2 червня 2005 року Святіший Отець Венедикт XVI поблагословив рішення Синоду Єпископів Української Греко-Католицької Церкви і призначив Владику Володимира (Війтишина) Єпархом Івано-Франківським. Введення на престол відбулося 12 липня 2005 року.

Преосвященний Владика

Софрон МУДРИЙ ЧСВВ

Єпископ-Емерит Івано-Франківської Єпархії,

Ректор Івано-Франківської Теологічної Академії

Народився 27 листопада 1923 року у м. Золочеві. Початкову і середню освіту здобув у Золочеві, а опісля закінчив курс електроінженерії в Аугсбургу (Німеччина). У 1949 році виїхав на новіціят оо. Василіян у США. Закінчив студії філософії у Гленкові. З 1955 року - у Римі. Студіював у Григоріянському університеті, де здобув ступінь магістра філософії. Потім у Лятеранському університеті завершив ступенем докторату студії з канонічного права. Допомагав о. Атаназієві Великому, який у той час працював віце-ректором Папської Колегії св. Йосафата.

З 1960 року о. Софрон Мудрий - віце-ректор Колегії св. Йосафата, співпрацівник Ватиканського радіо, професор Історії права Східних церков Папського Східного Інституту. У 1974 році призначений Ректором Колегії св. Йосафата. На цій посаді перебував до 1994 року.

Восени 1994 року Декретом Ординарія Івано-Франківського призначений Ректором Івано-Франківського Теологічно-Катехитичного Духовного Інституту, а 6 листопада 1995 року - Генеральним Вікарієм Івано-Франківської Греко-Католицької Єпархії.

2 березня 1996 року Святіший Отець Іван Павло II номінував о. д-ра Софрона Мудрого Єпископом-Помічником з правом наслідства (Коад'ютором) Івано-Франківської Єпархії. Єпископська хіротонія Номіната відбулась 12 травня 1996 року в Івано-Франківському Катедральному соборі. Згідно з рішенням Синоду Єпископів Української Греко-Католицької Церкви, який проходив з 14 по 20 вересня 1997 р., та з благословення Римського Архиєрея Синод Єпископів УГКЦ прийняв резигнацію Владики Софрона Дмитерка ЧСВВ зі становища Єпископа-Ординарія Івано-Франківської Єпархії і призначив на цю посаду Владику Софрона Мудрого.

Єпископ Софрон Мудрий активно працював і працює над розбудовою Івано-Франківської Єпархії. Завдяки його ініціативі і старанням Івано-Франківський Теологічно-Катехитичний Духовний Інститут (з 2001 р. - Теологічна Академія) здобув просторі приміщення з добре розвинутою інфраструктурою, а Єпископат - відповідну резиденцію. Під його опікою відбувалося становлення Єпархіяльної Курії та інших інституцій, покликаних охопити усі сфери діяльності Єпархії.

Згідно із каноном 210 Кодексу Канонів Східних Церков, Синод Єпископів УГКЦ постановив прийняти зречення Владики Софрона Мудрого з уряду Єпарха Івано-Франківського.

2 червня 2005 року Святіший Отець Венедикт XVI Папа Римський поблагословив рішення Сингоду Єпископів УГКЦ.

Преосвященний Владика

Софрон ДМИТЕРКО ЧСВВ

Єпископ-Емерит Івано-Франківської Єпархії

Народився 1 червня 1917 року у селі Бичківці на Тернопільщині. При св. Хрещенні отримав ім'я Степан.

У Мишкові з семи років почав ходити до вселюдної початкової школи, а після її закінчення вступив у Тернопільську гімназію. Відвідував цей заклад чотири роки, аж поки польський уряд не закрив його. Аж через тривалий час він зумів відновити свою освіту у Станиславові.

Серйозно почав цікавитись монашим життям, навчаючись у Станиславівській гімназії.

У 1932 році, після вступних іспитів, Степана Дмитерка прийнято до новіціяту 00. Василіян, де він після шести місяців отримав облечини.

Після довгих поневірянь він разом з іншими студентами-монахами опинився в Чехії, де був прийнятий на навчання у семінарію в Оломоуці на Мораві. Після висвячення єпископом Миколою Дудашем Братів Василіян на священиків, гестапо заслало їх на каторжні роботи. Софронові Дмитерку випало працювати в Моравській Остраві на шахті ЧКароліпа". У 1943 році о. Софрон Дмитерко повернувся до Львова.

Після кількох місяців перебування у Львові, о. Софрон Дмитерко був направлений у Бучач префектом чоловічої гімназії при Василіянському монастирі. З приходом большевицької влади він, як і всі священики, що не перейшли на православ'я, змушений був вести нелегальний спосіб діяльності.

Наприкінці шістдесятих років Владика Іван Слезюк запропонував о. Софрону Дмитерку стати Єпископом. Згоду священик дав тільки після того, як повідомив про це Василіянський протоігуменат. ЗО листопада 1968 року при двох свідках Владика Слезюк уділив о. Софрону Єпископських свячень.

Єпископ Софрон провадив єпископське служіння як коад'ютор, з правом наступництва, а єпископський уряд і надалі виконував аж до своєї смерті Владика Слезюк.

1973 року Єпископа Дмитерка несподівано арештували. У березні 1974 року він був етапований у 38-му зону, що у присілку Лєнінскоє на Луганщині. З огляду на вже немолодий вік, Владика Дмитерко виконував обов'язки сторожа, потім працював на інших примусових роботах.

Після звільнення з ув'язнення у 1975 р., поряд з цивільною працею, Владика Дмитерко виконував свої єпископські обов'язки. Робив різні зарядження, полагоджував спірні справи разом з іншими єпископами, готував до висвяти підпільних семінаристів. Всього за часи підпілля рукоположив понад 65 священиків.

З початком 1989 року Єпископ Софрон Дмитерко ЧСВВ перейшов на легальне становище.

Згідно з рішенням Синоду Єпископів Української Греко-Католицької Церкви, який проходив з 14 по 20 вересня 1997 р., та з благословення Римського Архиєрея Синод Єпископів УГКЦ прийняв резигнацію Владики Софрона Дмитерка ЧСВВ зі становища Єпископа-Ординарія Івано-Франківської Єпархії.

Нині Єпископ-Ємерит Преосвященний Владика Софрон Дмитерко, ЧСВВ, настільки дозволяє здоров'я, продовжує ревно виконувати архипастирські обов'язки, є надзвичайно бажаним гостем на багатьох визначних подіях Єпархії

СТРУКТУРА ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ЄПАРХІЇ УГКЦ

Івано-Франківська Єпархія розташована на території семи адміністративних районів Івано-Франківської області: Богородчанського, Галицького, Долинського, Калуського, Рогатинського, Рожнятівського, Тисменицького.

Площа Єпархії - 7,2 тис. кв. км.

На території Єпархії проживає - 920 тис. чол.

в т. ч. греко-католиків - 580 тисяч. чол.

Єпархію утворюють 20 деканатів:

Деканат К-кість парафій Декан

Богородчанський 15 о. Петро Дирів

Боднарівський 12 о. Ярослав Підлуський

Більшівцівський 20 о. Леонтій Насташинський

Болехівський 15 о. Василь Гладенький

Букачівський 20 о. Мирослав Любінець

Бурштинський 18 о. Михайло Рошко

Вигодський 14