Релігії Світу - /> Країни одна за іншою переживали промислові революції, що також ставило під загр�...

Реферат - Релігії Світу

/> Країни одна за іншою переживали промислові революції, що також ставило під загрозу існування традиційної релігії. І в Західній, і в Східній Європі різко скоротилося число парафіян. Колоніальна система канула у вічність, а християнство, що асоціювалося у жителів колишніх колоній із західним імперіалізмом, стало розглядатися як явище імперіалістичної культури. У результаті в цих країнах розцвіли нехристиянські релігії - насамперед іслам, індуїзм та буддизм. Однак, основною тенденцією 20 ст. в усьому світі стає рух до секуляризму, що відкидає всяку релігію.

Сучасне християнське відродження

Усупереч усім цим труднощам християнство сьогодні переживає період підйому. На це вказує цілий ряд безперечних ознак. Продовжується поширення християнства в усьому світі. Незважаючи на демографічний вибух у країнах "третього світу" після Першої світової війни, кількість християн значно збільшилася відносно загальної чисельності населення в Індії, Індонезії й африканських країнах, розташованих на південь від Сахари.

Християнство стало важливим фактором самостійного соціального і культурного розвитку народів країн, що одержали незалежність, "третього світу". Зокрема, розширювалася програма підготовки християнських священнослужителів з числа представників корінного населення, і багато хто з них увійшли в єпископат Римсько-католицької церкви (або в його аналог у протестантських церквах).

Християнство продовжувало існувати в країнах з комуністичним режимом. В Україні, Росії та Білорусі після періоду, коли войовнича антихристиянська політика комуністів призвела до значного скорочення чисельності членів церкви, християнство відродилося знову і число віруючих істотно збільшилося. У Східній Німеччині, Польщі, Угорщині, Чехії, Словаччині, Румунії, Болгарії і країнах колишньої Югославії церкви продовжували існувати незважаючи на численні труднощі й утиски.

У християнстві поряд зі старими виникли нові течії, старі ж значно зміцнилися. У католицизмі про все більш широку участь мирян у житті церкви свідчить виникнення Літургічного руху, Католицької дії, Євхаристичних конгресів, християнсько-демократичних партій, Легіону Діви Марії і великого числа молодіжних організацій, а також здійснення нових перекладів Біблії на національні мови. У Європі позиції католицької церкви особливо сильні в Ірландії, Нідерландах, Бельгії, Північній Франції, Південній Німеччині, Швейцарії, Північній Італії та Польщі.

Здійснюються значні зусилля з боку основних інтелектуальних течій сучасності. Такі видатні мислителі сучасності, як Жак Марітен і Етьєн Жильсон, у своїх працях викладали теологічне вчення Хоми Аквінського, зробивши його зрозумілим і переконливим для сучасної людини. Габріель Марсель розробив філософію екзистенціалізму, популярного населення. У протестантизмі Карл Барт став найбільш впливовим теологом після Шлейєрмахера, завоювавши визнання не тільки у протестантів, але й у католицьких теологів. У США Рейнхольд Нібур очолив школу, що займається вивченням проблем відносини християнства до соціальних, економічних і міжнаціональних питань сучасності.

Християни досягли високого ступеню єдності, який був відсутній раніше. Вони як і раніше далекі від того, щоб об'єднатися в загальну церкву, але стали виступати єдиним фронтом перед усім світом. Паралельно зміцнюються дружні відносини між протестантськими і католицькими церковними лідерами.

Християнство набуло значно більшого морального авторитету у нехристиянському світі. Таким чином уплинувши, зокрема, на формування ідеалів Махатми Ганді, найавторитетнішого духовного лідера Індії у 20 ст., а через нього - на багатьох його співвітчизників. Хоча християнство і не могло грати домінуючої ролі в країнах цього світу, воно проте істотно вплинуло на ідеали і вчинки людей.

ІСЛАМ

Іслам зіграв важливу роль в історії людства. У 9-11 ст. ісламська цивілізація була найактивнішою у світі. Арабська культура дала світу філософів, астрономів, математиків, містиків, поетів та істориків.

Арабська, поряд з романськими мовами, була засобом спілкування безлічі людей незалежно від раси і віросповідання. В Індії іслам досяг свого найвищого розквіту в часи династії Великих Моголів (1526-1857), засновником якої був Бабур - нащадок Чінгісхана і Тамерлана. Чималу роль в процвітання ісламу в Індії внесли й арабські купці, які з 8 ст. активно проповідували там цю релігію.

Напрямки ісламу

За переказом, Мухаммед пророчив, що релігія, яку він заснував, розділиться на 73 секти (варіанти: на 71 або 72), але лише одна з них буде володіти істиною.

Суніти. Найчисленніша течія в ісламі, що поєднує близько 90 відсотків загального числа віруючих. Суніти вважають Коран і хадиси (араб. "хадис" - "розповідь" про вчинки або слова Мухаммеда, іноді також його родичів і найближчих сподвижників, зібрання яких складає суну - "закон", зразком для наслідування мусульманами) основними авторитетними джерелами для формування положень права, теології, моралі й етики. Вони визнають також іджма ("одноголосне рішення") усієї мусульманської громади (згодом ця вимога була замінена на одноголосність правознавців-факихів), так само як кияс ("порівняння") не описаних у Корані і суні казусів. Халіфи в їхній уяві представленні звичайними людьми, не відзначеними божественною милістю. В епоху Середньовіччя цілком сформувалися чотири офіційні сунітські мазхаба фікха (релігійно-правові школи), що збереглися дотепер: маликіти, ханафіти, шафіїти та ханбаліти.

Шиїти. Друга з двох основних течій в ісламі - шиїзм. Шиїти (від араб. "ши'а", цілком "ши'ат 'Алі" - "прихильники Алі") з'явилися на зорі ісламської історії. Представники цієї течії вважали Алі, зятя Мухаммеда, своїм духовним вождем і в династичних війнах підтримували його нащадків, думаючи, що їх осіняє божественна благодать. Розглядаючи сунітських халіфів як узурпаторів політичної і релігійної влади, вони вважали, що шиїтські імами покликані відновити щире вчення й етичні норми первісного ісламу. Число їхніх духовних вождів, нащадків Алі, дорівнює дванадцяти (у шиїтів-імамитів, або дванадцятеричники). Останній з них, Мухаммед, "зник" приблизно у

Сторінки: 1 2 3