У нас: 141825 рефератів
Щойно додані Реферати Тор 100
Скористайтеся пошуком, наприклад Реферат        Грубий пошук Точний пошук
Вхід в абонемент


краю (Сибір). Будучи в'язнем, маючи підірване здоров'я, він протягом п'яти років виконував каторжну працю на лісозаготівлі. 11 лютого 1955 р. о. Симеон Лукач був звільнений з ув'язнення і повернувся до рідного села Старуня. Продовжував нелегальну душпастирську діяльність.
Як наслідок, в липні 1962 р. після обшуку Владика Симеон Лукач був заарештований вдруге. Його справа була об'єднана зі справою іншого підпільного Єпископа Івана Слезюка. 22-23 жовтня 1962 в м. Станіславі відбувся суд, в результаті якого 69-літньому Симеону Лукачу у вироку на 5-ти сторінках інкримінувалося наступне: 
Підсудний Лукач, наряду з керівництвом нелегальною релігійною діяльністю уніатських священиків на Станіславщині, складав рукописи релігійного змісту для розповсюдження їх серед уніатських священиків і віруючих уніатської церкви і монахів з метою зміцнення католицизму на Станіславщині, чого він сам не заперечував в судовому засіданніТ.
І нарешті - засуд:
При обранні міри покарання суд враховує як небезпеку вчиненого злочину, так особу кожного з підсудних, що вони вже судилися за антидержавну діяльність і не стали на шлях виправлення, не розкаялися у вчиненому злочині, заявивши, що вони залишаються і на майбутнє на тих позиціях, які відстоювали у своїх таємних проповідях.
Тому на підставі наведеного... суд
ПРИГОВОРИВ:
Слезюка Івана Миколайовича і Лукача Семена Михайловича на підставі ст. 209 ч. 1 КК УРСР до позбавлення волі у виправно-трудових колоніях суворого режиму на 5 (п'ять) років кожного без конфіскації майна та заслання у віддалені райони СРСР строком на 5 (п'ять) років кожного після відбуття основної міри покарання.
Нарсуддя Кабицький
Нарзасідателі Васильєв, Гридньов.
Слід наголосити, шо судовий процес у справі Лукача і Слезюка перетворився у показову пропаганду атеїзму. Очевидно, він був спеціально приурочений до початку II Ватиканського Собору у Римі, щоб показати Апостольській Столиці та усьому світові, що з Греко-Католицькою Церквою в Україні вже остаточно покінчено.
Ув'язнення о. Симеон Лукач відбував у Станиславівській тюрмі. На жаль, це друге ув'язнення стало фатальним для його життя. Як свідчать Ганна Яремчук та Василь Лукач, племінники о. Симеона, у нього у в'язниці розвинулася важка хвороба легенів, яку тюремні лікарі визначили як астму. Насправді це був туберкульоз легенів, який і став причиною страждань і смерті. До виникнення хвороби, за словами свідків, спричинились нелюдські умови утримання, харчування та немилосердна поведінка тюремних наглядачів. У березні 1964 року через критичний стан здоров'я працівники тюрми привезли о. Симеона до рідного села Старуня помирати. Поспішали так, що навіть забули юридично оформити цей акт: документи, вилучені в Лукача під час арешту і суду, і досі не повернуто. 
Проте, незважаючи на хворобу легенів, Влаадика Симеон Лукач і надалі продовжував свої священичі обов'язки: щодня служив Св. Літургію, сповідав людей, суворо дотримувався посту. Усі свої страждання сприймав як волю Божу, не нарікаючи на своїх мучителів. За кілька днів до смерті хвороба різко загострилася і він перестав виконували священнодії. А 22 серпня 1964 року помер в опінії святості в с. Старуня, де й похований. Похорон був дуже багатолюдним.
У Свідоцтві про смерть II-ЯР Ь 85167 від 23 серпня 1964 р. відзначено, що причиною смерті став пневмосклероз.
Підпільний Єпископ о. Симеон Лукач реабілітований двічі: 
- За перше ув'язнення 17.11.1989 р. - прокуратурою Івано-Франківської області. У реабілітаційному висновку чітко визнано, що Симеона Лукача було безпідставно засуджено виключно за релігійні переконання.
 За друге ув'язнення - 26.02.1992 р. Івано-Франківським обласним судом за відсутністю у діях підсудного складу злочину.
Постать підпільного Єпископа-Мученика Симеона Лукача користувалася і користується великою повагою серед вірних як в роки комуністичного правління в Україні, так і в період її незалежності. Напочатку 90-х років де-юре православна громада с. Старуня перейшла у повному складі в лоно УГКЦ. 1991 року на кошти громади села Владиці Симеону Лукачу споруджено пам'ятник біля церкви. Його іменем названа одна з вулиць Старуні.

ТЕПЕРІШНІ ЄПИСКОПИ ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ЄПАРХІЇ

Преосвященний Владика

Володимир ВІЙТИШИН

Єпископ-Ординарій Івано-Франківської Єпархії

Владика Володимир Війтишин народився 9 листопада 1959 року в селі Демидівка Вінницької області. Після закінчення середньої школи навчався у підпільній семінарії, однак змушений був перервати навчання на час служби в армії (1978-1980 роки). У 1982 році закінчив навчання.

26 травня 1982 року отримав ієрейські свячення (святитель Владика Павло Василик). У часи підпілля здійснював душпастирську діяльність у багатьох місцевостях Тернопільської та Івано-Франківської областей.

4 серпня 1987 року, з ініціативи та під проводом Владики Павла Василика, разом з декількома священиками та мирянами підписав Заяву про вихід УГКЦ з підпілля. Цей документ було передано Святішому Отцеві Іванові Павлові II та Президентові СРСР Михайлові Горбачову. 16 травня 1989 року, напередодні з’їзду народних депутатів СРСР, був членом делегації до Москви за легалізацію підпільної УГКЦ (у делегацію також входили єпископи Филимон Курчаба, Павло Василик, Софрон Дмитерко, отці Григорій Сімкайло та Ігор Возьняк).

Після виходу Української Греко-Католицької Церкви з підпілля, продовжив вивчати богослов’я: спочатку навчався в Івано-Франківському теологічно-катехитичному інституті, відтак — у Люблінському католицькому університеті, де в 2002 році отримав ліценціат з пасторальної теології.

14 травня 1999 року Блаженнішим Мирославом Іваном Кардиналом Любачівським був відзначений високою церковною нагородою – мітрою.

З 1990 року – парох і декан Тлумача, з 1997 року – економ Коломийсько-Чернівецької Єпархії. Протягом цього часу був також судовим вікарієм та членом Колегії консультантів.

13 травня 2003 року Папа Іван Павло II номінував о.-мітр. Володимира Війтишина Єпископом-Коад’ютором Коломийсько-Чернівецької Єпархії. Чин Архиєрейської хіротонії 15 липня 2003 року здійснив Глава


Сторінки: 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10