У другій половині XVII — першій XIX століття під захід-ним впливом на Покутті та Гуцульщині поширюються високі напрестольні хрести з призматичною або круглою підставкою та об'ємним розп'яттям Христа, виконаним у барокових, іноді класицистичних тенденціях. Такі дерев'яні поліхромовані хре-сти майже не мали плоского різьблення, однак до певної міри наслідували металеві.

Загалом у XIX столітті майстри художнього дерева розро-били найбільшу кількість різноманітних конструктивних типів напрестольних хрестів. Крім уже згадуваних, важливо звер-нути увагу на рельєфно різьблені хрести із Подніпров'я, Східно-го Поділля, а також трійчаті, хрещаті і "модульні" хрести ("хрести-мороки") з Покуття; ажурно різьблені з позолотою та мальованими клеймами з Волині, Опілля, Гуцульщини, Буковини та ін.; плоско різьблені та інкрустовані з Гуцуль-щини. Багатство тектоніки та орнаментики при обмеженій іко-нографії хрестів було не випадковим, а радше результатом різностилевих впливів: бароко, класицизму, модерну, локальної етнотрадиції і новаторських пошуків різьбярів.

Напрестольні хрести з об'ємно різьбленим Розп'яттям не тільки виражають римо-католицькі стилістичні тенденції, але й певні закономірності структури придорожніх "фігур", нена-че виступають їхньою моделлю. Розп'яття на напрестольних хрестах цього типу носить не однакову міру реалістичного відображення та трагічно-емоційного звучання. Тут будь-які декоративні деталі відсутні, щоб не відволікати від фігури Христа. Зустрічаються лише символічні доповнення у вигляді черепа і таблиці з написом іноді навіть латинкою "ШКІ".

Подільський напрестольний хрест, так званий "цілуваль-ний", був без ніжки. Він лежав плазом на тетраподі. Рельєфне різьблення відзначається особливою пластичною виразністю і чіткістю форм. Усі елементи іконографії Розп'яття мають строго вмотивований символічний характер, жодних прикрас. Такі хрести не поліхромували і не золотили, природний колір де-рева не приховувався.

Натомість напрестольні хрести з ажурним різьбленням, позолотою і малярськими клеймами майже аналогічні до про-цесійних хрестів і характерні піднесеною урочистістю багатого декору та реалістично мальованих іконографічних сюжетів Розп'яття і Богоявлення. Очевидно цей символічний тип поя-вився у XVIII столітті під впливом бароко і був популярним протягом наступного століття. Зразками таких хрестів є твори: з Розточчя, XVIII століття (НМЛ), з церкви Івана Предтечі

с.Торунь Вижницького р-ну, 1874 року з церкви Різдва Пре-святої Богородиці с.Іванківці Кіцманського р-ну, 1836 року та інші. Про подібність деяких напрестольних хрестів до ручних уже згадувалося, але найпереконливіше це показують хрести, що походять із Лемківщини с.Пелля, 1718 року, із Покуття, с.Мар-ківка, 1861 року та хрест М.Шкрібляка XIX століття. Останній стилістично пов'язаний із творами новітньої традиції гуцульського деревообробництва, в яких стилістично виступають плоске гео-метричне різьблення та інкрустація кольоровим деревом, металом,

перламутром і бісером. З одного боку такі вироби церковного облаштування містять давні хрещаті та інші символи, з іншого — спираються на нові засоби художньої виразності, які надають їм особливої колористичної гармонії і шляхетності.

Хрещаті дерев'яні хрести, ймовірно, появилися у XVIII— XIX столітті, інспіровані аналогічними хрещатими структу-рами з металу (увінчуючі хрести) або ж із соломи (йорданські хрещики) та іншого1'"1. В їхній ромбічній тектоніці вражають симетрична повторюваність маленьких різьблених хрестиків і замисловата ажурність проміжків. Будову і характер хреща-того хреста (1892 р.) висвітлив Г.Колцуняк, називаючи його ручним "безкінченохрещатим"1ІІ7. Насправді, хрещатість тут точно визначається числом 16, а відсутність ніжки не дає абсолютних підстав, щоб віднести цей хрест до ручних (відомі хрести, які були водночас ручні і напрестольні). Г.Колцуняк показав графічно алгоритм тектоніки хрещатих творів через найменший хрест-модуль (4х4)"м. Найкраще це помітно на малому хрещатому хресті (вірогідно, виріб того самого майст-ра), що містить у середохресті Розп'яття.

На Покутті і Гуцульщині в XIX столітті набув поширення напрестольний трійчастий хрест. Очевидно, своєю схемою бу-

дови він нагадує тип ручного трійчастого, але в деталях має відміни. Передовсім варто відрізнити трійчастий на одній ніжці і три хрести (середній більший з обабіч меншими) на одній платформі. Характерно, що в них переважає своєрідний набір з окремих модульних частинок (профільованих, різьблених, поліхромованих), що надає творам модерної стилістики.

В українському сакральному мистецтві хрещата і трійчаста структури є оригінальні та визначальні. До них також тяжіють близькі за модульно-ажурним способом будови напрестольні хрести ("мороки") кінця XIX — початку XX століття складені зі сотні дерев'яних клинців-модулів за принципом нескінченної в'язки. Важливо, що подібні артефакти на багато десятиліть випередили дизайнерську ідею модульних конструкцій.

Серед напрестольних хрестів, виконаних у другій половині XX століття, легко вирізнити твори в стилістиці лемківського різьблення. Так, стрижень і кінці чотириконечного хреста, по-єднані з листками і галузками виноградної лози, уособлюють стародавній символ Спасіння — дерево життя. Зустрічаються й інші конструкційні вирішення з різною мірою традиційності та новаторства. Приміром, напрестольний хрест, виконаний 1995 року, містить високопрофесійні, однак декоративні засо-би виразності.

До сакральних артефактів подібні деякі хрести настінної типологічної підгрупи, які в ХІХ~ХХ століттях на Поділлі, Покутті та інших регіонах набули поширення в інтер'єрі житла поряд з іконою. Переважали хрести з Розп'яттям, виконаним рельєфним або об'ємним різьбленням, де внаслідок західних впливів Христос представлений реалістично із страждаючим виразом. Іноді трапляються настінні хрести без фігуративних зображень, але з геометричними або рослинними мотивами різьблення.

Хрести прецесійні (інші назви — виносні, запрестольні) утворюють окрему типологічну підгрупу літургійних хрестів, їх виготовляли водночас з іконостасом та ч рештою церковного обладнання, тому вони, здебільшого, складають єдиний ан-самбль з церквоним інтер'єром.

Найдавніший прецесійний хрест відомий