим святом, стверджують: "На Благовіщення весна зиму остаточно переборола" або "Благослов зиму руйнує", а тому уважно стежили за погодою.

Якщо ввечері зоряно, то вродять коноплі.

Яка погода на Благовіщення, така й на Великий день.

Гарна погода — гарний врожай.

Туманний ранок — повідь на річках.

Якщо на Благовіщення лежить сніг — літо неврожайне.

Якщо з'являться жаби і зникнуть, то стільки ще буде холодно.

Благовіщення без ластівок — холодна весна.

На Благовіщення всяка гадь вилазить з гнізда.

На Благовіщення зими не лай, а саней не ховай.

На Благовіщення чорногуз прилітає і ведмідь встає.

На Благовіщення птиця гнізда не в'є.

Якщо на Благовіщення півень на порозі нап'ється, то на Юрія (6 травня) віл напасеться.

До Благовіщення кам'яна весна.

Джерело: Скуратівський В.Т. Український народний календар. - 2-ге вид., стереотип. - К.: Техніка, 2005. - 384 с. - (Народні джерела).